Спосіб формування анастомозу між аортою та алопротезом

Спосіб формування анастомозу між аортою та алопротезом, який включає поздовжнє розсічення передньої стінки черевної аорти по серединній лінії з наступним формуванням анастомозу, який відрізняється тим, що розсічення передньої стінки виконують у вигляді поздовжнього овалу, поперечний діаметр якого відноситься до діаметра аорти як 1:2,5-1:2, а поздовжній до поперечного - як 2:1. Корисна модель відноситься до медицини, зокрема до судинної' хірургії, і може бути використана при виконанні реконструкції атеросклеротичної оклюзії аорто-стегнового сегмента, а саме при аорто-стегновому алошунтуванні. Відомий спосіб формування анастомозу між аортою та алопротезом, який включає поздовжнє розсічення передньої стінки черевної" аорти по серединній лінії з наступним формуванням анастомозу [1] За відомим способом, при виконанні анастомозу між аортою та алопротезом проводять поздовжнє розсічення передньої стінки аорти по серединній лінії з наступним вшиванням алопротезу. Недоліком відомого способу є недостатня клінічна ефективність, що випливає з утворення в місці анастомозу області пониженого кровопостачання, внаслідок чого досить часто розвивається несправжня аневризма проксимальної частини анастомозу з усіма негативними наслідками для здоров'я і життя пацієнта. В основу корисної моделі поставлено завдання вдосконалити відомий спосіб, у якому шляхом усунення, безпосередньо в процесі оперативного втручання, умов для розвитку ішемії' стінки аорти забезпечують достатній рівень кровопостачання в місці анастомозу, а отже - підвищення рівня клінічної ефективності. При розгляді технічного завдання було взято до уваги те, що на передній поверхні аорти по серединній лінії знаходиться зона відносної ішемії стінки, зумовлена анатомічними особливостями відгалуження внутрішньостінкових судин (vasa vasorum) Мережа останніх, як відомо, недостат ньо розгалужена у товщі передньої стінки аорти, що створює умови для формування зони відносної ішемії. Саме через недостатність судинної мережі в передній стінці аорти вшивання анастомозу до країв поздовжнього розсічення передньої стінки, виконаного по серединній лінії', призводить до ішемізації ділянки анастомозу. Натомість при розсіченні передньої стінки аорти, виконаного не по серединній лінії, а латеральніше, із захопленням ділянки аортальної стінки з розвиненою судинною мережею, забезпечуються умови для покращання васкуляризації ділянки анастомозу в післяопераційному періоді Поставлене завдання вирішують тим, що у способі формування анастомозу між аортою та алопротезом, який включає поздовжнє розсічення передньої стінки черевної аорти по серединній лінії з наступним формуванням анастомозу, відповідно до корисної моделі розсічення передньої стінки виконують у вигляді поздовжнього овалу, поперечний діаметр якого відноситься до діаметру аорти як 1.2,5+- 1:2, а поздовжній до поперечного як 2.1. Спосіб здійснюють наступним чином. Виконують аорто-стегнове алошунтуванння з приводу атеросклеротичної оклюзії аортостегнового сегмента Проксимальний анастомоз між аортою та алопротезом формують запропонованим способом Для цього після проведення серединної лапаротомії виділяють черевний відділ аорти. В ділянці термінальної частини черевного відділу аорти виконують розсічення передньої стінки у вигляді поздовжнього овалу, поперечний діаметр якого відноситься до діаметру аорти як О) ю ю с> 5559 1:2,5-s-1:2, а поздовжній до поперечного - як 2:1, з наступним формуванням анастомозу із алопротезом по типу „кінець - у - бік". Підшивання виконують монофіламентними нитками 4/0-3/0. Приклад 1. У хворого Н., 35 років, встановлено облітеруючий атеросклероз аорти та артерій нижніх кінцівок, з хронічною артеріальною недостатністю ІІІ-а ст. після загальноклінічних обстежень пацієнту виконали реконструктивну операцію під час якої виділили аорту та магістральні артерії в місцях формування проксимального та дистального анастомозів. Для шунтування обрали синтетичний протез діаметром 20мм, між яким і аортою сформували проксимальний анастомоз запропонованим способом. Дистальний анастомоз сформували в ділянці біфуркації загальної стегнової артерії. У післяопераційному періоді спостерігали за клінічним перебігом хронічної ішемії' нижніх кінцівок, а також здійснювали контроль показників ультразвукової доплерографії в ділянці проксимального анастомозу порівнюючи їх із контролем. В післяопераційному періоді дистанція безбольової ходьби зросла з ЗО - 50м до 150-200м, практично зник біль спокою, загоїлись трофічні розлади стопи. Стан показників ультразвукової доплерогафії в ділянці накладеного проксимального анастомозу на 3 добу після операції був наступний: пікова систолічна швидкість (Vps) становила 71,5см/с (контрольний показник 75±17,4см/с), об'ємна швидкість кровоплину (\Л>оі)-763мл/хв (контрольний показник 830+250мл/хв). Приклад 2 Запропонованим способом виконане оперативне лікування 9 хворих. Про високий рівень клінічної ефективності свідчить усунення болю спокою та досягнення загоєння трофічних розладів стопи у 9 хворих (100%), збільшення відстані безбольової ходьби на дистанцію 100м у 6 хворих (67,7%), а на відстань 150-200м - у 3 пацієнтів (33,3%). На вищий рівень клінічної ефективності запропонованого способу вказують також дані функціонально-діагностичного обстеження, що наведені у таблиці. Таблиця Функціональний стан кровотоку в ділянці проксимального анастомозу за даними ультразвукової доплерографії Показники ультразвукової доплерографії Пікова систолічна швидкість в ділянці анастомозу Vps, см/с Об'ємна швидкість кровоплину в ділянці анастомозу Vvol, мл/хв Контроль Відомий спосіб (17 хворих) Запропонований спосіб (9 хворих) 75±17,4 81,4±14,7 77,5±12,3 830±250 651±154 763±176 Так, як видно із наведених у таблиці даних, пікова систолічна швидкість при застосуванні запропонованого способу на 4,8% нижча, ніж при виконанні анастомозу за відомим способом, а об'ємна швидкість кровоплину - на 17,2% вища, тобто на ділянку анастомозу припадає зменшене функціональне навантаження. Саме цей чинник забезпечує післяопераційному періоді стійку гемодинаміку ділянки анастомозу. Таким чином, запропонований спосіб забез Комп'ютерна верстка В. Мацело печує більш високу, порівняно із способомпрототипом, клінічну ефективність формування проксимального анастомозу між аортою та алопротезом як такого, що оптимізує функціональний стан гемодинаміки анастомозу І може бути застосованим у практиці судинної хірурги. Джерело інформації, яке слід взяти до уваги: Ю.В. Белов Руководство по сосудистой хирургии с атласом оперативной анатомии - М. Д е ново"-2000-С.115. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вуп. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 42, 01601