Спосіб реваскуляризації хоріоідеї

Спосіб реваскуляризації хоріоїдеї шляхом введення через склеральний розріз в супрахоріоїдальний простір в напрямку заднього полюса ока клаптів тканин ока, який відрізняється тим, що склеральний клапоть вводять через розріз в одному меридіані, а теноновий клапоть - між теноновою оболонкою та склерою ока. (19) (21) 2000127594 (22) 27.12.2000 (24) 16.07.2001 (33) UA (46) 16.07.2001, Бюл. № 6, 2001 р. (72) Веселовська Зоя Федорівна, Веселовська Наталія Миколаївна, Дзюба Наталія Олександрівна (73) Київський міський центр судинно-ендокринних захворювань органа зору Київської міської клінічної лікарні № 1, UA 40388 відстані 3-4 мм від лімбу викроюють лоскут 2 мм х 15 мм перпендикулярно та з основою до екватору (в одному меридіані). У основі епісклерального лоскуту розсікають внутрішні шари склери до супрахоріоідеї, шпателем формують канал в супрахоріоїдальний простір і в нього заправляють склеральний лоскут в напрямку до заднього полюсу. Лоскут тенонової капсули заправляють шпателем в субтеноновий простір тобто між склерою та теноновою оболонкою в тому ж напрямку. Накладають три вузлові шви на кон'юнктиву. С убкон'юнктивально вводять 0,5 мл гентаміцину та 0,5 мл дексаметазону. Вкон'юнктивальну порожнину – еритроміцинову очну мазь та накладають асептичну монокулярну пов'язку. Спосіб за винаходом суттєво відрізняється від прототипу. Так, за прототипом введення двох лоскутів тканин ока здійснюється через один розріз склери розміром 4 мм, що може спричинити ускладнення - завернення або защемлення лоскутів та крововиливи у скловидне тіло і супрахоріоїдальний простір. Крім того, при такій методиці реваскуляризації виникає ризик травмування хоріоїдеї та сітківки, порушується утворення достатньої кількості анастомозів, що впливає на ефективність операції. У способі, що пропонують автори, введення склерального лоскута до супрахоріоїдального простора здійснюється через невеликий розріз склери - 2мм в одному меридіані і це є малотравматичним та не спричиняє виникнення ускладнень, а введення тенонового лоскута між склерою та теноновою оболонкою дозволяє активізувати утворення нових капілярно - судинних розгалужень, що покращує кровообіг в судинній оболонці ока. Приклад 1 Хвора Брунько Л.О., 73 років. Діагноз: макулодістрофія, початкова катаракта обох очей. Гострота зору: ОД 0,2 з sph+2,5Д =0,3 OS 0,08 з sph+2,5Д=0,1. Об'єктивно: диск зорового нерву блідо-рожевий, межі чіткі, судини звужені, стінки склерозовані, в макулярній області численні сухі дистрофічні вогнища. Хворій зроблена операція реваскуляризації за розробленим методом. При виписці через 5 днів гострота зору лівого ока OS 0,2 з sph+2,5Д=0,3. Ускладнень під час операції та в післяопераційному періоді не відмічено. Приклад 2 Хворий Вовк В.ML, 48 років. Діагноз: часткова атрофія зорових нервів обох очей. Гострота зору ОД 0,2 н/к, OS 0,1 н/к. Об'єктивно - на очному дні обох очей диски зорових нервів бліді, межі чіткі, судини звужені, кількість судин на диску зменшено. Проведена операція згідно зі способом. Через 7 днів гострота зору OS=0,3 н/к. Ускладнень не наблюдалось. Після року відмічено утримання зорових функцій. Приклад 3. Хвора Топчій А.В., 47 років. Діагноз: пігментна дистрофія сітківки обох очей. Гострота зору: ОД=0,06 н/к, OS=0,08 н/к. Диски зорових нервів деколоровані, межі чіткі, судини звужені. По периферії сітківки численні дистрофічні вогнища у вигляді "кісткових тілець". Після реваскуляризації правого ока на 1 день гострота зору: ОД =0,1 н/к, OS =0,08. Ускладнень під час операції та після - не відмічено. Таким чином спосіб реваскуляризації. що пропонують автори дозволяє покращити функціональні показники у 96% прооперованих очей та в 100% усун ути ускладнення. Спосіб простий за виконанням, впроваджений в Київському міському центрі судинно-ендокринних захворювань органа зору та рекомендується для використання в офтальмо-хірургічних клініках. Джеоела інформації 1. Шлопак Т.В., Волошилов Д.Б., Бондаренко Г.С. Хирургическое лечение пигментной дегенерации сетчатки методом реваскуляризации. // Офтальмоскопический журнал. -1978. - №7.С. 52-56. 2. Шпак Н.И. Новая техника операции реваскуляризации сосудистой оболочки глаза. // Офтальмоскопический журнал. 1978. - №3. - С. 224-227. 3. Патент 2142262 РФ, МКИ A61F9/007. Способ хирургического лечения атрифии зрительного нерва / Л.Ф. Линник, Ю.А. Че глаков. Опубл. 1999; Бюл. № 34. 4. Патент 2049452 РФ, МКИ A61F9/00. Способ реваскуляризации глаза / А.Н. Лялин. Оп убл. 1995, Бюл. № 34. 5. Прототип. Водовозов A.M., Кондаурова Л.С., Фишер О.А. Э фективность операции реваскуляризации сосудистой оболочки глаза // Офтальмологический журнал. –1992. -№ 5-6. - С. 295-298. __________________________________________________________ ДП “Український інститут промислової власності (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид.арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 2