Спосіб експрес-тестування захворювань, що передаються статевим шляхом, у осіб пенітенціарних закладів

Спосіб експрес-тестування ЗПСШ-інфекцій у осіб пенітенціарних закладів, що включає дотестове консультування, тестування шляхом дослідження цільної крові, який відрізняється тим, що 3 34186 2) індивідуальне консультування по зниження ризику інфікування ЗПСШ; 3) можливість експрес-тестування на ЗПСШ з повідомленням результата тестування. Приклад використання способу. 113 ув’язненим було запропоновано прийняти участь у дослідженні і 100 з низ (88%) погодились приймати участь. Серед відібраних осіб відмічалося: висока частота перебування у тюрмі в анамнезі, значний ризик зараження ВІЧ-інфекцією. 95% досліджуваних пройшли тестування на ВІЧ. З них 99% мали негативний результат і одна особа мала попередньо позитивний результат. Усі особи отримали результати тестування і пройшли індивідуальне консультування щодо зниження ризику зараження ВІЧ. Більшість ув'язнених підтримали ідею рутинного тестування на ВІЧ-інфекцію у виправних закладах і концепцію оповіщення результатів партнерам досліджуваних. У досліджуваній в даній тюремній популяції показало, що експрестестування на ВІЧ є можливим і застосовним. Після до тестового консультування наступним етапом є тестування шляхом дослідження цільної крові методом скарифікації: у досліджуваного забирають цільну кров, вносять 1-2 краплі у віконце тест-касети. Потім негайно додають 2-3 краплі промиваючого розчину і при появі на тест-касеті двох забарвлених смужок - червоно-рожевої та червоної - судять про наявність у крові антитіл, що є при диктором ЗПСШ-інфекції, а при появі однієї тільки червоної смужки на контрольній зоні тесткасети визначають відсутність антитіл до ЗПСШ. Всі зразки, що досліджувалися, референтрозчини та інші розглядали як потенційно інфікований матеріал. Вони підлягають знезараженню у відповідності до діючих процедур - стерилізація 20 хвилин в автоклаві при 121 °С або обробка 0,5%1% гіпохлоритом натрію (хлорним вапном) 1 годину. Зразки сироватки або плазми зберігаються до тестування протягом 7 днів при температурі (28)°С. Для більш тривалого збереження зразки заморожують при температурі (-20°С) або нижче. Після розморожування зразки центрифугують і використовують для тестування над осадову рідину. Уникають повторних заморожувань/розморожувань зразків. Зразки цільної крові збирають у пробірку та тестують як можна швидше, до утворення згустку. Для збереження крові зразок збирають у пробірку з антикоагулянтом, зберігають при температурі (28)°С не більше 3 днів. Тестування виконують при кімнатній температурі (24±2)°С. В разі використання сироватки або плазми: У віконце для внесення зразків вносять 10мкл сироватки чи плазми. Комп’ютерна в ерстка О. Рябко 4 Негайно додають 3 краплі (100мкл) промиваючого розчину. Результати враховують не пізніше 15 хвилин з моменту внесення зразку. Стабільними вони залишаються на протязі 25 хвилин з моменту внесення зразку. В разі тестування цільної крові: 2 краплі капілярної або венозної крові (50мкл) збирають у пробірку. Потім у пробірку вносять аплікатор та утримують його там не більше 1 хвилини. Виймають аплікатор з пробірки та витримують його 10 сек. Потім аплікатор обережно притискують до поверхні віконця для внесення зразків до появи у ньому червоної плями. Негайно додають 3 краплі (100мкл) промиваючого розчину. Тест-касета працює при кімнатній температурі. Результати враховують не пізніше 15 хвилин з моменту внесення зразку. Стабільними вони залишаються на протязі 25 хвилин з моменту внесення зразку. Контрольна лінія (червоно-рожева та червона) має з'явитися після внесення зразків у всіх використаних тест-касетах. Відсутність контрольної лінії вказує на некоректність в роботі тесту. Дослідження зразку треба повторити. Наявність навіть слабкого забарвлення у тестовій зоні слід розглядати як позитивний результат, що потребує подальшого дослідження з виконанням підтверджуючих тестів. Кінцевий клінічний діагноз не повинен базуватись тільки на результатах тесту, а має бути встановлений після аналізу всі х додаткових лабораторних досліджень, клінічних та лабораторних даних. В порівнянні з прототипом, запропоноване технічне рішення дозволяє з високим ступенем вірогідності проводити експрес-тестування ЗПСШ, наприклад ВІЛ та герпесвірусної інфекції, серед ВІЛ-позитивних осіб пенітенціарних установ у короткий термін. Джерела інформації: 1. Мавров И.И. Герпес-вирусная инфекция: глобальная проблема здравоохранения // Дерматологія та венерологія. - Харків. - 2007. - № 1. С.3-8. 2. Маркевич К.Г., Степаненко B.I. Генітальна герпетична інфекція: сучасний стан проблеми та перспективи її розв'язання // Укр. жури. дерматол, венерол. косметол. -2005.-№2. -С.86-98. 3. Круглов Ю.В. Сероэпидемиологическое изучение распространенности маркеров инфицированности ВИЧ, вирусами гепатитов В и С среди, отбывающих наказание в учреждениях пенитенциарной системы. Особенности проведения когортных эпидемиологических, социологических исследований и работе по профилактике ВИЧ/СПИДа/ИППП среди осужденных // Сборник статей. - Николаев, 2006. -С.6-12. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601