Спосіб малоінвазивного лікування вогнищевих утворень щитоподібної залози

1. Спосіб малоінвазивного лікування вогнищевих утворень щитоподібної залози, що включає 3 57211 Опис експериментальних випробувань способу Проведено експериментальне дослідження з метою порівняння дії лазерного проміння та високочастотної електрокоагуляції на тканину щитоподібної залози. В якості джерела лазерного опромінення застосовано лазерний хірургічний коагулятор "Ліка-xipypr", потужністю до 7,2Вт. В якості електрокоагуляції - високочастотний електрокоагулятор ЕК-300М1. Обидва апарати українського виробництва, сертифіковані для медичного використання. Дослідження складалось з двох частин: 1. Проби на препаратах щитоподібної залози людини відразу після видалення (in vitro). (Видалення щитоподібної залози або її частин проводились тільки за медичними показаннями з метою лікування). 2. Експеримент на лабораторних щурах (in vivo). Після проведення проб, проводять фіксацію біологічної тканини 10 % розчином формаліну, потім готують препарати для гістологічного дослідження, фарбують гематоксилином та еозином, досліджують макроскопічно та при оптичному збільшенні: 10-кратно, 40-кратно та 100-кратно. В частині in vitro при пробах з лазерною фотокоагуляцією використовують потужність 5Вт окремо в постійному та імпульсному 50:50 режимах, час експозиції - 1 хв., 3 хв., 5 хв. При пробах з електрокоагуляцією використовують біполярний режим (2 електроди), потужність 200Вт, відстань між електродами 5мм, 10мм, 20мм, час експозиції - 2 сек, 5 сек, 10 сек. Після гістологічних досліджень встановлено, що при лазерному опроміненні виник коагуляційний некроз, зона розповсюдження переважно секторальної форми, радіус близько 5мм від краю світловода, межі, що піддались впливу не чіткі. При електрокоагуляції в біполярному режимі - також виник коагуляційний некроз, але зона впливу була розташована лише між двома електродами, вдалося досягти більшої зони, ніж при обробці лазерним промінням (20 мм), межі зони впливу були більш чіткими. В частині in vivo дослідження провели на 10 щурах. У 5 щурів застосували інтерстиційну лазерну фотокоагуляцію в постійному режимі потужністю 5Вт, час експозиції - 3 хв., в інших 5 - високочастотну електрокоагуляцію в біполярному режимі, потужність 200 Вт, відстань між електродами 5мм, час експозиції - 5 сек. Провели гістологічні дослідження тканини щитоподібної залози, взявши по 1 щуру з кожної групи на наступний день після проб, на третій день, через 14 днів, та по 2 щури з кожної групи залишили жити, тканину не брали. На перший день спостерігали ознаки коагуляційного Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков 4 некрозу та незначного перифокального запалення, на третій день - ознаки некрозу без ознак запалення, через 14 днів -ознаки епітелізації та деякого фіброзу, причому об'єм щитоподібної залози значно зменшився, інші щури продовжували жити без явних змін загального стану. Порівнюючи препарати від дії різних чинників відмічено, як і в першій частині нечітку зону коагуляції від дії лазерного проміння і більш чіткі межі, чітко обмежені електродами від дії високочастотної електрокоагуляції. Таким чином, можна зробити висновок, щодо більш регульованої, більш чіткої і, за необхідності, ширшої зони дії на тканину щитоподібної залози високочастотної електрокоагуляції на відміну від лазерної фотокоагуляції. Клінічне застосування способу пропонується наступним чином. Виконують ультразвукову візуалізацію патологічного вогнища щитоподібної залози. Встановлюють дві точки пункції та визначають глибину в залежності від розмірів та локалізації вказаного вогнища, таким чином, щоб краї електродів розташувались по його межах. Вводять електроди. Виконують обробку способом електрокоагуляції потужністю 150-200Вт, часом експозиції 5-20 секунд в залежності від розмірів вогнищевого утворення та його структури за даними ультразвукового дослідження. Спосіб, що заявляється розроблений експериментально на кафедрі загальної хірургії №2 Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця на клінічній базі в Київській міській клінічній лікарні № 3 при співробітництві з Київським міським центром ендокринної хірургії та патогістологічною лабораторією вказаної лікарні. Джерела інформації: 1. Александров Ю.К., Могутов М.С., Патрунов Ю.Н., Сенча А.Н. "Малоинвазивная хирургия щитовидной железы" // Москва. - "Медицина". -2005.258 с. 2. Епштейн Е.В., Матящук СІ. "Стратегия и тактика лечения больных с узловой патологией щитовидной железы" //Ліки України. - 2004. №1011. 3. Зубов О.Д. Діагностика та лікування кіст щитовидної залози з використанням ультразвукового дослідження // Автореф. дис. канд. мед. наук. 14.01.23. -Київ.-2001.-17 с 4. Могутов М.С. "Ультразвук-ассистированные операции при заболеваниях щитовидной железы" // Автореф. дис. док. мед. наук. - 14.00.19, 14.00.27. -Москва. - 2009. 5. Файзрахманов А.Б. "Эффективность лазериндуцированной термотерапии при лечении узлового нетоксического зоба" // Автореф. дис. канд. мед. наук. -14.00.27. - Челябинск. – 2006. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601