Спосіб лапароскопічної алопластики килових воріт

Спосіб лапароскопічної алопластики килових воріт, що включає відкритий доступ підшивання 3 48429 накладають вузлові екстракорпоральні шви, алотрансплантат фіксують до зовнішнього косого м'яза живота, шкірні рани не ушивають. Спосіб виконується наступним чином. За допомогою лапароскопічної техніки виконують доступ до килових воріт з боку черевної порожнини. Укладають сітку (Ultrapro фірми Ethicon) в проекції килових воріт передньої черевної стінки таким чином, щоб краї сітки виступали за межі килових воріт на 2см. З допомогою очного скальпеля на шкірі в проекції зони підшивання алотрансплантата виконують лінійні мікророзрізи довжиною по 2мм (відстань між розрізами 2-3см). За допомогою спеціальної голки з трьохгачковим пристроєм для захоплення лігатури в місцях розрізів шкіри накладають вузлові екстракорпоральні шви, за допомогою яких алотрансплантат фіксують до апоневрозу зовнішнього косого м'яза живота. Шкірні рани не ушивають. Спосіб має наступні переваги: - килові ворота усуваються з боку черевної порожнини, тобто на самому їх початку; - забезпечується мінімальна травматизація м'яких тканин; - за рахунок мінімальної інтраопераційної травми значно зменшується післяопераційного больового синдром та інтраопераційна кровоплазмовтрата; - мінімізується ризик інфікування післяопераційної рани, оскільки за рахунок мікророзрізів шкіри забезпечується мінімальна мікробна контамінація операційної рани; - за рахунок зменшення післяопераційного больового синдрому та малоінвазивності способу зменшується середня тривалість перебування хворого у стаціонарі; - за рахунок мінімізації шкірних розрізів забезпечується добрий косметичний результат лікування; - відсутня необхідність ушивати післяопераційну рану, що зменшує час оперативного втручання. Комп’ютерна верстка М. Ломалова 4 Приклад: хворий Г., госпіталізований до відділення 16.06.2008 року з діагнозом: неускладнена післяопераційна вентральна кила. Хворому проведене планове оперативне втручання: лапароскопічна герніопластика килових воріт з підшиванням алотрансплантата з боку черевної порожнини вузловими екстракорпоральними швами через мікропроколи на передній черевній стінці (в проекції алотрансплантата). Шкірні рани після фіксації алотрансплантата не ушивалися. Найближчий післяопераційний період протікав сприятливо. Післяопераційний больовий синдром купувався прийомом ненаркотичних анальгетиків (50% розчин анальгіну 2,0 на ніч). Хворий в задовільному стані виписаний зі стаціонару на другий день післяопераційного періоду. Хворий знаходився під наглядом протягом року після операції. Шкірні рани загоїлися первинним натягом, рецидиву вентральної кили не спостерігали, ускладнень в післяопераційному періоді не було. Запропонований спосіб застосовувався при лікуванні 14 пацієнтів з набутими та вродженими вентральними килами. Середня тривалість лікування одного хворого в стаціонарі склала 3,8±0,45 ліжко-дня. У всіх хворих післяопераційний період протікав сприятливо, ускладнень в післяопераційному періоді не було, наркотичні анальгетики не використовували. За період спостереження (до 1 року) рецидивів захворювання не було. За способом-прототипом було оперовано 28 пацієнтів з набутими та вродженими вентральними килами. Середня тривалість лікування одного хворого в стаціонарі склала 8,7±0,94 ліжко-дня. У одного пацієнта зареєстровано нагноєння післяопераційної рани, у 24 пацієнтів доводилося застосовувати наркотичні анальгетики. За період спостереження (до 1 року) рецидивів захворювання не було. Література. 1. Хирургия грыж живота / В.В.Жебровский. М.: ООО "Медицинское информационное агентство", 2005. - 384с. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601