Спосіб мікрохірургічного лікування птеригіуму

Спосіб мікрохірургічного лікування птеригіуму, що включає гідродисекцію, резекцію птеригіуму, діатермокоагуляцію епісклеральних судин, шліфування рогівки наконечником з алмазним напиленням, який відрізняється тим, що після шліфування рогівки у верхньо-зовнішньому квадранті викроюють трикутної форми клапоть кон'юнктиви з попереднім накладанням на його вершини трьох швів, проводять пластику кон'юнктиви шляхом імплантації клаптя кон'юнктиви в зоні видаленого птеригіуму. Корисна модель; що заявляється, відноситься до медицини, точніше до офтальмології'. Вдосконалення методів мікрохірургічного лікування хворих із птеригіумом є актуальною проблемою офтальмологи у зв'язку з тим, що клінічний досвід свідчить про високий відсоток (до 5,2%) рецидивів та неможливість повноцінної адаптації кон'юнктиви на місці видаленого птеригіума Птеригіум - достатньо поширене дистрофічне захворювання кон'юнктиви, яке відноситься до пухлин фіброзної тканини, що представляє собою як функціональний так і косметичний недолік. Основою розвитку птеригіума є вогнища еластоїдної дегенерації колагена в кон'юнктиві з вираженою ангіопатією судин. Вогнища еластоза - імунні васкуліти, локалізовані поверхнево. Імунні комплекси переносяться по системі анастомозів, палісад та термінальних аркад в глибокі шари; формуються на стінках венул, визиваючи пошкодження структурного та метаболічного гемостаза в інтактних тканинах, що сприяє розповсюдженню та поглибленню процесу. Літературні дані свідчать про те, що тривале подразнення кон'юнктиви вітром, пилом, УФ - промінями, сухим повітрям і повітрям, що містить шкідливі домішки є реальними факторами ризику розвитку птеригіума, але у ряду випадків його патогенез не з'ясований. Проблема мікрохірургічного видалення птеригіума тісно пов'язана з розвитком післяопераційних ускладнень, таких як неможливість повноцінної адаптації кон'юнктиви на місці видаленого птеригіума та рецидиви захворювання. З метою отримання оптимального операційного ефекту було запропоновано ряд хірургічних методик, які полягають в резекції його тканини та переміщенні його в боковий розтин кон'юнктиви (операція по Демару, по Кнапу, по Мак-Рейнольду, по Чермаку, по Казасу, по Галемерцу, по МакІавіку ) використання аргонового лазера, інтра- та післяопераційне застосування мітоміцина С, 5фторурацила та склерокорніальну пошарову кератопластику. Відомий спосіб хірургічного лікування птеригіума, який є найближчим та обраним нами за прототип (1), що передбачає: спібульбарну анестезію (триразова інстиляція 0,5% розчину анекаїну) .обробку операційного поля 1% розчином йодонату, накладення асептичної еластичної плівки та повікорозширювача, дезінфекцію кон'юнктивальної порожнини 0,4% розчином гентаміцину, гідродесекцію птеригіума шляхом введення під голівку та тіло птеригіума 0,2мл 2% лідокаіну з 0,1 мл 0,1% адреналіну, виділення голівки, шийки та тіла птеригіума одноразовим лезом 15, резекцію птеригіума після попередньої відграничувальної' діатермокоагуляції кон'юнктиви на межі з масою птеригіума, діатермокоагуляцію епісклеральних судин, шліфування рогівки накінцівником з алмазним напилюванням, адаптацію кон'юнктиви вузловими швами, субкон'юнктивальну ін'єкцію 0,3мл розчину дексаметазону з 0,3мл гентаміцину, закладення у кон'юнктивальну порожнину 1% тетра цикл і нової мазі, монокулярну ассептичну пов'язку. Недоліком даного способу є те, що він не дозволяє виконати повноцінну адаптацію кон'юнкти Ю 5576 ви на місці видаленого птеригіума при повторних операціях та не завжди попереджує його рецидиви. Задача, яку вирішує спосіб полягає в розробці оптимального підходу до оперативного лікування птеригіума. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі хірургічного лікування птерипуму, що включає гідродісекцію, резекцію птерипуму, діатермокоагуляцію епісклеральних судин, шліфування рогівки наконечником з алмазним напилюванням, адаптацію кон'юнктиви згідно корисної моделі після шліфування рогівки викроюють трикутної форми клапоть кон'юнктиви з попереднім накладенням на його вершини трьох швів, проводять пластику кон'юнктиви шляхом імплантацм клаптя кон'юнктиви в зоні видаленого птеригіума Спосіб здійснюється наступним чином проводять епібульбарну анестезію (триразова ІНСТИЛЯЦІЯ 0,5% розчину анекаїну), обробляють операційне поле 1% розчином йодонату, накладають асептичну еластичну плівку та повікорозширювач, дезінфікують кон'юнктиви порожнину 0,4% розчином гентаміцину, проводять гідродісекцію птеригіума шляхом введення під голівку та тіло птеригіума 0,2мл 2% лідокаіну з 0,1мл 0,1% адреналіну, виділяють голівку, шийку та тіло птеригіума одноразовим лезом 15, видаляють птеригіум після попередньої відграничувальної діатермокоагуляції кон'юнктиви на межі з масою птеригіума, виконують діатермокоагуляцію епісклеральних судин та шліфування рогівки наконечником з алмазним напилюванням, у верхньо-зовнішньому квадранті викроюють трикутної форми клапоть кон'юнктиви з попереднім накладенням на його вершини трьох швів, проводять пластику кон'юнктиви шляхом імплантації" клаптя кон'юнктиви в зоні видаленого птеригіума, проводять субкон'юнктивальну ін'єкцію 0,3мл розчину дексаметазону з 0,Змл гентаміцину, закладають у кон'юнктивальну порожнину 1% тет Комп'ютерна верстка В Мацело рациклінову мазь, накладають монокулярну ассептичну пов'язку. Для порівняння двох методів було прооперовано 50 хворих (50 очей), що були розділені на дві групи І група - 25 хворих (25 очей) - прооперовані методом - прототипом (птеригіум Н ступеня - 10 хворих (40%), III ступеня - 15ворих (60%) II група 25хворих(25очей) - прооперовані заявленим нами способом мікрохірургічного лікування птеригіуму (птеригіум II ступеня -вхворих (32%), 11 ступеня 1 17 хворих (68%) Спостереження проводилося протягом трьох років кожні три місяці В І групі повноцінна адаптація кон'юнктиви спостерігалась у 15 хворих, при цьому птеригіум II ступеня був у 8 хворих (32%), III ступеня у 7 хворих (28%) У 10 хворих (40%) на 2-3 день спостерігалось розходження швів . Серед хворих цієї групи у 8 випадках (32%) на протязі другого року після операції був рецидив птеригіума В II групі повноцінна адаптація кон'юнктиви спостерігалась у всіх хворих Рецидив птеригіума відмічався у 2 випадках (8%) через 2,5 роки після операції Таким чином, запропонований спосіб мікрохірургічного лікування птеригіума дозволяє досягти повноцінну адаптацію кон'юнктиви в більшій кількості випадків, та знизити кількість рецидивів Розроблений спосіб був апробований на базі Центру ендокринно-судинної патології органа зору м Києва Отримані результати дозволяють рекомендувати його для широкого впровадження в практику. Література1 Веселовська З Ф , Ловцова О Д , Веселовська Н М і др "Спосіб мікрохірургічного лікування птеригіума" 3-ка на винахід №20031212525 від 26.12.2003р , 69336 16.08.04. Підписне Тираж 28 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 42, 01601