Свічка запальна для двигуна внутрішнього згоряння

Корисна модель відноситься до двигунобудування, зокрема до пристроїв запалювання для займання горючої суміші у двигунах внутрішнього згоряння. Відома свічка запальна [авт. св. СРСР №1290460, МПК Н01Т13/00, 1987], що має робочу частину центрального електрода, розташовану із зовні від нижньої кромки корпуса й утворює з останньою іскровий проміжок, між корпусом і електродом з боку його робочої частини розміщене кільце з полярного діелектрика, зовнішня поверхня якого виконана врівень з нижньою кромкою корпуса, зовнішня поверхня кільця може бути виконана з радіальними виступами, що мають у поперечному перерізі форму трикутника, напівеліпса або півкола. Недоліком даної свічки запальної є те, що електричний розряд, у вигляді іскри, відбувається в проміжку між центральним стержньовим електродом і кромкою корпуса, і захоплює малу площу стикання з горючим середовищем, що сприяє неповному згорянню горючої суміші в камері згоряння. Найбільш близькою за конструкцією є свічка запальна [авт. св. СРСР №1653042, МПК Н01Т13/52, 1991], що містить корпус із кільцевим масовим електродом, ізолятор і центральний електрод, ізолятор має виступна щодо масового електрода кільцеву поверхню, частина якої виконана опуклою, центральний електрод на торцевій поверхні має поглиблення, частина кільцевої поверхні ізолятора виконана угнутою, над поверхневий іскровий розряд формується за рахунок профільних поверхонь електродів і ізолятора. Недоліком цієї свічки запальної є те, що надповерхневий іскровий розряд проходить горизонтально поблизу від електродів, де відбувається нерівномірне займання горючої суміші в камері згоряння. А так само саме виконання конструкції в нижній частині зовнішнього електрода, ізолятора й центрального стержневого електрода є занадто ускладненою для рішення поставленого завдання. В основу корисної моделі поставлене завдання вдосконалення свічки запальної для двигуна внутрішнього згоряння, шляхом зміни її конструкції, що забезпечує рівномірне займання горючої суміші в камері згоряння, збільшення інтенсивності дії довжини іскрового розряду, це сприяє в камері згоряння займанню більшої площі горючої суміші за одиницю часу. Відбувається більш повне згоряння горючої суміші в камері згоряння, збільшиться потужність і економічність двигуна і зменшаться шкідливі викиди в атмосферу. Поставлене завдання вирішується тим, що свічка запальна для двигуна внутрішнього згоряння містить корпус у центрі отвору якого розміщений ізолятор із закріпленим у ньому центральним стержньовим електродом, розташованим концентрично корпусу, причому ізолятор має знизу виступна щодо торця корпуса кільцеву поверхню із центральним отвором у якому розташований робочий кінець центрального стержньового електрода, сполучений з камерою згоряння, згідно з корисною моделлю робочий кінець центрального стержньового електрода віддалений щодо кромки торця корпуса свічки всередину отвору ізолятора, при цьому іскровий проміжок виконаний між робочим кінцем центрального стержньового електрода і зовнішньою поверхнею поршня двигуна. Виконання в нижній робочій частині свічки запальної конструктивних змін, приведе до того, що іскровий розряд буде проходити вертикально по найкоротшій відстані в іскровому проміжку між центральним стрежньовим електродом і зовнішньою поверхнею робочого поршня, коли поршень буде перебувати у верхньому положенні в близькості від робочого кінця центрального стержньового електрода. Цей факт дії збільшить довжину й стабільність іскроутворення й дасть рівномірне запалення горючої суміші, що забезпечить більш повне згоряння горючої суміші в камері згоряння за одиницю часу. На фігурі зображена свічка запальна для двигуна внутрішнього згоряння. Свічка запальна містить ізолятор 1, закріплений у центральному отворі 2 корпуса 3 свічки, центральний стержньовий електрод 4 закріплений в ізоляторі 1 і розташований концентрично корпуса 3 свічки. Нижня кільцева поверхня ізолятора 1 виступає щодо торця корпуса 3 свічки. У центральному отворі 7, виконаному в ізоляторі 1, розташований робочий кінець 5 центрального стержньового електрода 4, віддалений всередину отвору 7 щодо кромки 6 торця корпуса 3 свічки. Отвір 7 сполучений з камерою згоряння. Між робочим кінцем 5 і зовнішньою поверхнею 9 робочого поршня 10 виконаний іскровий проміжок L, де буде відбуватися іскровий розряд 8. Свічка запальна працює таким чином. У положенні, коли робочий поршень 10 перебуває в робочому циліндрі у верхньому положенні, до центрального стержньового електрода 4 свічки запальної подається високовольтна напруга. Так, як робочий кінець 5 центрального стержньового електрода 4 є самою ближньою точкою до зовнішньої поверхні 9 робочого поршня 10, то силові лінії електричного поля проходять безпосередньо між ними по найкоротшій відстані в іскровому проміжку L. При досягненні між робочим кінцем 5 центрального стержньового електрода 4 свічки запальної й зовнішньою поверхнею 9 робочого поршня 10 достатньої напруги силового електричного поля, в іскровому проміжку L відбувається щонайменше один іскровий розряд 8, який і запалює горючу суміш у циліндрі двигуна. Перевага такого іскрового розряду полягає в тому, що збільшиться потужність іскри, стабілізується іскроутворення, буде відбуватися рівномірне запалення горючої суміші по всьому об'єму, що підвищує швидкість горіння горючої суміші в камері згоряння за одиницю часу. Пропонована свіча запалювання для двигуна внутрішнього згоряння, сприяє зменшенню шкідливих викидів в атмосферу, полегшує пуск двигуна при низьких температурах, підвищує потужність і економічність двигуна внутрішнього згоряння. Пропонована конструкція проста у виготовленні, вона може бути легко впроваджена на потокових лініях у масове виробництво. Свічка запальна може бути використана в автомобілях, мотоциклах, мопедах, бензопилках, газонокосарках та інше.