Спосіб прогнозування формування гіпертензивного ураження нирок у хворих на гіпертонічну хворобу

Спосіб прогнозування формування гіпертензивного ураження нирок у хворих на гіпертонічну хворобу, який передбачає визначення у хворого на гіпертонічну хворобу рівня пульсового артеріального тиску, який відрізняється тим, що додатково натще проводять визначення у венозній крові вмі 3 47627 дення досліджень в динаміці; суттєво обмежує сферу застосування способу необхідність застосування спеціалізованого устаткування - гаммакамери. Найбільш близьким є спосіб прогнозування гіпертензивного ураження нирок у хворих на гіпертонічну хворобу (див. RU 2364328, МПК А61В5/02, G01N33/48, Опубликовано: 20.08.2009), який передбачає визначення у хворого у першу добу центральний венозний тиск, кількість тромбоцитів і лімфоцитів в периферичній крові, електрокардіологічні ознаки гіпертрофії міокарда лівого шлуночку, час згортання крові, бікарбонат плазми, вміст креатініна в плазмі, встановлення їх градацій і числових значень, після чого визначають по формулах прогностичні коефіцієнти. Недоліком цього способу є його складність яка потребує для здійснення висновку значної кількості досліджень. Завданням розробки є створення способу прогнозування ризику гіпертензивного ураження нирок у хворих на гіпертонічну хворобу в якому за рахунок проведення додаткових досліджень та застосування підібраних емпіричним шляхом граничних показників забезпечується підвищення точності прогнозу та підвищення об'єктивності і точності визначення ступеню патології при спрощенні способу і підвищенні комфортності для пацієнта в процесі дослідження. Для вирішення цього завдання спосіб передбачає визначення у хворого на гіпертонічну хворобу рівню пульсового артеріального тиску. Новим у способі є те, що додатково натще проводять визначення в венозній крові вмісту сечової кислоти та визначають гемодинамічнометаболічний коефіцієнт К з використанням значення пульсового AT та вмісту сечової кислоти, який визначають за формулою: К=(ПАТ[мм.рт.ст.]+СК[мкмоль/л].)/200, де СК - сечова кислота, ПАТ - пульсовий артеріальний тиск, який є різницею між систолічним і діастолічним AT. і у випадку коли гемодинамічно-метаболічній коефіцієнт К знаходиться у межах від 1 до 2, роблять висновок роблять висновок про відносний невисокий ризик прогресування гіпертензивного ураження нирок, а у і у випадку коли гемодинамічно-метаболічній коефіцієнт К знаходиться у межах від 2 до 3 роблять висновок про високий відносний Комп’ютерна верстка А. Рябко 4 ризик прогресування гіпертензивного ураження нирок. Як показують дослідження при значенні гемодинамічно-метаболічного коефіцієнту К від 1 до 2, існує відносний невисокий ризик прогресування гіпертензивного ураження нирок. При значенні К від 2 до 3, як показують дослідження, свідчить про високий відносний ризик прогресування гіпертензивного ураження нирок. Відношення шансів між групами порівняння становить 2,6 і це означає, що у хворих на ГХ зі значенням К від 2 до 3 ризик прискореного зниження швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) в 2,6 разів більший, ніж у хворих на ГХ із показником К від 1 до 2. Прискорене зниження ШКФ передбачає її регрес більший за показник в середньому по групі, а саме більший, ніж на 2,9мл/хв/рік. Застосування нового способу прогнозування формування гіпертензивного ураження нирок у хворих на гіпертонічну хворобу забезпечує підвищення точності прогнозу та підвищення об'єктивності і точності визначення ступеню патології при спрощенні способу і підвищенні комфортності пацієнта в процесі дослідження. Заявлюваний спосіб ілюструється конкретними клінічними прикладами: Приклад 1 Хвора Т., 60 років. Діагноз: Гіпертонічна хвороба II стадій, 2-го ступеню, ризик високий, СНI. Вміст сечової кислоти в крові 553мкмоль/л, пульсовий AT дорівнює 48мм.рт.ст., К=3. Зниження ШКФ на 7,03мл/хв/рік. Таким чином, у даного хворого коефіцієнт К в межах від 2 до 3 асоціюється з високим ризиком гіпертензивного ураження нирок. Приклад 2 Хвора Ф., 61 рік. Діагноз Гіпертонічна хвороба II стадії, 2-го ступеню, ризик високий, СНI. Вміст сечової кислоти 343мкмоль/л, пульсовий AT 44мм.рт.ст., К=1,9. Зниження ШКФ на 1,87мл/хв/рік. Таким чином, уданого хворого коефіцієнт К в межах від 1 до 2 асоціюється з невисоким ризиком гіпертензивного ураження нирок. Наведені приклади ілюструють зв’язок між емпіричним гемодинамічно-метаболічним коефіцієнтом К та ступенем зниження ШКФ, і доводять, що запропонований авторами спосіб дозволяє прогнозувати формування та прогресування гіпертензивного ураження нирок у хворих на ГХ. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601