Спосіб виділення та виявлення хламідій

Спосіб виділення та виявлення хламідій, що включає культивування збудника, який відрізняється тим, що культивування здійснюють при концентрації L-триптофану 30мг/л з додатковим внесенням сульфату цинку у концентрації 10-9моль/л. (19) (21) u200802714 (22) 03.03.2008 (24) 26.08.2008 (46) 26.08.2008, Бюл.№ 16, 2008 р. (72) МАВРОВ ІВАН ІВАНОВИЧ, UA, ДЖОРАЄВА СВІТЛАН А КАРЬЯГДИЇВНА, UA, КОНДАКОВА ГАННА КОСТЯНТИНІВНА, U A, КУТОВА ВАЛЕНТИНА ВАСИЛІВНА, U A, ГОНЧАРЕНКО ВАЛЕНТИ 3 34768 deprivation //Infection & Immunity. - 2000. - №3 Vol.68. - P.1457-1464]. У процесі культивування рН поживного середовища завжди змінюється з нейтрального до кислого. Даний спосіб є найбільш близким до того, що заявляється, по технічній суті та результату, який може бути досягнутий, тому його обрано за прототип. Головним недоліком прототипу є недостатній ріст та накопичення біомаси збудника. У зв'язку з вищевикладеним в основу корисної моделі покладена задача збільшення кількості виділених та виявлених хламідій, накопичення біомаси збудника. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі виділення та виявлення хламідій, який включає культивування збудника згідно з корисною моделлю, культивування здійснюють у поживному середовищі при концентрації L-триптофану 30мг/л з додатковим внесенням до нього сульфату цинку у концентрації 10-9Моль/л. Технічний ефект корисної моделі полягає в тому, що додаткове внесення сульфату цинку та збільшення внесеної концентрації L-триптофану в 3 рази дозволяє збільшити відсоток діагностичного виділення та виявлення хламідій, за рахунок підвищення у збудника активності метаболізму. Спосіб виконують наступним чином: в стерильні плоскодонні пробірки діаметром 14мм з накривними скельцями додають по 1мл клітинної суспензії ліній L 929 або McCoy (1´105 клітин/мл) на ростовому середовищі та залишають на 24 го 4 дини у термостаті при 35-37°С для формування моношару. Після формування моношару, із пробірок з добовою клітинною культурою видаляють ростове середовище та розподіляють транспортне середовище з флаконів, яке містить інфекційний матеріал, по 500мкл і центрифугують протягом години при 3000об/хв (2400g) у центрифузі з горизонтальним ротором, інкубують у термостаті при 35-37°С протягом 2 годин. Після цього середовище у пробірках змінюють на стандартне поживне середовище, яке містить: середовище 199 - до 90%, ETC - 5-10%, 40мМ розчин глюкози - 5%, циклогексимід (інгібітор білкового синтезу еукаріотних клітин) - 90-100мкг/мл, гентаміцин - 100мкг/мл та амфотеріцин В - 2,5мкг/мл, при цьому у поживному середовищі збільшують концентрацію Lтриптофану до 30мг/л та додатково вносять розчин ZnSO4´7H2О у концентрації 10-9Моль/л, які готують ex tempore на фізіологічному розчині в асептичних умовах. Пробірки переносять до термостату при 35-37°С і інкубують 48-72 години, після чого з пробірок вилучають накривні скельця, забарвлюють за методом Мая-ГрюнвальдаРомановського та прямої імунофлюоресценції. Підрахунок інфікованих клітин проводять у світловому та люмінесцентному мікроскопі Протягом культивування рН поживного середовища змінюється з нейтрального до різко кислого. Ефективність способу була доказана експериментально шляхом дослідження виділення та виявлення збудника у порівнянні зі стандартним способом та способом-прототипом. Дані цього порівняння представлені у таблиці (див. табл. 1). Таблиця 1 Порівняння накопичення біомаси збудника при культивуванні стандартним способом та прототипом. Середовище Стандартне Прототипне Заявлене Кількість інфікованих збудником клітин (підрахунок на 500 клітин) n1=185 n2=168 n3=162 n1=235 n2=248 n3=244 n1=378 n2=384 n3=372 З таблиці видно, що в способі, що заявляється, біомаса збудника виросла на 19% у порівнянні з прототипом та на 44,6% у порівнянні зі стандартним способом культивування, що свідчить про Комп’ютерна в ерстка Н. Лисенко Пер Р рН середовища nср175±11 Р