Електроакустичний перетворювач

Електроакустичний перетворювач, що містить мономорфний або біморфний п'єзоелемент з двома електродами, вхідний та загальний проводи, який відрізняється тим, що в перетворювач введено котушку індуктивності, котра з'єднана з вхідним проводом і сигнальним електродом п'єзоеле мента, причому котушка індуктивності разом з міжелектродною ємністю п'єзоелемента створює коливальний контур, причому резонансна частота цього контура дорівнює резонансній частоті п'єзоелемента, а величину цієї індуктивності визначають за формулою 1 L , 2f 2 C 4 pne ne де: fpne - резонансна частота п'єзоелемента; Корисна модель відноситься до акустики і може бути використана в електроакустичних та гідроакустичних перетворювачах. Відомий електроакустичний перетворювач за патентом Російської Федерації №2003238, Н04 R 17/00. /Шарапов В.М. и др., Б.И., 1993, №41-42, який містить біморфний п'єзоелемент з трьома електродами, вхідні та загальний проводи для підключення до джерела сигналу. Недоліком цього перетворювача є порівняно невисокий рівень вихідного сигналу. Відомий електроакустичний перетворювач, який містить біморфний п'єзоелемент з двома електродами, закріплений у корпусі, проводи для під'єднання до джерела сигналу (див. В.М. Шарапов. Пьезоэлектрические датчики. М.: Техносфера, 2006, рис. 12.1, в). Недоліком цього перетворювача є порівняно невисокий рівень вихідного сигналу. Вказаний електроакустичний перетворювач найбільш близький до того, що заявляється і вибраний в якості прототипу. В основу корисної моделі поставлена задача підвищення рівня вихідного сигналу шляхом включення в схему електроакустичного перетворювача котушки індуктивності. Електроакустичний перетворювач містить мономорфний або біморфний п'єзоелемент з двома електродами, вхідний та загальний проводи. Електроакустичний перетворювач відрізняється тим, що в перетворювач введено котушку індуктивності, котра з'єднана з вхідним проводом та сигнальним електродом п'єзоелемента, причому котушка індуктивності разом з міжелектродною ємністю п'єзоелемента створює коливальний контур, причому резонансна частота цього контура дорівнює резонансній частоті п'єзоелемента, а величину цієї індуктивності визначають за формулою 1 L , 2 4 2 fpne Cne де: fpne - резонансна частота п'єзоелемента; (13) 56932 (11) UA (19) Cne - міжелектродна ємність п'єзоелемента. Зазначені ознаки є необхідними і достатніми для досягнення технічного результату. Технічним результатом є підвищення рівня вихідного сигналу. Корисна модель пояснюється кресленням, де: - на Фіг. показана схема перетворювача, що заявляється. U Cne - міжелектродна ємність п'єзоелемента. 3 56932 Електроакустичний перетворювач містить біморфний п'єзоелемент 1 з двома електродами 2, 3, вхідний та загальний проводи 4, 5, котушку індуктивності 6. Електроакустичний перетворювач працює наступним чином. При підключенні вхідного та загального проводів до джерела електричних коливань п'єзоелемент коливається. Як показали експерименти, включення котушки індуктивності дозволяє підвищити рівень вихідного сигналу. Комп’ютерна верстка М. Ломалова 4 Приклад конкретного застосування. У конкретному випадку використовувався біморфний п'єзоелемент ЗП-19 (АО «Аврора», Волгоград), який складається із металевої пластини 320,15мм і п'єзоелемента 230,2мм із п'єзокераміки ЦТС-19. Підключення котушки індуктивності з L=150мГн дозволило підвищити рівень вихідного звукового тиску. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601