Спосіб одержання антирабічного імуноглобуліну

Спосіб одержання антирабічного імуноглобуліну, який включає вакцинацію донорів концентрованою культуральною антирабічною вакциною (КоКАВ), забір у них крові, виділення плазми шляхом плазмаферезу і одержання з неї спиртово 36650 7, 17 і 35-й день і ревакцинований на 82-й день. На 50-й день у нього проведено забір крові. У плазмі взятої крові визначено титр віруснейтралізуючих антитіл, який становив 33 МО/мл, на 65-й день титр знизився до 27 МО/мл. У зв'язку з тим, що відбулося зниженням титру ВНАТ проведено ревакцинацію на 82-й день від початку вакцинації, що визвало стимуляцію вироблення ВНАТ. Титр ВНАТ на 95-й день підвищився до 63 МО/мл і не знижувався нижче 27 МО/мл до 225 дня. Одержана від донора плазма після зберігання протягом 4 місяців при температурі -20°С була з'єднана з плазмою інших донорів з титром ВНАТ 25 МО/мл і вище для одержання цільового продукту. Приклад 2. Визначення ефективності способу, реактогенності і специфічності антирабічного імуноглобуліну. Для визначення ефективності способу провакциновано 146 донорів за запропонованою схемою. Починаючи з 45 дня після першої вакцинації, проводять забір крові і визначають титр ВНАТ у плазмі. Встановлено, що найбільші титри ВНАТ зареєстровані з 40-го по 70-й день від початку вакцинації і коливаються в межах від 20 МО/мл до 65 МО/мл. 83 донори були ревакциновані в термін 60-90 днів від початку вакцинації, після чого в них титр ВНАТ підвищився і сягав 40 МО/мл і вище, а в 12 донорів сягав 85 МО/мл. Одержано 2 серії аллогенного антирабічного імуноглобуліну з вмістом ВНАТ у серії № 1 - 704 МО/мл, у серії № 2 350 МО/мл. Випробування його специфічної активностіі реактогенності проведено в широкому епідеміологічному дослідженні в мм. Києві і Харкові на 2-х групах людей (по 30 осіб в кожній) віком 16-50 років, покусаних тваринами, хворими на сказ. Потерпілим на 1 кг ваги було введено по 20 МО антирабічного імуноглобуліну. За станом здоров'я пацієнтів проводився лікарський нагляд. Введення імуноглобуліну потерпілим не викликало як загальних реакцій у вигдяді нездужання, запаморочення, підвищення температури тощо, так і місцевих небажаних реакцій, що свідчить про повну ареактогенність запропонованого препарату. Серед щеплених запропонованим імуноглобуліном захворювань на сказ не зареєстровано. Таким чином, введення запропонованого препарату повністю попереджує захворювання на сказ потерпілих від укусів тваринами, що вказує на високу специфічність одержаного антирабічного імуноглобуліну. Джерела інформації. 1. Инструкция по применению иммуноглобулина антирабического из сыворотки лошади жидкого. - Харьков, 1988. 2. Авторское свидетельство СССР № 1156697 МКП А61К, 39/395. 3. Патент України № 11155 МПК А61К 39/205, G01 N 33/531. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 2