Спосіб моделювання укріплення стінки серця в зоні некрозу при гострому інфаркті міокарда з подальшою її реваскуляризацією по б.г. сторожуку та і.в. данильчуку

Спосіб моделювання укріплення стінки серця в зоні некрозу при гострому інфаркті міокарда з подальшою її реваскуляризацією, який відрізняється тим, що при гострому інфаркті міокарда ендоперикардіально вводять 1,5 - 2 мл 1% розчину фібриногену Винахід відноситься до медицини Зокрема, до експериментальної кардіологи і може застосовуватись для моделювання адгезивного локального перикардиту при гострому інфаркті міокарду в зоні ураження серцевого м'язу Відомого способу відтворення локального адгезивного перикардиту при гострому інфаркті міокарду в зоні ураження нами не знайдено В основу винаходу поставлено завдання створити локальний адгезивний перикардит навколо поверхні гострого інфаркту міокарду, який дозволяв би попереджувати розриви серцевого м'язу та поліпшувати його кровопостачання Поставлене завдання здійснюється способом ендоперикардиальної локальної фібринопластики епікарду, згідно якому при гострому інфаркті міокарду в експерименті ендоперикардіально вводять 1,5 - 2мл 1% розчину фібриногену Спосіб здійснюється наступним чином Експериментальній тварині, наприклад КІШЦІ, ПІД нембуталовим наркозом при штучній вентиляції легенів, проводять перев'язку вінцевої артерії, фіксуючи розвиток гострого інфаркту міокарду за допомогою електрокардіограми, а потім ендоперикардіально вводять концентрований 1% розчин фібриногену (t +35°С) об'ємом 1,5-2мл У експериментальних тварин, як показали результати розтину, вже через дві доби спостерігається прилипання перикарду фібриновими волокнами до епікарду по всій поверхні гострого інфаркту міокарду, а після 7 діб - повне спаювання перикарду з епікардом (фіг 1) Фіг 1 (а, б) Повне спаювання перикарду з епікардом після роведення ендоперикардіальної локальної фібринопластики епікарду при гострому інфаркті міокарду (по Б Г Сторожуку та Г В Данильчуку) а) ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД серця (1 - перикард, 2 серце, 3 - нитки фібрину), б) Підвішене за перикард серце утримується за рахунок адгезивного перикардиту ГІСТОЛОГІЧНІ дослідження через один місяць після введення фібриногену свідчать, що з поверхні перикарду до епікарду в зоні ураження проростають капілярні судини (фіг 2) Фіг 2 Проростання капілярних судин з поверхні перикарду до епікарду , 4 - новоутворена судина, 1 - перикард, 5 - сполучна тканина, 6 - міокард Крім того, при використанні даної методики між епікардом та зоною некрозу залишається прошарок живої м'язевої тканини, що також призводить до укріплення стінки лівого шлуночку, збереження його насосної функції і може свідчити про поліпшення кровопостачання в субепікардіальних ділянках в зоні перикардиту (фіг 3) Фіг 3 Прошарок живої м'язевої тканини між епікардом та зоною некрозу, 1 - перикард 5 - молода сполучна тканина, 7 - прошарок живої м'язевої тканини між епікардом та зоною некрозу Таким чином, спосіб дозволяє моделювати адгезивний локальний перикардит при гострому інфаркті міокарду тільки в зоні ураження серцевого м'язу, що дозволяє профілактувати його розриви та поліпшувати кровопостачання 1 ю (О о ю 50657 Фіг 1 ДП «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) вул Сім'ї Хохлових, 15, м Київ, 04119, Україна ( 0 4 4 ) 4 5 6 - 2 0 - 90 ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)216-32-71