Спосіб алопластики післяопераційних гриж у хворих

Корисна модель відноситься до медицини і може бути використаний в хір ургічному лікуванні гриж передньої черевної стінки. На сьогоднішній день незадовільні результати та післяопераційні рецидиви гриж передньої стінки складають від 20 до 45%. З метою зменшення рецидиву післяопераційних вентральних гриж використовуються алопластичні матеріали, які розташовують між підшкірною клітковиною та апоневрозом за способом "onlay" [1]. Недоліком вказаного способу є висока частота утворення сером, нагноєнь, а як наслідок незадовільних результатів і рецидивів. Найбільш близьким до заявленого методу хірургічного лікування післяопераційних великих та гігантських вентральних гриж є методика "sublay" взятого за прототип [2], що передбачає підшивання великого чепця до паріетальної очеревини по периметру рани відступивши від її країв на 4-5см, а експлантат при цьому розташовується між апоневрозом та великим чепцем. Недоліком вказаного способу є те, що фіксація експлантата виконується в місці запалення яке в подальшому перебігу являється причиною розвитку злукового процесу органів черевної порожнини. Основною задачею заявленої корисній моделі є підвищення ефективності хірургічного лікування післяопераційних вентральних гриж у хворих похилого та старечого віку за рахунок удосконалення методу фіксації великого чепця при виконанні грижепластики з використанням експлантату. Вирішення поставленої задачі досягається тим, що у відомому способі, що включає мобілізацію та відсічення грижового мішка з наступною пластикою дефекту, згідно з винаходом після відділення грижового мішка до незміненої очеревини передньої черевної стінки підшивають великий чепець відступивши від краю рани на 5-7 см, а експлантат фіксують над очеревиною "П" подібними швами які проходять через м’язово-апоневротичний прошарок з подальшим ушиванням переднього листка прямих м’язів підшкірної клітковини та шкіри. Великий чепець підшивають до передньої черевної стінки у вигляді дуплікатури в поперечному напрямі по типу хвильок. Експлантат фіксують швами які проходять через м’язово-апоневротичний прошарок черевної стінки в косому напрямі. Суть винаходу пояснена графічно: Фіг.1 - схематичне зображення етапу пластики грижових воріт великим чепцем. Фіг.2 - схематичне зображення способу алопластики післяопераційних великих гриж у хворих. На фігурах зазначено: 1 - апоневроз прямих м’язів передньої черевної стінки; 2 - очеревина; 3 - великий чепець; 4 - дублікатура великого чепця по типу "хвильок"; 5 - експлантат; 6 - "П" подібні шви; 7 - передні листки апоневрозу прямих м’язів черевної порожнини. Виконання запропонованого способу алопластики післяопераційних великих гриж у хворих проводиться наступним чином: - На першому етапі розсікаються м’які тканини та відділяється і відсікається грижовий мішок з мобілізацією прямих м’язів передньої черевної стінки, як зазначено на Фіг.1, проводиться мобілізація апоневрозу прямих м’язів передньої черевної стінки навкруги дефекту - 1; до межі рубцевої тканини апоневрозу прямих м’язів передньої черевної стінки навкруги дефекту - 2. - На другому етапі як зазначено на Фіг.1, проводиться підшивання великого чепця - 3 до неушкодженої очеревини відступивши на 5-7см від краю грижових воріт, при цьому формуємо з чепця дублікатури в поперечному напрямі по типу "хвильок" - 4 на відстані 4-5см одна від другої. - На третьому етапі як зазначено на Фіг.2. Проводимо фіксування експлантату - 5 над очеревиною "П" подібними швами - 6 через м’язово-апоневротичний прошарок передньої черевної стінки в косому напрямі, що сприяє розправленню та натягуванню експлантата. - На четвертому етапі як зазначено на Фіг.2 розсікають латерально від краю грижових воріт передні листки апоневрозу прямих м’язів живота - 7 на таку відстань, що дає можливість прикрити ними експлантат від підшкірної клітковини. В подальшому рана пошарово закривається. Прикладом застосування данного методу хірургічного лікування є історія хвороби №238. Хвора В. 69 років поступила в хірургічне відділення 09.01.04р. з діагнозом гігантська післяопераційна ковзна вентральна грижа. З анамнезу хвороби відомо, що в 2002 році перенесла операцію - холецистектомію з лапаротомного доступу. В післяопераційному періоді вентральна грижа. В 2003 році грижепластика місцевими тканинами, а через тиждень рецидив вентральної грижі. Супутні захворювання: Цукровий діабет II тип, тяжкого перебігу в стадії декомпенсації. Аліментарно-конституційне ожиріння IIIст. Хворій виконана операція 13.01.2004 року за запропонованою методикою. Під час операції був виділений грижовий лантух розміром 36´42см 2, який мав чотири камери, де у дво х знаходився тонкий кишечник, в третій сліпа кишка, у якої задня стінка одночасно була стінкою грижового мішка, у четвертому (ізольованому) - частка защемленого великого чепця з геморагічним випотом неприємного запаху. Даний випіт попав на операційну рану, що стало причиною її нагноєння, а при бактеріологічному дослідженні було виділено асоціацію вульгарного протею та синєгнійної палички, які були нечутливі до 20 антибіотиків. Післяопераційна рана загоювалась вторинним натягом протягом двох місяців. Відторгнення експлантату не спостерігалось, його стан контролювався в процесі перебігу захворювання за допомогою УЗ дослідження. Гнійно-запальний процес призупинено, рана загоїлась та хвора в задовільному стані виписана додому. В подальшому хвора щоквартально оглядалась - рецидиву захворювання не було. Експериментально-клінічне випробування даного методу оперативного лікування післяопераційних вентральних гриж у хворих, проведено на базі хірургічного відділення обласного госпіталю для інвалідів Великої Вітчизняної війни м. Вінниці у 10 хворих, і дозволяє зробити висновки, що запропонований спосіб алопластики післяопераційних гриж у хворих є достатньо обґрунтованим, надійним незалежно від розмірів грижі і дефекту, а також сучасним методом корекції недуги. Використання даної корисної моделі надає можливість уникати ймовірного розповсюдженню запального процесу на органи черевної порожнини при пластиці експлантатом гігантських післяопераційних гриж у хворих похилого та старечого віку, завдяки формуванні дублікатур великого чепця у вигляді "хвильок", у випадках відсутньої неушкодженої очеревини. Література. 1. Белоконев В.И., Ковалева З.В., Пушкин С.Ю., Супильников А.А., Нагапетян С.В. Патогенетическое обоснование комбинированного способа лечения послеоперационной грыжи брюшной стенки и результаты его применения. // Клінічна хірургія. 2003. -№11. - С.6-7. 2. Саенко В.Ф., Белянский Л.С., Манойло Н.В. Современные направления открытой пластики грыжи брюшной стенки. // Клінічна хірургія. 2001. -№6. - С.59-64.