Спосіб індивідуального прогнозування схильності до розвитку захворювання на вегетативно-сенсорну полінейропатію

Спосіб індивідуального прогнозування схильності до розвитку захворювання на вегетативносенсорну полінейропатію шляхом визначення показників больової чутливості (БЧ) шкіри, який відрізняється тим, що визначають швидкість зміни під впливом чинників промислового середо вища врівноваженості рецепторного поля активність-шертність" V за формулою V=(50/D(E4t-E4o/E4t+E4o), де БЧо - больова чутливість шкіри тилу кисті до початку роботи в шкідливих умовах, мм, E4t - больова чутливість шкіри тилу кисті при стажі роботи Т, мм, Т - стаж роботи в шкідливих умовах, роки, 50 - постійний коефіцієнт, порівнюють V з критеріальним значенням і при V більше за 0,8 (1 /рік) прогнозують підвищену схильність особи до захворювання на вегетативно-сенсорну полінейропатію. Винахід відноситься до медицини, а саме до неврології та профпатологм і може бути використаний для індивідуального прогнозування розвитку вегетативно-сенсорної полінейропатм професійної етіології Відомий спосіб прогнозування розвитку професійної вегетативно-сенсорної полінейропатм, що заснований на визначенні кліничних проявів (ознак), а також функціональних даних реовазографічних, плетизмографічних, термографічних та інш , в тому числі визначенні больової чутливості (БЧ), яким діагностується преморбідний стан вегетативно-сенсорної полінейропаш [Профессиональные заболевания Руководство для врачей/ под ред акад НФ Измерова - М Медицина,1996 г Т 2 283-286с ] За даними НДІ медицини праці Російської академії медичних наук тривалість хвороби до встановлення діагнозу професійного захворювання 5,8+4 років, а також стаж в професії 20,8+0,6 років В основу винаходу поставлено задачу розробити спосіб індивідуального прогнозування схильності до розвитку захворювання на вететативносенсорну полінейропатію за допомогою визначення показника больової чутливості шкіри тилу кисті та стажу роботи в шкідливих умовах і розрахунку на їх основі швидкості зміни, під впливом чинників промислового середовища, врівноваженості рецепторного поля "активність-шертність", що забезпечить зниження професійної захворюваності за рахунок своєчасного проведеним лікувальнопрофілактичних заходів працівникам підприємств з шкідливими умовами праці Однак цей спосіб використовує узагальнені, середні характеристики для групи хворих 3 його допомогою в кожному індивідуальному випадку можна лише приблизно прогнозувати розвиток вегетативно-сенсорної полінейропатм через визначену КІЛЬКІСТЬ років, лише після початку патологічного процесу, і лише з певною статистичною ймовірністю Поставлена задача досягається тим, що для індивідуального прогнозування схильності до розвитку захворювання на вегетативно-сенсорну полінейропатію запропонованим способом у робітника, який працює на підприємстві з шкідливими умовами праці, за даними межі больової чутливості шкіри тилу кисті, що були виміряні до початку, а потім через деякий час роботи в таких умовах, та стажу роботи вираховують показник швидкості зміни врівноваженості рецепторного поля "активність-шертність" V за формулою V = (50T)(B4t - БЧо/ B4t + БЧо), де БЧо - больова чутливість шкіри тилу кисті до початку роботи в шкідливих умовах, мм, B4t - больова чутливість шкіри тилу кисті при ю 49579 стажі роботи Т, мм, Т - стаж роботи в шкідливих умовах, роки, 50 - постійний коефіцієнт, порівнюють V з критеріальним значенням і при V більше за 0,8 (1 /рік) прогнозують підвищену схильність особи до захворювання на вегетативносенсорну полінейропатію Спосіб здійснюється таким чином У працівника, який працює в умовах дії шкідливих факторів виробництва , під час періодичного медичного огляду вимірюють межу больової чутливості тилу кисті (B4t), між III та IV п'ясними кістками на середині відстані від головки III п'ясної кістки до поперечної шкірної складки зап'ястку, альгезіметром Мочутковського або типу ВМ-60 конструкції Вожжової і Морякша, чи іншим аналогічним приладом, який має відносну похибку виміру не більше 10% Беруть дані межі больової чутливості тилу кисті до початку роботи в шкідливих умовах (Бо) При відсутності цих спостережень за нульову відмітку можливо, орієнтовно, брати нижню межу статистичної норми БЧ для популяції (за нашими даними це 0,3мм) Визначають стаж роботи в несприятливих умовах Потім вираховують характеристику динаміки показника - швидкості зміни врівноваженості V за вище наведеною формулою Порівнюють V з критеріальним значенням, якщо V перевищує критеріальне значення Vo - 0,8 (1 /рік) то роблять висновок про підвищену схильність особи до захворювання на вегетативно-сенсорну полінейропатію Спосіб пояснюється такими прикладами Приклад 1 Робітник А, прохідник, вік 43 роки, стаж в даній професії - 10 років Виміри больової чутливості до початку трудової ДІЯЛЬНОСТІ на попередньому медичному огляді - 0,3мм, при роботі в шкідливих умовах 10 років - 0,45мм Вираховуємо значення V Порівнюємо з критеріальним значенням V> VKP(1>0,8) Висновок Незважаючи на те, що E4t за своїм значенням знаходиться в межах статистичної норми (0,3 0,5мм) прогноз є незадовільним - особа схильна до захворювання на вегето-сенсорну полінейропатію При подальшій роботі в умовах з рівнями шуму, вібрації, важкості праці, мікроклімату, перевищуючими гранично-допустимі рівні та значення, виникає максимальний ризик професійного захворювання Приклад 2 Робітник Б , прохідник, вік 46 років При стажу в професії 24 роки больова чутливість тилу кисті на профогляді - 0,3мм, значення БЧо відсутнє Вираховуємо значення V V = (50/24X0,3 - 0,3/0,3 + 0,3) = 0 V < VKp (0