Спосіб визначення бактерицидності ротової рідини

Спосіб визначення бактерицидності ротової рідини, який полягає в тому, що культуру кишкової палички М-17 висівають на м'ясопептонний агар, через добу стерильним ізотонічним розчином натрію змив кишкової палички доводять до кількості 50-100 тис. мікробних тіл за стандартом мутності, далі завись мікроорганізмів вносять в стерильні пробірки по 5 мл, а після полоскання ротової порожнини пацієнта протягом 5 хвилин, роблять висів 0,1 мл на поживні середовища (Ендо) і підра 2 3 58499 вміст пробірки в ротову порожнину і активно полоще на протязі 5 хвилин, потім вміст ротової порожнини переносять у стерильні пробірки. З пробірок за допомогою стерильної мірної піпетки ОД мл рідини вміщують на чашку Петрі із середовищем Ендо (на кожний досвід 3 чашки) і рівномірно розтирають на поверхні середовище шпателем. Далі ставлять в термостат на 18-24 год. при температурі 37 °С і підраховують кількість червоних колоній, що виросли. Контролем є висів 0,1 мл завісі кишкової палочки у фізіологічному розчині (посіви витримують у тих же параметрах, що при досліді). Підраховують кількість колоній кишкових паличок в досліді і контролі (середню кількість колоній з трьох чашок із середовищем Ендо) і отримані результати оцінюють за формулою: Nконт  N досл X  100  , Nконт де X - бактерицидність ротової рідини Nконт - кількість колоній середнє з трьох чашок на середовище Ендо (конт.) N досл - кількість колоній середнє з трьох чашок на середовище Eндо (досл.) Під впливом ротової рідини руйнується майже половина (56,7 ± 3%) кишкових паличок, які буди взяті в дослід. Тобто на протязі 5 хвилин руйнується значна кількість мікроорганізмів, які були внесені в ротову порожнину. В подальшому було проведено визначення бактерицидності ротової рідини хворим з середнім та важким ступенем прояву одонтофлегмон. У хворих з середнім ступенем важкості одонтофлегмон (ОДФ) встановлено, що під дією ротової рідини гине 25,1 % живих Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 4 кишкових паличок, тобто це з 2,25 раз слабкіше в порівнянні з організмом здорової людини. Це вказує на те. що в організмі хворої людини на ОДФ опір інфекційним агентам знижений і мікроорганізм, який має фактори агресії здатний викликати запалення. Хворі на ОДФ з важким перебігом захворювання мають бактерицидну дію ротової рідини 17,6 ± 0,94 %, тобто в 3,2 рази менше ніж здорові. Знаходження мікроорганізмів в порожнині рота, їх адгезія на слизових або проникнення в пародонт через дефекти щільних тканин зуба, дефекти епітеліальних покровів десни, ранова поверхня лунки видаленого зуба не обов'язково приводять до розвитку інфекційного процесу. Мікроорганізми, які проникли в пародонт, знаходяться під впливом неспецифічної резистентності. Опір одонтогенним інфекціям непряму залежить від бактерицидності ротової рідини, наявності в ній ферментних систем, секреторних інтерлейкінів та інших факторів. В організмі хворої на ОДФ людини ротова рідина має недостатньо біологічно активних речовин для руйнування бактерій. Однак після наданої хірургічної допомоги та активного комплексного лікування бактерицидність ротової рідини підвищується. Приклад. Хвора Н., поступила у відділення хірургічної стоматології зі скаргами на високу температуру, асиметрію обличчя, неможливістю відкрити рот. При дослідженні у хворої виявили такі показники: середня кількість колоній (дослід) 185 ± 24, і 247 ± 36 (контроль). Отже бактерицидність ротової рідини 25,1 ± 1,8. Після проведеного лікування у хворої отримали такі показники: 130 (дослід) і 260 (контроль). Бактерицидність ротової рідини - 50,0 %. Хвора видужала і виписана додому. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601