Застосування яктону та мексидолу як актопротектора

Застосування яктону та мексидолу як актопротектора. (19) (21) u200901681 (22) 26.02.2009 (24) 25.05.2009 (46) 25.05.2009, Бюл.№ 10, 2009 р. (72) ЯКОВЛЕВА ІРИНА ЮРІЄВНА, UA, ГОРЧАКОВА НАДІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА, UA 3 41660 лення (неможливості надалі тримати тіло, занурення голови у воду протягом 10с). У подальших експериментах яктон щурам вводили в дозах 357мг.кг-1, мишам - 142мг.кг-1, мексидол щурам у дозі 306мг.кг-1, мишам -1 209мг.кг . Введення яктону і мексидолу інтактним щурам збільшує тривалість бігу на тредбані відповідно на 50 та 74%. Одноразове охолодження, а ще більше тривале вірогідно зменшує тривалість бігу на 37 і 57%. При введенні яктону і мексидолу щурам, які підлягали одноразовому охолодженню, час бігу порівняно з контрольними показниками не тільки не зменшується, а навіть перевищує контрольні показники, тоді як при тривалому охолодженні і введенні яктону і мексидолу тривалість бігу наближається до показників у контрольних тварин. Введення яктону підвищує тривалість плавання інтактних мишей на 64%, введення мексидолу на 60%. Одноразове охолодження скорочує тривалість плавання мишей приблизно вдвічі, тривале - в 2,7 раза. Яктон та мексидол при попередньому введенні мишам при одноразовому та тривалому охолодженні мають протекторну дію, але при повторному введенні на фоні охолодження термін плавання не досягає контрольних величин. Одноразове та тривале охолодження знижує тривалість висіння відповідно на 27 та 51%. Яктон та мексидол мають певну актопротекторну дію, яка більше віражена на фоні одноразового охолодження. Отримані дані про вплив яктону і мексидолу на відкісне і силове навантаження інтактних тварин, тварин при одноразовому і повторному охолодженні дозволяють стверджувати наявність актопротекторних властивостей препаратів. Разом із Комп’ютерна верстка А. Рябко 4 тим слід зазначити, що актопротекторний вплив досліджуваних препараті більше виражений при одноразовому охолодженні. Таким чином яктон та мексидол (похідні бурштинової кислоти), крім антиоксидантної та антитоксичної дії, при охолодженні мають актопротекторні властивості. Література: 1. Грек О.Р., Гусєва Э.О., Гичев Ю.П., Шарапов В.И. Метаболиты антипирина в моче крыс с различной устойчивостью к гипоксии при холодном стресс. //Бюл. Эксперр.биологии и мед.- 2001.131, №3.-с.272-274. 2. Доклиническое исследование лекарственных средств. Метод. рекомен./Под ред. А.В.Стефанова.-К.Авицена. 2002.-568с. 3. Лукьянова Л.Д. Биоэнергетическая гипоксия: понятие, механизмы, способы коррекции. //Бюл.экмпер.биол. и мед.-1997.-124 №9.-С.244254. 4. Олійник С.А. Антиоксидантний захист за умов опосередкованих окисним стресом патологічних станів організму. Автореф. дис. .. .д-ра біол.наук.-К., 2004. -40 с. 5. Петрунь Л.М., Крисюк І.П., Михайловський В.О. Особливості функціонування деяких ферментів про- та антиоксидантної дії у тканинах щурів за холодового стресу. // Мед.хімія.- 2004.-6, №3. с.98-100. 6. Прозоровский В.Б. Табличный экспрессметод определения средних эффективных мер воздействия на биологические объекты.//Токсикол.вестник.-1998.-№1.-С.28-32. 7. Соколова Е. Д.,Березин Ф.Б,, Барлас Т.В. Эмоциональный стресс, психологические механизмы, проявление, терапия.//MateriaMedica/ -1996.99, №1.-С.5-56 Застосування яктону та мексидолуяк актопротектору. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601