Спосіб контролю лікування неоперабельного раку молочної залози

Спосіб контролю лікування неоперабельного раку молочної залози шляхом вимірювання інтенсивності власного електромагнітного випромінювання внутрішніх тканин пацієнтки в діапазоні над 3 40213 а головне - усуває необхідність використання більш обтяжливих для пацієнток методів обстеження. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який полягає у вимірюванні інтенсивності власного електромагнітного випромінювання внутрішніх тканин пацієнтки в діапазоні надвисоких частот в симетричних точках здорової молочної залози та молочної залози з пухлиною, визначенні внутрішньої температури і різниці між показниками, новим є те, що одночасно з внутрішньою температурою визначають шкірну у дев’яти симетричних точках молочних залоз, що відповідають квадрантам і межам квадратів, аксилярним ділянкам і двом опорним точкам, до проведення хіміотерапії і після неї, і якщо асиметрія температур в пухлині і в здоровій тканині цієї молочної залози зменшується, то лікування вважають ефективним. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому: Введення додаткового етапу - вимірювання шкірної температури - дозволяє отримати чітку картину розповсюдженості пухлини, ступень ураження шкіри, а збільшення кількості точок вимірювання підвищує достовірність отриманих показників, дає можливість точніше визначати розміри пухлини та її, навіть мінімальні, зміни після введення хіміопрепаратів. Спосіб швидкий, безболісний, тому, що вимірювання проводять неінвазивно, повністю безпечний і нешкідливий для пацієнтки і обслуговуючого медичного персоналу, простий і зрозумілий в застосуванні, не потребує особливого приміщення. Таким чином, сукупність вищезазначених позитивних впливів дозволить підвищити інформативність та достовірність контролю за ходом лікування, покращити якість лікування, підвищити показники виживання, зменшити шкідливий вплив на пацієнток інших методів контролю. Спосіб здійснюють таким чином. Обстеження пацієнток проводять в період з 6го по 10-й день менструального циклу. Бажано прибрати з приміщення лампи денного світла, мобільні телефони та інші прилади із сильним випромінюванням для отримання більш точних пока Комп’ютерна верстка І.Скворцова 4 зників. Спочатку заповнюється загальна частина (анкета), визначається температура у приміщенні. Температура молочних залоз визначається за схемою, а саме: у дев'яти симетричних точках молочних залоз, що відповідають квадрантам і межам квадратів, аксілярним областям і двом опорним точкам. Обстеження проводять лежачи на спині, руки під головою, це підвищує точність показників завдяки природному сплощенню молочних залоз, відкриває доступ до аксилярних ділянок. Спочатку антена прикладається до проекції сонячного сплетіння, це необхідно для того, аби аплікатор набув температуру, наближену до температури шкіри і не викликав відчуття холоду. Через 20 30 с можна переходити до визначення температури. Наступна точка - ділянка соска правої молочної залози. Тиск аплікатора на шкіру не повинен бути занадто сильним, в той же час аплікатор повинен стикатися зі шкірою усією робочою поверхнею (контролюється візуально). Використовувати речовину для покращення контакту датчика зі шкірою, як це здійснюється при УЗД, нема потреби. Вісь блока РД повинна бути перпендикулярною до поверхні шкіри. Температуру визначають попарно в симетричних точках за годинною стрілкою, останні аксілярні області. Використовується два датчика, першим визначається внутрішня температура, другим - шкірна. По закінченню оцінюють отримані результати по термограмі, і якщо асиметрія температур в пухлині і здоровій тканині зменшується, то лікування вважають ефективним. Приклад. Хвора Г. 1943 р.н., була госпіталізована у відділення загальної онкології ЗОКОД 15.09.08 року с діагнозом «Рак правої молочної залози», історія хвороби №4535, призначено курс хіміотерапії, який складався з введення на перший і восьмий день трьох хіміопрепаратів. Була проведена радіотермометрія перед початком курсу хіміотерапії і після нього. Порівнювали температуру тканин молочних залоз до і після введення препаратів (перед першим днем і на дев’ятий день). Були отримані наступні результати: термоасиметрія в молочній залозі між пухлиною і здоровою тканиною до введення хіміопрепаратів складала 4.00 °С, а відразу після введення - 2.90 °С. Таким чином, лікування вважається ефективним. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601