Спосіб оцінки біологічної ефективності низькоінтенсивного лазерного випромінювання

Спосіб оцінки біологічної ефективності низькоінтенсивного лазерного випромінювання, який полягає у оцінці дії фізичних та хімічних факторів на біологічні об'єкти, який відрізняється тим, що як біологічний тест-об'єкт використовують перепелині ембріони на стадії ранньої гаструли у свіжих інкубаційних яйцях, які за 2 години до інкубації опромінюють відповідними режимами низькоінтенсивного лазерного випромінення з наступною, через 38 годин інкубації, мікроскопічною оцінкою ступеня розвитку ембріонів за кількістю диференційованих пар сомітів. Спосіб належить до галузей біології - біофізики, фотобіології, ембріології і може використовуватися у наукових дослідженнях, медицині та сільськогосподарському виробництві. Застосовувані у практиці непрямі методи оцінки ефекту дії фізичного фактора не завжди співпадають із даними біологічної детекції, що проводиться безпосередньо на живому організмі. У якості біологічного детектора в наукових дослідженнях використовують рослини (корінець цибулі [1], пророщене насіння [2]), дріжджі [1], найпростіші (інфузорія Tetrahimena piriformis)[3], лабораторних тварин [6]. Прототипом винаходу був оораний спосіб використання у якості біологічного тест-об'єкта інфузорії Tetrahimena piriformis [3]. Культура інфузорій, за даними авторів методу [3], реагує на вплив зовнішніх факторів адекватно вищим організмам та дозволяє достатньо швидко отримати вірогідні результати. Суттєвим недоліком методу є те, що він вимагає тривалої підготовки до роботи. Підготовчий етап включає вирощування маточної культури на спеціальних середовищах, що складаються із пептону, дріжджового екстракту, аптечної морської солі та зберігання культури інфузорій у спеціальних умовах із її періодичним пересівом. Необхідною умовою є дотримання правил асептики. В основу винаходу поставлено задачу оцінки біологічної ефективності низькоінтенсивного лазерного випромінення за інтенсивністю ембріонального розвитку птиці шляхом підрахунку кількості диференційованих пар сомітів, що утворили ся на 38-му годину інкубації ембріонів перепела японського (Cotumix japonika). Перепелині ембріони досліджували на 38-му годину інкубації, що відбувалася з дотриманням стандартних вимог [4]. Після охолодження яєць, ножицями розрізали шкаралупу та піпеткою видаляли білкову оболонку. Ембріони відпрепаровували від жовтка за допомогою кілець із фільтрувального паперу. Кільця шириною 3-4 мм та діаметром внутрішнього отвару 10 мм накладали на жовток таким чином, щоб бластодиск опинився у центрі отвору кільця. Потім жовткову оболонку швидко обрізали ножицями навколо кільця і обережно знімали пінцетом разом із паперовим кільцем. Препарат відмивали у дистильованій воді та фіксували на предметному скельці 5% розчином трихлороцтової кислоти. Кількість диференційованих пар сомітів підраховували під мікроскопом при малому збільшенні (8x7). Приклад 1. Для досліду використовували перепелині ембріони у свіжому інкубаційному яйці, що перебувають на стадії ранньої гаструли [5] Було сформовано дослідні і контрольну групи-аналоги свіжих перепелиних яєць Дослідні групи яєць за 2 години до інкубації опромінювали у затемненому приміщенні (фонове освітлення до 5 лк) при кімнатній температурі розфокусованим світлом гелійнеонового лазера ЛГН-602-Н (Х=633 нм) при густині потужності лазерного випромінення від 0.005 до 20 мВт/см2 протягом 60 с Контрольна група яєць не опромінювалася. Всі групи яєць інкубувалися в однакових умовах з дотриманням стандартних вимог до процесу інкубації перепелиних яєць [4] О со CD CO < 39619 Вірогідну (р