Спосіб вибору імунологічної методики для визначення індивідуальної чутливості до гомеопатичного препарату

Винахід, що заявляється, стосується медицини, а саме пульмонології і може бути використаний для вибору імунологічної методики при визначенні гомеопатичного препарату для комплексного лікування. Хронічний бронхіт є важливою проблемою пульмонології, захворюванність ним зараз займає друге місце серед неспецифічних хвороб органів дихання. В нинішніх кризових соціально-економічних умовах виникає багато проблем з лікуванням хворих на хронічний бронхіт [1]. У зв'язку з зростанням алергічних проявів та побочною дією медикаментозної терапії, застосування тих чи інших засобів буває ускладнено [2]. Застосування в комплексному лікуванні хронічного бронхіту гомеопатичних препаратів є безпечним, ефективним і дешевим [3]. Перспективним у цьому напрямку є включення в діагностичний комплекс імунологічних методик in vitro, оскільки одним з головних досягнень сучасної медицини як біологічноі науки є бурхливий розвиток імунології [4,5]. Найближчим аналогом (прототипом) способу вибору імунологічної методики для визначення індивідуальної чутливості пацієнта до гомеопатичного препарату є методика вибору гомеопатичного засобу за сукупністю клінічних ознак (конституційним типом пацієнта), при цьому здійснюється емпіричний вибір гомеопатичного засобу за правилами класичної гомеопатії [6]. В даному способі зберігаються значна суб'єктивність визначення вірного гомеопатичного засобу, а також труднощі вибору потенції (розведення) обраного препарату. Задача, яка вирішується новим способом, полягає в доповненні класичної гомеопатичної діагностики вибором імунологічної методики для визначення індивідуальної чутливості пацієнта до гомеопатичного препарату. Технічний результат, що досягається, буде полягати в значному скороченні термінів лікування, збільшенні періодів ремісії, зменшення ускладнень традиційного лікування та супутніх захворювань. Поставлена задача вирішується тим, що у заявленому способі після гомеопатичної діагностики визначають конституційний тип гомеопатичного препарату (наприклад, Pulsatilla, Arsenicum album, Lachesis) і в залежності від його переважного впливу на клітинний імунітет (наприклад, Pulsatilla) використовують методику спонтанного розеткоутворення лімфоцитів (Е-РУЛ), на гуморальний імунітет (наприклад, Arsenicum album) — методику комплемент — залежного розеткоутворення лімфоцитів (ЕАС-РУЛ), на систему фагоцитозу (наприклад, Lachesis) — методику визначення фагоцитарного індексу нейтрофілоцитів (ФІ). Ознаками, які відрізняють спосіб вибору імунологічної методики для визначення індивідуальної чутливості до гомеопатичного препарату, що заявляється, від прототипу, є більш значна об'єктивність і точність, обумовлені використанням імунологічних методик для підтвердження вибору гомеопатичного препарату, вибору вірної потенції гомеопатичного препарату, а також можливість in vitro спостереження динаміки взаємодії імунологічного дзеркала пацієнта і гомеопатичного препарату. Спосіб здійснюється наступним чином: Згідно класичній гомеопатичній методиці, за сукупністю клінічних ознак пацієнта визначається конституційний тип вірогідного гомеопатичного препарату. Потім в патогенезі гомеопатичного засобу (переліку характерних ознак, що стосуються різних областей медицини) реєструється переважний вплив на одну чи кілька ланок імунітету. Так, дані про характерне для препарату гноєутворення орієнтують нас на вибір для тестування системи фагоцитозу; гранулематозні процеси з гіперчутливістю уповільненого типу — для тестування Т-системи імунітету; атонічні прояви — рівня IgE. Для діагностики у хворих з хронічним бронхітом в пробірочних тестах з гомеопатичним препаратом (порівняно з контролем) ми використовували реакції розеткоутворення лімфоцитів (Е-РУЛ, ЕАС-РУЛ) та визначення фагоцитарного індексу нейтрофілів (ФІ). Спосіб підтверджується наступним прикладом. ПРИКЛАД. Хвора С., 1960р.н., знаходилась на лікуванні у відділенні пульмонології ІФП АМН України (N історії хвороби 1084) в зв'язку з загостренням хронічного гнійно-обструктивного бронхту. За класичною гомеопатичною методикою був обраний препарат Lachesis. Для конституційного типу Lachesis характерним є виражений вплив на систему фагоцитозу, в зв'язку з чим для пробіркового тесту було обране тестування цієї системи. При проведенні імунологічних досліджень з Lachesis 6СН, 50СН, 200СН, 1000СН були отримані наступні результати: ФІ контрольне – 64,0%, ФІ 6СН – 64,0%, ФІ 50СН — 58,0%, ФІ 200СН – 70,0%, ФІ 1000СН – 51,0%. Найбільше відхилення від контролю було зарестровано у Lachesis 200CH і дорівнювало 70,0% — 64,0% = 6,0%, тобто реакція на препарат була значною. В той же час тестування за спонтанним розеткоутворенням показало: (Е-РУЛ) контрольне – 30,0%, (Е-РУЛ) 6СН – 12,0%, (Е-РУЛ) 50СН – 22,0%, (Е-РУЛ) 200СН – 14,0%, (Е-РУЛ) 1000СН – 13,0%. На фоні звичайної бронхолітичної терапії хворій був призначений курс лікування Lachesis в розведенні 200СН по 3 гранули щодня. Нормалізація клінічних і лабораторних показників зареєстрована на 15 день перебування в стаціонарі, що на 6 днів менше загальновизнаного. За період з 1992 по 1998 роки у відділенні пульмонології ІФП АМН України і відділенні нетрадиційної медицини кафедри реабілітаційної медицини НМУ з використанням способу, що заявляється, було продіагностовано і проліковано 28 хворих з діагнозом, який був підтверджений клініко-лабораторними даними та результатами функціонального, рентгенологічного, імунологічного, бронхологічного, цитологічного і біофізичного досліджень. Ремісія захворювання досягалась в середньому раніше на 8,1 днів. При застосуванні способу достовірно (р < 0,05) кращим було зменшення супутніх скарг і ознак. Тривалість ремісії становила 7,1±1,2 місяців, порівняно з 2,8 ± 0,9 в контролі (р < 0.05). Частота загострень за рік склала в середньому 1,7 ± 0,З в основній групі і 3,1 ± 0,3 в контрольній (р < 0,01). Спосіб може бути рекомендованим для широкого використання в клінічній практиці. ЛІТЕРАТУРА 1. Фещенко ЮЛ. Сучасні проблеми пульмонології/ Укр.пульм.журн.-N.2, 1997.- с.3-8. 2. Розповсюдженність алергічних захворювань. / Б.М.Пухлик, О.Б.Бондарчук, І.В.Корицька та ін.// Укр.пульм.журн. — N.1, 1993.—С.11. 3. Симоненко Г.Г. Эффективность гомеопатических средств в комплексном лечении больных хроническим обструктивным бронхитом / Укр.пульм.журн.— N2,1998.— С.46-49. 4. Клиническая иммунология / Под ред.А.В.Караулова.— М.:Мед.информ.агентство, 1999.— 604с. 5. Стефани Д.В., Вельтищев Ю.Е. Иммунология и иммунопатология детского возраста.—М., 1996. 6. Ганеман С.Органон врачебного искусства: Пер. с англ.— М.:Атлас, 1992.- 205с.