Спосіб профілактики захворювання на запальні поліпи шлунка

Спосіб профілактики захворювання на запальні поліпи шлунка, що включає виконання езофагогастродуоденоскопії, а в подальшому призначення протизапальної та потрійної антихелікобактерної терапії (інгібітор протонної помпи та два антибактеріальні препарати), який 3 також способів досягнення регенеративних процесів слизової оболонки в ділянках поліпів шлунка. Вирішення поставленої задачі досягається тим, що в відомому способі лікування поліпів шлунка шляхом виконання езофагогастродуоденоскопії, а в подальшому призначення протизапальної та «антихелікобактерної потрійної» терапії із комбінацією лікарських препаратів у такому складі: інгібітор протонної помпи та двох антибактеріальних препаратів протягом двох тижнів разом із противірусним препаратом широкого спектру дії, згідно запропонованого рішення хворим на запальні поліпи шлунка призначають «орністат», що вміщує по дві таблетки рабепразолу (20 мг), дві таблетки орнідазолу (500 мг), дві таблетки кларітроміцину (500 мг), що приймаються по одній таблетці два рази на день протягом семи днів та ацикловір по 20 мг. 4 рази на день протягом 5 днів. Загальний курс лікування повторюється дворазово через кожні 6 місяців, після проведення контрольної езофагогастродуоденоскопії, за такою ж схемою. Спосіб виконується наступним чином: Виконується езофагогастродуоденоскопія - оцінюється стан слизової оболонки шлунка в ділянці поліпа, розмір новоутворення, форма, рухомість - визначається наявність ознак злоякісної трансформації, при доброякісному характері поліпа і ознаках запального процесу (із ознаками вірусної активності або явного впливу умовно-патогенної мікрофлори) слизової перорально призначають антіхелікобактерну «потрійну» терапію із комбінацією лікарських препаратів у такому складі: інгібітор протонної помпи та два антибактеріальних препарати протягом двох тижнів, або за схемою ерадикації Н. pylori, що є затвердженою МОЗ України під час лікування. Пацієнтам запропоновано декілька альтернативних схем лікування на вибір, виключно із зручності прийому останніми було обраний препарат «орністат», що вміщує по дві таблетки рабепразолу (20 мг), дві таблетки орнідазолу (500 мг), дві таблетки кларітроміцину (500 мг). Один блістер призначений на один день лікування. Одна таблетка рабепразолу, одна таблетка орнідазолу та одна таблетка кларитроміцину приймаються вранці, так само по одній таблетці рабепразолу, орнідазолу та кларитроміцину необхідно приймати ввечері. Рекомендована тривалість лікування протягом семи днів. Переваги над іншими схемами лікування, або комплексами препаратів нами не розглядалися. Додатково призначається ацикловір по 20 мг. 4 рази на день протягом 5 днів. Загальний (комплексний) курс лікування триває тиждень і повторюється дворазово через кожні 6 місяців, після проведення контрольної езофагогастродуоденоскопії, за такою ж схемою. Необхідною вимогою є спостереження гастроентеролога та гепатолога у поліклінічному закладі за місцем проживання. Технічним результатом, який досягається заКомп’ютерна верстка Д. Шеверун 41675 4 пропонованим рішенням є удосконалення методики лікування, можливість зменшити фактори вірусного впливу на слизову оболонку шлунка та організм в цілому, підвищення ефективності лікування. За даним способом отримали лікування 6 хворих. Ускладнень не було. Спостерігалася регресія новоутворень або була досягнута відносна абортивна реакція із відновленням морфологічної ультрабудови слизової оболонки в ділянках поліпів. Наводимо випадок із практики (клінічний приклад) Хвора О. 48 років звернулась зі скаргами на печію епігастральній ділянці. При об'єктивному дослідженні виявлена чутливість в епігастральній ділянці, метеоризм. Під час виконання езофагогастродуоденоскопії. Стравохід вільно прохідний, складки еластичні, слизова блідно-рожевого кольору, Z-лінія чітко візауалізується, співпадає із стравохідним отвором діафрагми, ніжній сфінктер стравоходу скорочується щільно. Слизова оболонка шлунка із признаками запального процесу помірної інтенсивності ат ознаками хронічного гастриту, в тілі шлунка на передній стінці виявлено поліповидне новоутворення на ніжці, що має діаметр до 0,8 см. та виступає в просвіт шлунка на 1 см., без ознак малігнізації. Новоутворення м'якої, еластичної консистенції, не пов'язане із підлеглими тканинами. Слизова оболонка у основи поліпа із ознаками помірної дисплазії епітелію. В астральному відділі на висоті складок декілька вогнищевих гіперплазій. В інших відділах шлунка слизова візуально без органічних змін. Хворій призначено «орністат» по одній таблетці з кожного блістеру два рази на день протягом семи днів та ацикловір по 20 мг. 4 рази на день протягом 5 днів. Хвора направлена для спостереження гастроентеролога та гепатолога у поліклініці за місцем проживання. Контрольна езофагогастродуоденоскопія виконана через 6 місяців — ознак хронічного гастриту не має, новоутворення без змін, ознак малігнізації не має. Ускладнень не має. Курс лікування призначений повторно. За місцем проживання пацієнтка спостерігалася наступні півроку у гастроентеролога. На контрольній езофагогастродуоденоскопії, виконаній ще через півроку після останнього курсу лікування поліповидне новоутворення значно менше в розмірах (діаметр 0,3 см. над слизовою виступає приблизно на 2 мм.), ознак запалення або хронічного гастриту не має. Таким чином, запропонований спосіб сприяє процесам регресії в ділянці поліпа, зменшенню або зникненню запальних процесів слизової оболонки в ділянках поліпів шлунка, не потребує виконання ендоскопічної електроексцизії і може бути рекомендований для профілактики можливої злоякісної трансформації та подальшого росту запальних поліпів шлунка. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601