Спосіб хірургічного лікування облітеруючих уражень нижніх кінцівок

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до хірургії, і може бути використана при хірургічному лікуванні облітеруючих захворювань нижніх кінцівок, а саме при поєднаному ураженні магістральних артерій стегно-підколінно-гомілкового сегменту. Відомий спосіб хірургічного лікування облітеруючих уражень нижніх кінцівок, що включає формування шунта з проксимальним анастомозом в неураженій ділянці стегнової артерії та дистальним з підколінною артерією [A.S.Tretinyak, E.S.Lee, M.A.Kuskowski et al. Revascularization and quality of life for patient with limb-threatening ischemia// Annals of Vascular Surgery 2001; 15: 84-88c]. Недоліком цього способу є обмеження показань до їх використання, в зв’язку з частою відсутністю або, так званою, низькою пропускною здатністю магістрального дистального кровообігу у хворих на облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок, велике число післяопераційних ускладнень в вигляді частих тромбозів та закриття існуючих коллатералей в зв’язку з тим, що пропускна здатність приймаючого та притікаючого русла не відповідають одне одному. Задачею корисної моделі є розробка такого способу хірургічного лікування облітеруючих уражень нижніх кінцівок, який за рахунок накладання артеріовенозного співустья між великою підшкірною веною та однією з гомілкових артерій з збереженим кровоплином забезпечив би зменшення кількості післяопераційних ускладнень, в вигляді тромбозів шунта та сприяв би збільшенню кількості коллатералей. Поставлена задача вирішується тим, що в способі хірургічного лікування облітеруючих уражень нижніх кінцівок, який включає формування шунта з проксимальним анастомозом в неураженій ділянці стегнової артерії та дистальним з підколінною артерією, згідно з корисною моделлю після формування шунта перев’язують та пересікають велику підшкірну вену в верхній третині гомілки та накладають артеріовенозне співустья між великою підшкірною веною та з однією з гомілкових артерій з збереженим кровоплином по типу «кінець в бік». Перев’язка та пересічення великої підшкірної вени в верхній третині гомілки та накладення артеріовенозного співустья між великою підшкірною веною та з однією з гомілкових артерій з збереженим кровоплином по типу «кінець в бік» забезпечує збільшення об’єму приймаючого русла та зменшення периферичного опору та, з часом, збільшення діаметру коллатералей, що і забезпечує зниження числа післяопераційних ускладнень. Спосіб виконують наступним чином. З медіального доступу в верхній третині гомілки виділяють підколінну артерію вище трифуркації, беруть її та гомілкові артерії на турнікети. Формують дистальний анастомоз між протезом та підколінною артерією по типу «кінець в бік». Далі, після проведення шунта в між м’язовому просторі, формують проксимальний анастомоз між неураженою частиною поверхневої стегнової артерії та протезом. Після чого, з підколінного доступу перев’язують та пересікають велику підшкірну вену. Виділяють найбільш збережену гомілкову артерію в місці її найменшого ураження та велику підшкірну вену та накладають анастомоз по типу «кінець в бік» між гомілковою артерією та великою підшкірною веною. Рани пошарово вшивають з залишенням дренажів. Приклад. Хворий Т., історія хвороби №5976. поступив в відділення мікросудинної та пластичної хірургії 19.12.06. Враховуючи скарги, клініку захворювання, результати ультразвукового дуплексного сканування, рентген контрастної артеріографії, лазерної флоуметрії було встановлено клінічний діагноз: облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок III-IV степеня, оклюзія стегно-підколінного сегменту справа, критична ішемія правої нижньої кінцівки. 22.12.06. хворому виконали операцію. З медіального доступу в верхній третині гомілки виділили підколінну артерію вище трифуркації, взяли її та гомілкові артерії на турнікети. При ревізії виявили, що передня великогомілкова артерія оклюзована від трифуркації, задня великогомілкова та малогомілкові артерії прохідні. Після виконання артеріотомічного отвору - слабкий ретроградний кровотік. Сформували дистальний анастомоз між протезом та підколінною артерією по типу «кінець в бік». Далі провели шунт в між м’язовому просторі, сформували проксимальний анастомоз між неураженою частиною поверхневої стегнової артерії та протезом по типу «кінець в бік». Після чого, з підколінного доступу виділили, перев’язали та пересікли велику підшкірну вену. Виділили задню великогомілкову артерію з повздовжнього доступу в нижній третині гомілки по краю великогомілкової кістки та велику підшкірну вену, дистальний кінець якої перев’язали, та наклали анастомоз по типу «кінець в бік» між задньою великогомілковою артерією та великою підшкірною веною. Після зняття зажимів прилягаючі в рану артерії пульсують задовільно. Шви герметичні. Рани пошарово зашили з залишенням дренажів. Післяопераційний період протікав без ускладнень. Шви зняли на 14 добу. Хворий виписаний під амбулаторне спостереження хірурга з відповідними рекомендаціями. Післяопераційних ускладнень не спостерігали. На момент виписки та при контрольному обстеженні, через 6 місяців, шунт функціонує, явища критичної ішемії ліквідовані. По запропонованому способу прооперовано 3 хворих. Тромбозів в найближчому та віддаленому післяопераційних періодах не відмічено. На відміну від цього, з 3 хворих , прооперованих за аналогом - у 2 наступив тромбоз реконструйованого сегменту. Таким чином, порівняння запропонованого способу та аналогу показало, що використання корисної моделі дозволяє знизити показник післяопераційних ускладнень, в вигляді тромбозів.