Спосіб лікування асциту

Спосіб лікування асциту, що містить накладання лімфооенозного анастомозу між початковим відділом грудного лімфатичного протоку і підпечінковим сегментом нижньої полої вени, який відрізняється тим, що додатково накладають хоча б один анастомоз між лімфатичними вузлами кореня брижі та венами брижі кишки. і лімфовузлів зони брижейки тонкої та товстої кишки до венозної системи. Таким чином формується додатковий шлях транспорту лімфи, що посилено утворюється, до лімфовенозного анастомозу на рівні лімфатичних вузлів, тим самим зменшується лімфоток через лімфовенозний анастомоз, та покращуються умови току лімфи через нього, зменшується навантаження на анастомоз. Це й забезпечує зниження кількості рецидивгв асциту в післяопераційному періоді. Спосіб здійснюють наступним чином. Верхньосерединним доступом вскривають черевну порожнину. Після ретельної ревізії органів черевно* порожнини розсікають печінково-шлункову зв'язку ближче до печінки і паралельно нижньому краю її лівої долі. Печінку зміщують доверху, лальпаторно визначають правий край аорти, вище місця відходження черевного ствола. Виділяють підлечінковий сегмент нижньої полої вени. В заочеревинній клітчатці між черевною аортою та нижньою полою веною верифікують та виділяють сегмент грудного лімфатичного протоку. Останній беруть на держалку, мобілізують в каудальному направленні до цистерни. Пункціонним методом визначають тиск у грудному лімфатичному протоці і в нижній полій вені. При необхідності з однієї з нижніх кінцівок готують аутовенозний трансплантат необхідної довжини з достатнім клапаном. Спочатку формують анастомоз між дистальним кінцем аутовенозного трансплантата 1 грудним протоком ближче до цистерни по типу "кінець в бік". Потім малим серцевим зажимом віджимають частину стінки підпечінкового сегменту нижньої попої вени та анастомозують проксимальний кінець аутовени э нижньою веною по типу "копець в бік". Судинні шви виконують з використанням CM (D CO to CO < 35362 мікрохірургічного інструментарію і прецізюнноТ техніки Виділяють лімфатичний вузол кореня брижейки D корені брижейки виділяють вену, розташовану так близько до лімфатичного вузла, як тільки дозволяють анатомічні умови без натягування накласти лімфонодуловенозний анастомоз Сегментарно висікають капсулу лімфатичного вузла разом з пульпою Пересікають вену у корені брижейки, периферичний її кінець лігірують, а центральний - анастомозують по периметру з краєм пульпи лімфатичного вузла, що залишилась після висікання Рану послойно ушивають. Приклад. Хворий Н., 1946 р н., поступив з діагнозом цироз печінки, синдром портальної гіпертензії, стадія декомпенсації, резистентний асцит УЗД печінка циротично змінена, зменшена в розмірах, воротна вена розширена Асцит Селезінка 21x12x8 см, структура однорідна. Сканування печінки - сканографічно картина характерна для цирозу печінки При прямій нижній лімфографії розширення всіх ВІДДІЛІВ грудного лімфатичного протоку, звитість його ходу, тривале контрастування поперекових колекторів І тазових лімфатичних вузлів Целіакомезентерикографія - селезіночна артерія помірно розширена, печінкова - звужена. Спленопортальний стовбур розширений Артеріальний малюнок печінки збіднений Ендоскопія - варикозне розширення вен стравоходу 2 ступеня Поставлено діагноз' цироз печінки, синдром портальної гіпертензії, стадія декомпенсації, варикозне розширення вен стравоходу 4 ступеня, резистентний асцит, слленомегалія. Довжина окружності живота 129 см. Еритроцити 3,5x10