Електроакустичний перетворювач

Електроакустичний перетворювач, що містить біморфний п'єзоелемент з двома системами електродів, сигнальний та загальний проводи, який відрізняється тим, що в перетворювач введено дві котушки індуктивності, перша із них підключена до вхідного проводу і першого електрода першої системи електродів п'єзоелемента, а друга - до перших проводів першої та другої системи електродів, причому котушки індуктивності разом з міжелектродною ємністю п'єзоелемента створюють коливальний контур, причому резонансна частота цього контура дорівнює резонансній частоті п'єзоелемента, а величину цієї індуктивності визначають за формулою 1 L , 2 2 4 fpneC ne Корисна модель відноситься до акустики і може бути використана в електроакустичних та гідроакустичних перетворювачах. Відомий електроакустичний перетворювач, який містить біморфний п'єзоелемент з двома електродами, закріплений у корпусі, проводи для під'єднання до джерела сигналу (див. В.М. Шарапов. Пьезоэлектрические датчики. М.: Техносфера, 2006, рис. 12.1, в). Недоліком цього перетворювача є порівняно невисокий рівень вихідного сигналу. Відомий електроакустичний перетворювач по патенту Російської Федерації №2003238, Н04 R 17/00. /Шарапов В.М. и др., Б.И., 1993, №41-42, який містить біморфний п'єзоелемент з трьома електродами, вхідні та загальний проводи для підключення до джерела сигналу. Недоліком цього перетворювача є порівняно невисокий рівень вихідного сигналу. Вказаний електроакустичний перетворювач найбільш близький до того, що заявляється і вибраний як прототип. В основу корисної моделі поставлена задача підвищення рівня вихідного сигналу шляхом включення в схему електроакустичного перетворювача двох котушок індуктивності. Електроакустичний перетворювач містить біморфний п'єзоелемент з двома системами електродів, сигнальний та загальний проводи. Електроакустичний перетворювач відрізняється тим, що в перетворювач введено дві котушки індуктивності, перша з них підключена до вхідного проводу і першого електроду першої системи електродів п'єзоелемента, а друга - до перших проводів першої та другої системи електродів, причому котушки індуктивності разом з міжелектродною ємністю п'єзоелемента створюють коливальний контур, причому резонансна частота цього контура дорівнює резонансній частоті п'єзоелемента, а величину цієї індуктивності визначають за формулою 1 , L 2 4 2 fpneC ne де f pne - резонансна частота п'єзоелемента; (11) 56942 (13) U Cne - міжелектродна ємність п'єзоелемента. (19) Cne - міжелектродна ємність п'єзоелемента. Зазначені ознаки є необхідними і достатніми для досягнення технічного результату. Технічним результатом є підвищення рівня вихідного сигналу. Корисна модель пояснюється кресленням, де: - на Фіг. показана схема перетворювача, що заявляється. Електроакустичний перетворювач містить біморфний п'єзоелемент 1 з двома системами електродів 2, 3, 4, сигнальний та загальний проводи 5, 6, дві котушки індуктивності 7, 8. UA де f pne - резонансна частота п'єзоелемента; 3 56942 Електроакустичний перетворювач працює наступним чином. При підключенні вхідного та загального проводів до джерела електричних коливань п'єзоелемент коливається. Як показали експерименти, включення двох котушок індуктивності дозволяє підвищити рівень вихідного сигналу. Приклад конкретного застосування. Комп’ютерна верстка Л. Купенко 4 У конкретному випадку використовувався біморфний п'єзоелемент ЗП-19 (АО «Аврора», Волгоград), який складається із металевої пластини Ø32x0,15 мм і п'єзоелемента Ø230,2 мм із п'єзокераміки ЦТС-19. Підключення двох котушок індуктивності з L1  260 мГн, L2  110 мГн дозволило підвищити рівень вихідного звукового тиску. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601