Спосіб діагностики інсулінорезистентності у хворих на артеріальну гіпертензію

Спосіб діагностики інсулінорезистентності, що включає визначення вуглеводного обміну та вимірювання антропометричних даних, який відрізняється тим, що інсулінорезистентність у хворих на артеріальну гіпертензію діагностують при наявності центрального розподілу жирової тканини з наступним контрольним виміром рівня глюкози або інсуліну. (19) (21) u200807504 (22) 02.06.2008 (24) 12.01.2009 (46) 12.01.2009, Бюл.№ 1, 2009 р. (72) КОВАЛЬОВА ОЛЬГА МИКОЛАЇВН А, U A, ПИТЕЦЬКА Н АТАЛЯ ІВАНІВНА, U A (73) ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, UA 3 38719 глобіну А-1с, до складу якого входить глюкоза. Процентний вміст глікозилірованого гемоглобіну Hb A-1c складає 4-6% від загальної кількості гемоглобіну. При цукровому діабеті сумарний вміст гемоглобіну А в крові перевищує 9-10% - величину, характерну для здорових осіб [Цыганенко А.Я., Жуков В.И., Мясоедов B.B. и др. Клиническая биохимия. - М.: Триада, 2002. -504с.]. Пероральний глюкозо-толерантний тест (ПГТТ) дозволяє визначити вміст глюкози натще після 12-годинного нічного голодування та через 120 хвилин після стандартного перорального навантаження 75г глюкози, розчиненої у 100-200мл води. При нормальній чутливості периферичних тканин до дії інсуліну рівень глюкози через 120 хвилин після перорального тесту толерантності до глюкози повинен знизитися до початкового або навіть нижче за початковий рівень. Про порушення толерантності до глюкози говорять при виявленні через 2 години рівня глюкози понад 7,8, але менше 11,1ммоль/л. Наявність IP підтверджують також за допомогою визначення індексу НОМА (глюкоза натще (ммоль/л) ´ інсулін натще (мкОд/мл) /22,5). При рівні цього показника 3 і більше діагностують IP. У хворих на АГ для діагностики IP визначають також тип розподілу жирової тканини згідно критеріїв ВООЗ. Тип розподілу жирової тканини визначають відповідно до індексу таліястегно (ITC), який розраховують, як співвідношення окружності талії до окружності стегон [Ендокринологія: підручник /A.C. Єфімов, П.М. Боднар, О.В. Большова-Зубковська та ін. За ред. A.C. Єфімова. -К.: Ви ща школа, 2004. -494с.]. Даний спосіб діагностики інсулінорезистентності є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю та результатом, який може бути досягн утим, тому його обрано за прототип. Головним недоліком відомих способів діагностики IP є те, що вони достатньо складні. У зв'язку з вищевикладеним, в основу корисної моделі покладено задачу спрощення діагностики інсулінорезистентності у хворих на артеріальну гіпертензію. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі діагностики інсулінорезистентності, який включає визначення вуглеводного обміну та вимірювання антропометричних даних, згідно з корисною моделлю, інсулінорезистентність у хворих на артеріальну гіпертензію діагностують при наявності центрального розподілу жирової тканини з наступним контрольним виміром рівня глюкози або інсуліну. Технічний ефект корисної моделі полягає в тому, що спосіб, який заявляється, дозволяє діагностувати IP у хворих на АГ за типом абдомінального ожиріння. Контроль діагностування здійснюють виміром рівня глюкози або інсуліну. Ефективність способу встановлена експериментально. Було обстежено 256 хворих на АГ, серед яких було 210 жінок (середній вік 53,34±0,57 років) і 46 чоловіків (середній вік 50,34±0,57 років). Для вияв 4 лення ожиріння використовували уніфікований показник - індекс маси тіла (ІМТ), який обчислювали як відношення маси тіла (кг) і зросту (м). Тип розподілу жирової тканини визначали відповідно до значення індексу талія-стегно, який розраховували як співвідношення окружність талії/окружність стегон (ITC). Окружність талії (ОТ) вимірювали горизонтально на рівні пупка, окружність стегон на рівні найбільш виступаючої їх частини. 2-годинний пероральний глюкозо-толерантний тест проводили за стандартною методикою натще після 12-годинного нічного голодування. Про порушення толерантності до глюкози говорили при виявленні через 2 години рівня глюкози понад 7,8, але менше 11,1ммоль/л. Наявність інсулінорезістентності підтверджували також за допомогою визначення індексу НОМА (глюкоза натще (ммоль/л) ´ інсулін натще (мкОд/мл) /22,5). При рівні цього показника 3 і більше діагностували інсулінорезистентність. Проведена порівняльна оцінка антропометричних показників та показників вуглеводного обміну у чоловіків та жінок, а також проаналізовані тендерні відмінності в залежності від маси тіла та типу розподілу жирової тканини. Встановлено, що серед осіб з АГ чоловіки з нормальною масою тіла зустрічаються в 2,3 рази частіше, ніж жінки. Ожиріння характерне для 50,5% жінок з АГ. Зі збільшенням маси тіла достовірно знижується чутли вість периферичної тканини до інсуліну, як у чоловіків, так і у жінок з АГ, але у жінок ця залежність виражена слабше. Периферичний тип розподілу жирової тканини не характерний для чоловіків з АГ. Тоді як ожиріння та центральний тип розподілу жирової тканини є маркерами розвитку інсулінорезистентності як у чоловіків з АГ, так і у жінок. Ефективність способу ілюструє наступний приклад: Приклад. Хворий Б., 47 років, поступив з діагнозом: гіпертонічна хвороба II ступеня СН 0. Хворому було проведено вимірювання антропометричних показників: зріст - 1,76м, вага - 80кг, окружність талії 1,11м, окружність стегон -1,11м. За індексом маси тіла (25,83кг/м) встановлена надлишкова маса тіла, за індексом талія/стегно (1,0) - центральний тип розподілу жирової тканини. На підставі підвищеного артеріального тиску та центрального типу розподілу жирової тканини була припущена наявність інсулінорезистентності. За допомогою 2-х годинного ПГТТ визначено рівень глюкози натще та після споживання 75г глюкози і базальний рівень інсуліну, які становили 4,62ммоль/л, 6,23ммоль/л та 15,67мОД/мг відповідно. Виявлено гіперінсулінемію. Обчислили індекс НОМА (глюкоза натще (ммоль/л) ´ інсулін натще (мкОд/мл) /22,5), який становив 3,22м.од. Рівень цього показника 3 і більше підтверджує наявність інсулінорезистентності. 5 Комп’ютерна в ерстка С.Литв иненко 38719 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601