Спосіб контролю бур’янів в посівах кукурудзи

Спосіб контролю бур'янів шляхом обробки посівів кукурудзи в післясходовий період гербіцидом із групи інгібіторів синтезу ацетолактазсинтетази нікосульфурон (40г/га), який відрізняється тим, що для посилення гербіцидної дії до робочого розчину додається гербіцид із групи інгібіторів фотосинтезу мезотріон (120г/га) та ад'ювант AT плюс (1,0л/га). (19) (21) u200804216 (22) 03.04.2008 (24) 26.01.2009 (46) 26.01.2009, Бюл.№ 2, 2009 р. (72) ПЕТРИЧЕНКО ВАСИЛЬ ФЛОРОВИЧ, UA, ЗАДОРОЖНИЙ ВІКТОР СЕРГІЙОВИЧ, UA, МОВЧАН ІГОР ВОЛОДИ МИРОВИЧ, U A (73) ПЕТРИЧЕНКО ВАСИЛЬ ФЛОРОВИЧ, UA, ЗАДОРОЖНИЙ ВІКТОР СЕРГІЙОВИЧ, UA, МОВЧАН 3 38801 вою, лободою білою, щирицею звичайною та ромашкою непахучою. Рез ультати досліджень свідчать, що гербіцидна активність даної композиції порівняно з окремими компонентами суттєво зростає (табл. 1). Так, при застосуванні окремо нікосульфурону у нормі витрат 40г/га загальна загибель бур'янів складала 83-87%, злакові бур'яни знищувалися лише на 84-87%, а дводольні - 70-77%. Біологічна ефективність мезотрону (120г/га) була дещо нижчою і складала 78-80%. Він проявляв фітотоксичність проти дводольних бур'янів, в результаті чого загибель лободи білої становила 94%, галінсоги дрібноквіткової - 93%, щириці звичайної -95% та триребрика непахучого - 93% (табл. 2). Злакові бур'яни гинули на 66-73%. Тоді як суміш нікосульфурону (40г/га), мезотрону (120г/га) та ад'юванту АТплюс через 30 днів після внесення забезпечувала знищення як злакових так і дводольних бур'янів на 93-94%. При цьому рослини лободи білої гинули на 99%, а курячого проса повністю. Рослини бур'янів, що залишилися знаходилися в пригніченому стані до кінця періоду вегетації і тому їх сира маса була меншою на 95% порівняно з контролем, де гербіциди не застосовували. Запропонована гербіцидна композиція виявила високу селективність до кукурудзи. Зрідження густоти рослин і ознак фітотоксичної дії на культурні рослини не спостерігалося. На фоні значного Комп’ютерна в ерстка О. Рябко 4 зменшення рівня забур'яненості створювалися сприятливі умови для росту і розвитку культурних рослин, що обумовило зростання врожайності зерна на 19,0ц/га порівняно з контролем. В варіантах з окремими компонентами збільшення врожайності було в межах 16,1-16,3ц/га (табл. 3). Джерела інформації взяті до уваги при опису корисної моделі: 1. Борона В.П., Задорожний B.C., Карасевич В.В., Первачук М.В. Вплив ад'ювантів на ефективність гербіцидів в посівах сої та кукур удзи // Біологічні науки і проблеми рослинництва. Зб. Наукових праць Уманського державного аграрного університету, 2003. - С. 634-637. 2. Борона В.П., Задорожний B.C., Карасевич В.В., Постоловська Т.Т. Контролювання бур'янів у Лісостепу. // За хист рослин. - 2002. - №10. - С.8-9. 3. Іва щенко О.О. Наукове обґрунтування контролювання фітоценозу бурякового поля. - К.: Деп. В ДНТБ України №2464 Укр. - 1994. - 442с. 4. Лисенко А. Особливості боротьби з бур'янами на полях в осінньо-літній період 2002. // Пропозиція. - 2002. - №7. - С.58-59. 5. Матюха Л.П. Бур'яни в степовому землеробстві. // Захист рослин. - 2001. - №9. - С.10-12. 6. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні. Дніпропетровськ: АРГ-ПРЄС. - 2006. -318с. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601