Спосіб прогнозування розриву серця при гострому інфаркті міокарду

Спосіб прогнозування розриву серия при гострому Інфаркті міокарда, який відрізняється тим, що визначають індекс розриву серцевого м'яза за допомогою показниив центрапьног гемодинаміки та фазової структури лівого шлуночка за формулою. Винахід відноситься до медицини Зокрема, до кардіології, І може використовуватися для прогнозування розриву серця при гострому інфаркті міокарда Відомого способу прогнозування розриву серця при гострому Інфаркті міокарда нами не знайдено. В основу винаходу поставлено завдання створити такий спосіб, який дозволяє з високою вірогідністю і завчасно прогнозувати розрив серця Це досягається тим, що при гострому інфаркті міокарда визначають індекс розриву (IP) серцевого м'язу, який одержують при дослідженні показників центральної гемодинаміки та фазової структури лівого шлуночка Індекс розриву включає в себе фактичні величини початкової швидкості підйому внутрішньошлуночкового тиску (ПШПВТ) і об'ємної швидкості виштовху лівого шлуночка (ОШВ) як співвідношення до їх належних значень. ПШПВТ ф з у т х 0 Ш В ф а к т ПШПВТнапхОШВнал ' де ПШЛВТфвкт - фактична початкова швидкість підйому внутрішньошлуночкового тиску, ОШВф«т - фактична об'ємна швидкість виштовху лівого шлуночку, ПШҐІВТквп - належна початкова швидкість підйому внутрішньошлуночкового тиску, IP = де ПШПВТфая - фактична початкова швидкість підйому внутрішньошлуночкового тиску, ОШВфадт - фактична об'ємна швидкість виштовху лівого шлуночка, ПШПВТ«вп - належна початкова швидкість підйому внутрішньошлуночкового тиску, ОШВ«ал - належна об'ємна швидкість виштовху лівого шлуночка, і при збільшенні індексу понад 1,6 прогнозують розрив серцевого м'язу. а л - належна об'ємна швидкість виштовху лівого шлуночку Збільшення індексу понад 1,6, гіри його середньому значенні у хворих гострим Інфарктом міокарда до 1,2, дозволяє прогнозувати розрив серця в 85% випадків Спосіб здійснюється слідуючим чином. У хворого з гострим інфарктом міокарда в першу добу захворювання методом реографії та пол [кардіографі і визначають період ізометричного напруження (1С), час виштовху лівого шлуночка (Е), ударний об'єм (УО) та дізстолічний тиск (ДТ) на плечевій артерГі. Із вказаних величин вираховують фактичну початкову швидкість підйому внутрішньошлуночкового тиску: ДТ-5 1С ' де ДТ - діастолічний тиск, 1С - період ізометричного напруження, та фактичну об"емну швидкість виштовху: ОШВ Ч УО Е де УО - фактичний ударний об'єм, Е - фактичний час виштовху лівого шлуночка. О о> in со 34590 Належні величини ПШПВТ отримують Із розрахунків: де ДТнвл - належний діастолічний тиск, ІСнщ, - належний період ізометричного напруження. Належний діастолічний тиск (ДТ«Л) визначають по номограмі і період наложного ізометричного напруження (ІСи») по методу Карпмана (Карпман В Л. Фазовый анализ сердечной деятельности. // М.: Медицина. - 1965. - 275 с.)- Належну об'ємну швидкість виштовху визначають із розрахунку: де ударний об'єм визначають по Савицьхому (Савицкий БН.- Биофизические основы кровообращения и клинические методы изучения гемодинамики // Л. Медицина. - 1974. - С 227. 248, 299). а величину належного періоду виштовху лівого шлуночка - по Карпману. Результат обстеження хворих приведені в таблиці. Ninta Групи хворих Кількість хворих Індекс розриву серця (IP} 1. Трансмуральний інфаркт (без розриву) ЗО 0,82 + 0,41 2. Трансмуральний інфаркт (з розривом) 21 1,95 + 0,34* * - відмінності достовірні при Р