Спосіб комплексного хірургічного лікування жовчнокам’яної хвороби, ускладненої холангітом і холангіогенними абсцесами печінки

Спосіб комплексного хірургічного лікування жовчнокам'яної хвороби, ускладненої холангітом і холангіогенними абсцесами печінки, що включає передопераційну підготовку, черезпечінкове пунк 3 38624 Головним недоліком способу-прототипу є те, що антибактеріальна терапія проводиться місцево, шляхом промивання жовчних проток і порожнини абсцесу розчином антисептика, тоді як для проникнення антибіотика в порожнину абсцесу печінки і для профілактики дисемінації мікробної інфекції в крові антибіотики, як правило, призначають внутрішньовенно. У зв'язку з вищевикладеним, в основу корисної моделі покладено задачу підвищення ефективності комплексного хірургічного лікування жовчнокам'яної хвороби, ускладненої холангітом і холангіогенними абсцесами печінки. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі комплексного хірургічного лікування жовчнокам'яної хвороби, ускладненої холангітом і холангіогенними абсцесами печінки, що включає передопераційну підготовку, черезпечінкове пункційне дренування порожнин холангіогенних абсцесів печінки, ендоскопічну папілотомію, ендоскопічне назобіліарне дренування загальної жовчної протоки, санірування жовчної протоки і порожнини холангіогенного абсцесу печінки розчином антисептика під постійним контролем етапів лікування, згідно з корисною моделлю, для санірування жовчної протоки та порожнини холангіогенного абсцесу в якості антисептика використовують октенисепт та додатково виконують інтрапортальну інфузію розчином антибіотиків, які підбирають за результатами посівів з порожнини абсцесу печінки і крові. Спосіб здійснюють наступним чином: у передопераційному періоді хворому виконують ендоскопічну папілотомію з метою усунення патологічних змін, що сприяють розвитку холангіту, і ендоскопічне назобіліарне дренування загальної жовчної протоки з метою наступного промивання жовчного дерева октенисептом у розведенні 1:4 (1 частина октенисепта і 4 частини фізіологічного розчину) 2-3 рази в добу. Паралельно під контролем УЗД виконують пункційну санацію холангіогенних абсцесів печінки голками з введенням у порожнину абсцесу розчину октенисепта. Кожні 3-4 дня виконують контрольне УЗД і при необхідності повторну пункцію холангіогенного абсцесу печінки. Здійснюють реканалізацію і катетеризацію пупкової вени із заведенням кінця катетера, минаючи гирловий клапан, у просвіт ворітної вени. Інтрапортально проводять антибактеріальну терапію, що базується на результатах отриманих посівів з порожнини абсцесу печінки і крові. У зв'язку з низьким тиском у ворітної вені, на яку приходиться 30-40% загального кровотіку, швидкість кровообігу нижче, ніж в артеріальному руслі, що є анатомо-фізіологічною основою інтрапортальної терапії. Обсяг кровотіку в портальному басейні менше системного, що забезпечує максимальний терапевтичний ефект від засобів, що вводяться, оскільки на одиницю площі клітинКомп’ютерна в ерстка А. Рябко 4 мішеней лікарських засобів приходиться більше, ніж при введенні в загальний кровотік. При скупченні мікробних колоній у гепатопортальній системі загальноприйняті шляхи введення виявляються менш ефективними з зв'язку з нерівномірним розподілом антибіотиків в організмі (через наявність біологічних фільтрів - легені - нирки). Для досягнення антибактеріального ефекту при інтрапортальному введенні антибактеріальних препаратів доза антибіотиків може бути знижена в 3-7 разів, що зменшує побічні ефекти антибактеріальної терапії, а підведення пластичного енергетичного матеріалу і компонентів обміну до місця їхнього синтезу й асиміляції сприятливо впливає на репаративні процеси в печінці. Після поліпшення загального стану хворого може бути виконана лапароскопічна холецистектомія. При цьому здійснюють контроль за можливими ускладненнями лікування. Ефективність способу ілюструє наступний приклад: Приклад Хворий П., 65 років, доставлений у клініку зі скаргами на болі в правому підребер'ї, жовтяничний колір шкірних покривів, гіпертермію до 38°С, нудоту. Жовчнокам'яною хворобою страждає на протязі 8 років. За 10 днів до надходження виник виражений больовий приступ. Через 4 дні з'явилася жовтяничність шкірних покривів, озноб з підвищенням температури тіла до 38,4°С. При ультразвуковому дослідженні виявлена наявність конкрементів у жовчному міхурі і холедосі, розширення внутрішньо- і зовніпечінкових жовчних проток, стовщення їхніх стінок. В області 5, 6 сегментів печінки виявлено два гіпоехогенних утворення з нерівними контурами розмірами 40x55 і 40x50мм. Встановлено діагноз: Хронічний калькульозний холецистит, холедохолітіаз, холангіт, холангіогенні абсцеси печінки, механічна жовтяниця. Проведено лікування холангіогенних абсцесів печінки за запропонованим способом, що вимагало 3-х кратної пункції порожнин абсцесів під контролем УЗД з інтервалом у 3 дні, а також ендоскопічної папілосфінктеротомії з витягом конкременту з холедоха за допомогою кошика Дорміа з наступним назобіліарним дренуванням загальної жовчної протоки і її санацією розчином октенисепта та інтрапортальним введенням антибактеріальних препаратів. Через 12 днів від моменту за хворювання відзначена нормалізація стану хворого, ліквідація явищ холангіту і механічної жовтяниці. При контрольному УЗД і ендоскопічній ретроградній холангіографії констатована відсутність порожнин холангіогенних абсцесів печінки. Хворий прооперований у плановому порядку, зроблена лапароскопічна холецистектомія. Пацієнт оглянутий через 6 місяців після оперативного лікування - стан задовільний. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601