Спосіб хірургічного лікування облітеруючих уражень артерій нижньої кінцівки

Спосіб хірургічного лікування облітеруючих уражень артерій нижньої кінцівки, що включає ен 3 43881 задню стінку проксимального анастомозу. Проксимальний анастомоз спереду доповнюють підшиваючи алошунт, який через міжм'язовий простір на стегні проводять до неураженої частини підколінної артерії і формують дистальний анастомоз з нею по типу „кінець -в - кінець". Пошарово зашивають рани, ставлять дренажі. Приклад . Хворий Д., історія хвороби №3185, поступив до відділення магістральних судин 14.05.08 р. В результаті клініко-інструментального дослідження був встановлений діагноз: Облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок III ступеня, реоклюзія стегново-підколінного сегменту справа, критична ішемія правої нижньої кінцівки. 20.05.08р. у хворого була виконана операція. З медіального доступу вверху виділили підколінну артерію, її трифуркацію, взявши їх на турнікети. При ревізії підколінної артерії встановлено, що вона стенозована в області трифуркації на 70%, початкові відділи передньо- та задньогомілкових артерій прохідні. В ямці Жобера після висічення старого післяопераційного рубця виділили підколінну артерію, в зоні переходу її в ПАС вона була оклюзована. Після ендартеректомії у зоні стенозу вище трифуркації отримали достатній ретроградний кровоток з великогомілкових артерій, а також гілок гомілкового суглобу. Артеріотомний отвір зашиваємо за допомогою ауто- венозної латки. В ділянці переходу ПАС в підколінну, підколінну артерію відсікли і в неї вшили алопротез з політетрафторетилену діаметром 6 по типу „ кінець-вкінець". Комп’ютерна верстка Л. Купенко 4 Провели ревізію стегнових артерій з латерального доступу: ПАС оклюзована від устя на всьому протязі, ГАС - від устя до перших гілок. Після артеріотомії загальної стегнової артерії з переходом на ГАС і ПАС проводили ендартектомію з дистального відділу загальної стегнової артерії та початкових відділів ГАС і ПАС. Отримали задовільний ретроградний кровоток з ГАС і пульсуючий кровоток з загальної стегнової артерії. ПАС була перев'язана і відсічена приблизно на відстані 3см від устя, а потім зшивши медіальні краї ГАС і ПАС сформували задню стінку майбутнього проксимального анастомоза. Провівши алошунт в міжм’язовому простору вверх, наклали анастомоз між алошунтом і сформованим гирлом ПАС і ГАС по типу „ кінець-в-бік". Після зняття зажимів артерії та алошунт пульсували задовільно, шви анастомозів герметичні. Наклали пошарові шви на рану, вставили дренажі. Післяопераційний період протікав без ускладнень. Через 12 діб були зняті шви. Хворий був виписаний для продовження амбулаторного лікування під контролем судинного хірурга. При контрольному обстеженні через 6 місяців - шунт функціонує, прояви критичної ішемії пройшли. Даним способом прооперовано 5 хворих, післяопераційних тромбозів як ранніх, так і віддалених не спостерігалось. На відміну цьому, з 5 хворих, прооперованих згідно аналогу у трьох наступив тромбоз реконструйованого сегменту. Таким чином, застосування запропонованого способу дозволило знизити кількість післяопераційних ускладнень у вигляді тромбозів. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601