Спосіб лікування гіперпластичних поліпів шлунка, асоційованих із інфекцією helicobacter pylori

Спосіб лікування гіперпластичних поліпів шлунка, асоційованих із інфекцією Helicobacter pylori, що включає виконання езофагогастродуоденоскопії, а в подальшому призначення протизапальної потрійної антихелікобактерної терапії (інгі 3 41677 та «потрійної» антихелікобактерної терапії із комбінацією лікарських препаратів у такому складі: інгібітор протонної помпи та двох антибактеріальних препаратів протягом двох тижнів разом із капіляростабілізуючим засобом - біофлавоноїдом, згідно запропонованого рішення хворим на гіперпластичні поліпи шлунка, асоційовані із інфекцією Helicobacter pylori призначають «орністат», що вміщує по дві таблетки рабепразолу (20мг), дві таблетки орнідазолу (500мг), дві таблетки кларітроміцину (500мг), що приймаються по одній таблетці два рази на день протягом семи днів кверцетин (Quercetinum) по 1г 1/2 чайної ложки) 2 рази на добу за 30хв. до їди, попередньо розчинивши гранули в 1/2 склянки води, протягом 21 дня із повторенням курсу лікування через 6 місяців, після проведення контрольної езофагогастродуоденоскопії, за такою ж схемою. Спосіб виконується наступним чином: Проводиться езофагогастродуоденоскопія - оцінюється стан слизової оболонки шлунка в ділянці поліпа, розмір новоутворення, форма, рухомість - визначається наявність ознак злоякісної трансформації, при доброякісному характері поліпа і ознаках запального процесу (із ознаками вірусної активності або явного впливу умовно-патогенної мікрофлори) слизової перорально призначають антіхелікобактерну «потрійну» терапію із комбінацією лікарських препаратів у такому складі: інгібітор протонної помпи та два антибактеріальних препарати протягом двох тижнів, або за схемою ерадикації Н.pylori, що є затвердженою МОЗ України під час лікування. Пацієнтам запропоновано декілька альтернативних схем лікування на вибір, виключно із зручності прийому останніми було обраний препарат «орністат», що вміщує по дві таблетки рабепразолу (20мг), дві таблетки орнідазолу (500мг), дві таблетки кларітроміцину (500мг). Один блістер призначений на один день лікування. Одна таблетка рабепразолу, одна таблетка орнідазолу та одна таблетка кларитроміцину приймаються вранці, так само по одній таблетці рабепразолу, орнідазолу та кларитроміцину необхідно приймати ввечері. Рекомендована тривалість лікування протягом семи днів. Переваги над іншими схемами лікування, або комплексами препаратів нами не розглядалися. Додатково призначаються гранули кверцетину по 1г (1/2 чайної ложки) 2 рази на добу за 30 хвилин до їди, попередньо розчинивши препарат в 1/2 склянки води, протягом 21 дня із повторенням курсу лікування через 6 місяців. Загальний курс лікування повторюється через 6 місяців, після проведення контрольної езофагогастродуоденоскопії, за такою ж схемою. Бажаним є спостереження у полі Комп’ютерна верстка А. Рябко 4 клінічному закладі за місцем проживання у лікаря гастроентеролога. Технічним результатом, який досягається запропонованим рішенням є удосконалення методики лікування, можливість зменшити фактори ульцерогенного впливу на слизову оболонку шлунка вірусних та мікробних факторів, підвищення ремоделювання епітеліальної тканини та імуномодулюючої активності. За даним способом отримали лікування 12 хворих. Ускладнень не було. У всіх випадках спостерігалася стійка регресія новоутворень на протязі року. Наводимо випадок із практики (клінічний приклад) Хвора Д. 36 років звернулась зі скаргами на печію епігастральній ділянці, помірну нудоту, сухість у роті та неприємний запах із рота. При об'єктивному дослідженні виявлений помірний біль в епігастральній ділянці. Під час виконання езофагогастродуоденоскопії стравохід вільно прохідний, складки еластичні, слизова блідно-рожевого кольору, Z-лінія чітко візауалізується, співпадає із стравохідним отвором діафрагми, ніжній сфінктер стравоходу скорочується щільно. Слизова оболонка шлунка із признаками запального процесу помірної інтенсивності ат ознаками хронічного гастриту, в тілі шлунка на передній та задній стінка виявлені 3 поліповідні новоутворення на ніжці діаметром від 0,3 до 0,9см, що виступають в просвіт шлунка на висоту до 0,6см, без ознак малігнізації. Новоутворення м'якої, еластичної консистенції, не пов'язані із підлеглими тканинами. Слизова оболонка у основи поліпа в районі верхньої третини по передній стінці із ознаками помірної дисплазії епітелію. В астральному відділі на висоті складок декілька повздовжніх вогнищевих гіперплазій. В інших відділах шлунка слизова візуально без органічних змін. Хворій призначено «орністат» по одній таблетці з кожного блістеру два рази на день протягом семи днів та гранули кверцетину по 1/2 чайної ложки розчинені на п1/2 пляшки води 2 рази на добу протягом 21 дня. Хвора направлена для спостереження гастроентеролога у поліклініку за місцем проживання. Контрольна езофагогастродуоденоскопія виконана через рік - ознак хронічного гастриту не має, новоутворення відсутні. Ускладнень не було. Повторний курс лікування не потрібен. Таким чином, запропонований спосіб не потребує допоміжної апаратури, виконання ендоскопічних електроексцизії або високохвильової поліпектомії поліпів шлунка та може бути рекомендований для профілактики можливої злоякісної трансформації та подальшого росту гіперпластичних поліпів шлунка. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601