Спосіб діагностики вторинної нефропатії у дітей

Спосіб діагностики вторинної нефропатії у дітей, що здійснюють шляхом виявлення анамнестичних та клініко-лабораторних закономірностей, які властиві вторинній нефропатії, який відрізняється тим, що додатково у сироватці крові визначають концентрацію цинку (Zn) та міді (Сu), і при рівні Zn нижче 20,8мкмоль/л, а Сu вище 19,8мкмоль/л діагностують розвиток вторинної нефропатії. (19) (21) u201003256 (22) 22.03.2010 (24) 25.06.2010 (46) 25.06.2010, Бюл.№ 12, 2010 р. (72) ОДИНЕЦЬ ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, ГОЛОВАЧОВА ВІКТОРІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА (73) ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 3 51097 явлення анамнестичних та клініко-лабораторних закономірностей, які властиві вторинній нефропатії, згідно з корисною моделлю, додатково у сироватці крові визначають концентрацію цинку (Zn) та міді (Сu), і при рівні Zn нижче ніж 20,8мкмоль/л, а Сu вище ніж 19,8мкмоль/л, діагностують розвиток вторинної нефропатії. Технічний ефект корисної моделі обумовлений тим, що Zn - життєво необхідний мікроелемент для визначення характеру та направленості імунної відповіді організму, Zn регулює активність багатьох ферментів. Сu являється антагоністом Zn. Підвищення точності способу досягають за рахунок того, що накопичення в повітрі промислового пилу, у тому числі таких токсичних мікроелементів, як свинець, нікель, призводить до дефіциту життєво необхідних елементів, зокрема Zn; визначення мікроелементів просте для практичного виконання та не потребує багато крові пацієнта. Кількісні показники способу встановленні експериментально. На великій кількості спостережень визначено контрольні показники мікроелементів у дітей раннього віку: Zn 27,17±0,75мкмоль/л; Сu17,88±0,79мкмоль/л. Було встановлено, що у хворих на нефропатії, які мешкають в умовно «забрудненому» екологічному кластері рівень Zn нижче ніж 20,8мкмоль/л, а Сu, як антагоніста Zn, вище ніж 19,8мкмоль/л, а у хворих на нефропатії, які мешкають в умовно «чистому» екологічному кластері кількісний вміст Zn вище ніж 20,8мкмоль/л, а Сu нижче ніж 19,8мкмоль/л. Спосіб виконують таким чином: Кров дитини у кількості 1мл забирають за допомогою венепункції натще при надходженні хворого до стаціонару перед проведенням лікування. Кров беруть у суху пробірку, після згортання, центрифугують при 3000об/хв. та відділяють сироватку, яку застосовують для дослідження. Визначення рівня мікроелементів проводять спектрометричним методом [Прайс В. Аналитическая атомно-абсорбционная спектроскопия / В. Прайс. М.: Мир, 1976. - 368с] з використанням атомноабсорбційного спектрофотометра "Сатурн". І якщо рівень Zn нижче ніж 20,8мкмоль/л, а Сu вище ніж 19,8мкмоль/л, діагностують розвиток вторинної нефропатії. При концентрації Zn вище ніж 20,8мкмоль/л, а Сu нижче ніж 19,8мкмоль/л, нефропатія не являється екозалежним захворюванням. Ефективність способу ілюструють наступні приклади: Приклад 1 Дитина В., 15 років, надійшла до стаціонару зі Комп’ютерна верстка О. Рябко 4 скаргами на біль у поперековій ділянці. Дівчинка захворіла гостро, раніше не обстежувалася, лікування не отримувала. В приймальному відділені стан хворої було розцінено як середньотяжкий, тяжкість була обумовлена больовим синдромом. З анамнезу відомо, що дитина мешкає в умовно «чистому» кластері 5 років, а школу навідує в умовно «забрудненому» кластері міста, де раніше мешкала до 10-літнього віку. У матері - хронічний цистит, у бабусі за материнською лінією - сечокам'яна хвороба. У першу добу перебування дитини у стаціонарі було проведено дослідження кількісного вмісту мікроелементів крові. Отримано наступні результати: Zn-14,62мкмоль/л та Сu32,8мкмоль/л. Діагностовано вторинну (дисметаболічну) нефропатію, уратурію. Призначена терапія: дієтотерапія, водні навантаження до 2л/добу, цистон, ентеросорбенти, цинктерал (сульфат цинку) внутрішньо. Подальше спостереження пацієнта в динаміці виявило покращання загального стану та самопочуття, зникнення больового синдрому. Заключний діагноз: Дисметаболічна нефропатія, уратурія, обумовлена екодетермінованою патологією. Приклад 2 Дитина Д., 5 років, надійшла до стаціонару на 2-гу добу хвороби зі скаргами на підвищення температури тіла до 38,7°С, помутніння сечі. Дитина захворіла гостро, на дому лікування не отримувала. В приймальному відділені стан хворої був розцінений як середньотяжкий, тяжкість була обумовлена інтоксикаційним синдромом. З анамнезу відомо, що дитина мешкає з народження у районі, екологічна приналежність якого не встановлена. Спадковість не обтяжена. У першу добу перебування дитини у стаціонарі було проведено дослідження кількісного вмісту мікроелементів в сироватці крові. Отримано наступні результати: Zn-24,3мкмоль/л та Сu-16,7мкмоль/л. Діагностовано гострий пієлонефрит, активна стадія. Призначена терапія: дієтотерапія, оральна регідратація, інфузійна терапія, цефотаксим внутрішньовенно, еубіотики. Подальше спостереження пацієнта в динаміці виявило покращання загального стану, зникнення симптомів інтоксикації, покращення апетиту, нормалізацію температури тіла. При ультразвуковому дослідженні даних про уроджену патологію нирок не виявлено. Заключний діагноз: Гострий первинний (необструктивний) пієлонефрит, активна стадія, без порушення функції нирок. Даних про екопатологію нирок не виявлено. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601