Спосіб діагностики місцевого імунітету порожнини рота при пошкодженні слизових оболонок

Спосіб діагностики стану місцевого імунітету порожнини рота при пошкодженні слизових оболо 3 56420 - порівняння вмісту моноклональних антитіл (CD7, CD54, CD150) в двох пробах (3). Таким чином, виконується порівняння показників імунітету пошкодженої та непошкодженої слизових. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, і досягнутим результатом можна пояснити наступним чином: У системному кровообігу циркулюють лімфоцити, які мають відповідні нормі чи патології функціональні здібності. При еміграції лімфоцитів на слизову оболонку їх стан може змінюватись в залежності від функціонально-біохімічних властивостей тканин, скрізь які відбувається їх вихід. У свою чергу, зміни функції лімфоцитів впливають на їх участь у місцевих процесах. На основі порівняння стану лімфоцитів в зоні ураження та на здорової слизової можливо уточнення діагностики та лікування патології, що має місце. Спосіб здійснюється таким чином: До пошкодженої поверхні прикладають фільтр, наприклад, МіІІіроrе, з підсиленням 100-150г на 1,0-1,5см поверхні для зняття мазка-відбитку. Фільтр з отриманим матеріалом фіксують в забуферному розчині формаліну протягом 5 хвилин. Далі на фільтр наносять моноклональні антитіла певної специфічності та інкубують протягом 1 години. Отриманий зразок промивають в забуферному фізіологічному розчині та наносять на кролячу сироватку. Знову інкубують протягом 1 години і промивають в за буферному фізіологічному розчині, наносять ПАП-комплекс і виконують повторну інкубацію протягом 1 години. Отриманий зразок зафарбовують метиловим зеленим протягом 5-ти хвилин і виконують дофарбовування діамінобензидином протягом 5-ти хвилин. Виконують мікроскопію і підрахунок клітин, що прореагували. За такою ж методикою одночасно здійснюють забір матеріалу для дослідження з непошкодженої ділянки і наступне його опрацювання. Отримані результати порівнюють між собою. Наводимо приклад конкретного виконання способу. Приклад 1 Хворий А., історія хвороби №1678-М звернувся до лікаря-стоматолога центру морської медицини зі скаргами на сильний, ниючий біль в ділянці ясен, рухомість зубів, виділення гною. Об'єктивно: у фронтальній ділянці нижньої щелепи зуби рухомі, виділяється масивний гнійний ексудат. Попередній діагноз: пародонтит (?), гострий перебіг. Лікування: місцево - ополіскування гіпертонічним розчином і розчином хлоргекседину біглюконату; всередину - таблетована форма препарату найз Комп’ютерна верстка А. Рябко 4 по схемі. Через 5 днів, у зв'язку з тим, що полегшення не настало, хворий звернувся до лікаря повторно. Запропоновано здати аналіз для визначення стану місцевого імунітету порожнини роту. Хворий сполоснув ротову порожнину фосфатним буферним розчином для видалення слизу і залишків їжі. Далі до поверхні ясен пацієнта А. з силою 120г на 1,0см поверхні приклали фільтр Millipore для зняття мазка-відбитку. Фільтр з отриманим матеріалом фіксували в забуферному розчині формаліну протягом 5-ти хвилин. Потім на фільтр нанесли моноклональні антитіла певної специфічності і провели інкубацію протягом 1 години. Отриманий зразок промили в забуферному фізіологічному розчині і нанесли на кролячу сироватку. Знову провели інкубацію протягом 1 години і отриманий зразок промили в забуферному фізіологічному розчині, нанесли ПАП-комплекс і повторно проінкубували протягом 1 години. Отриманий зразок пофарбували метиловим зеленим (5хв) і провели дофарбовування діамінобензидином (5хв). Провели мікроскопію і підрахунок клітин, що прореагували. Результати досліджень: CD7 - 32%, CD54 - 28%, CD150 - 30%. Другу пробу брали по такій же методиці з ділянки слизової роту без видимих пошкоджень. Результати досліджень: CD7 6%, CD54 - 8%, CD150 - 7%. Медичний персонал лабораторії не чинив тиску на А. Забір мазка-відбитку був здійснений добровільно, без примусу. При дослідженні пацієнта А. медичний персонал лабораторії приймав заходи, спрямовані на забезпечення безпеки і здоров'я пацієнта, поваги його людської гідності, з дотриманням морально-етичних норм у відповідності з принципами, опублікованими в Хельсінській декларації прав людини, Конвенції Ради Європи по правам людини і біомедицини та відповідних законів України. Вищевказаний приклад підтверджує значні відмінності у вмісті імунокомпетентних клітин CD7, CD54, CD150 на пошкоджених і здорових ділянках слизової. Отримані дані дозволили встановити які з ланок імунітету і в якій мірі страждають найбільшим чином і на основі цього призначити патогенетичне обґрунтоване лікування. Даний спосіб був застосований у 16 пацієнтів з ураженням слизових оболонок різної локалізації. Імпресійно-цитологічним методом з використанням мазків-відбитків на пошкоджених та інтактних слизових досліджуваних осіб визначали субпопуляції імунокомпетентних клітин (маркерів активації), а саме CD7, CD54, CD150. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601