Спосіб діагностики хронізації запалення

Спосіб діагностики хронізації запалення шляхом визначення в крові медіаторів запалення, який відрізняється тим, що в периферичній крові визначають вміст цитокіну ІФН-  і, якщо він підвищений у порівнянні до контролю в 2 рази та більше, запалення діагностують як хронічне. (19) (21) u201013054 (22) 03.11.2010 (24) 11.04.2011 (46) 11.04.2011, Бюл.№ 7, 2011 р. (72) ТАТАРКО СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ, КЛИМЕНКО МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ (73) ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 3 58513 стики хронізації запалення обумовлений тим, що ІФН-  відноситься до Th1-цитокінів, які секретируються переважно Th1-лімфоцитами та відносяться до прозапальних. Специфічність та достовірність зміни вмісту ІФН-  для діагностики хронізації запалення встановлені експериментально. Експериментальні дослідження виконані на 246 щурах-самцях лінії Wistar масою 180-200 г. Тварини експериментальних груп знаходилися в однакових умовах, по 6 особин у стандартних металевих клітках, водяний і харчовий режим - ad libitum. Для виключення впливу сезонних і добових коливань на досліджувані показники основні дослідження були проведені в осінньо-зимовий період, у ранкові години. Усі процедури з тваринами, а також виведення тварин з експерименту шляхом декапітації проводили відповідно до національних «Загальних етичних принципів дослідів на тваринах» (Україна, 2001). Використовували мінімально припустиму для статистичної обробки й одержання достовірних результатів загальноприйняту кількість тварин (по 6 на групу). Як матеріал для досліджень використовували периферичну кров. При цьому досліджувались наступні моделі запалення: 1. Гостре інфекційне запалення викликали введенням в область стегна добової культури Staphylococcus aureus, штам АТСС-25923, що містить 2 млрд. мікробних тіл у 1 мл ізотонічного розчину хлориду натрію. 2. Вторинно хронічне запалення викликали підшкірним введенням в область стегна 5 мг  карагінена ("Sigma", США) у 1 мл ізотонічного розчину хлориду натрію. 3. Первинно хронічне неімунне запалення (гранулематозне) викликали введенням в область стегна сефадекса А-25 у дозі 1 мг у 1 мл ізотонічного розчину хлориду натрію. 4. Первинно хронічне імунне запалення типу ад'ювантного артриту викликали субплантарним введенням повного ад'юванта Фрейнда в дозі 0,1 мл. Дослідження проводили в динаміці запалення, починаючи з 6-ої години до 28-ї доби. При всіх видах запалення визначали вміст маркерних цитокінів Th1-лімфоцитів (ІЛ-12, ІФН-  ) та Th2-лімфоцитів (ІЛ-4) у периферичній крові. Цитокіни визначали імуноферментним методом за допомогою відповідних тест-систем. Комп’ютерна верстка Л. Купенко 4 Статистичну обробку результатів дослідження проводили з використанням комп'ютерної програми Stadia - 6.0 і t-критерію Стьюдента. Вивчення маркерних цитокінів Th1 і Т12лімфоцитів показало, що вміст ІЛ-4 при гострому запаленні був трохи підвищеним на 1-y-3-ю добу, вірогідно - на 7-у-28-у добу з максимумом на 28-у добу. При вторинно хронічному запаленні його рівень вірогідно підвищувався раніш - уже з 3-ї доби і до 28-ї доби з піком на 7-у добу. При первинно хронічному запаленні це підвищення було достовірним уже з 1-ї доби і зберігалося до 21-ї доби з піком на 3-ю добу. При імунному запаленні воно також починалося з 1-ї доби і поверталося до вихідного значення на 14-у добу з максимумами відповідно на 3-ю і 1-у добу. При гострому і вторинно хронічному запаленні рівень ІЛ-4 не повертався до норми до закінчення експерименту. У той же час при імунному запаленні в порівнянні з неімунним відзначалося більш раннє, але менш тривале підвищення рівня ІЛ-4. Вміст ІЛ-12 при гострому запаленні коливався хвилеподібно і був трохи підвищеним на l-y-3-ю і з 14-ї до 28-ї доби з максимумом на 28-у добу. При вторинно хронічному запаленні це підвищення було менш тривалим - на 7-у–10-у добу з достовірним піком на 7-у добу. При первинно хронічному запаленні рівень ІЛ-12 також коливався хвилеподібно, підвищуючись на 6-у годину-1-у добу і 7-у21-у добу. Що стосується імунного запалення, то підвищення відзначалося на 1-y-3-ю добу з вираженим достовірним піком на 3-ю добу. Вивчення рівня ІФН-  показало, що при гострому запаленні він був трохи вище контролю на 6у годину, вірогідно - на 3-ю добу і залишався підвищеним у період з 10-ї і до 28-ї доби. У той же час при вторинно і первинно хронічному запаленні це підвищення було достовірним з 1-ї доби і до кінця дослідження з максимумами, відповідно, на 1-у і 7-у добу, при цьому в другому випадку було значно більш вираженим. Що ж стосується хронічного імунного запалення, то тут підвищення було достовірним в усі терміни дослідження, з піком на 7-у добу. При порівнянні імунного і неімунного запалення слід зазначити, що в першому випадку підвищення ІФН-  починалося раніше - на 6-у годину і було більш вираженим до 10-ї доби, тоді як з 14-ї і до 28-ї доби цей показник у першому випадку був нижче, ніж у другому. Таким чином, було встановлено, що зміни вмісту ІФН-  є найбільш специфічними та достовірними для діагностики хронізації запалення. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601