Спосіб оцінки тяжкості перебігу гострого бактеріального кон’юнктивіту

Спосіб оцінки тяжкості перебігу гострого бактеріального кон'юнктивіту, що включає дослідження слізної рідини, який відрізняється тим, що при 3 59463 4 Таблиця Досліджуваний показник Відновлений глутатіон Окиснений глутатіон Ступені тяжкості перебігу гострого бактеріального кон'юнктивіту легка середня важка 75,60-68,24 мкмоль/л 68,23-55,73 мкмоль/л 55,72-43,39 мкмоль/л 12,86-14,74 мкмоль/л 14,75-16,11 мкмоль/л 16,12-17,17 мкмоль/л Для визначення вмісту тіолової форми глутатіону в кювету послідовно доливають 0,5мл нейтралізованого екстракту, 0,15 мл 1% розчину яєчного альбуміну і 0,01 мл суспензії гліоксілази (0,6 од/мл в кюветі). Вимірюють оптичну щільність розчину Е1. Додають 0,02 мл 0,1 М розчину метилгліоксалю і перемішують. Після закінчення реакції реєструють Е2. У кювету доливають вдруге 0,02 мл 0,1 М розчину метилгліоксалю, реєструючи оптичну щільність розчину Е3. Для вимірювання використовують спектрофотометр СФ-26 і довжину хвилі 240 нм. Середнє значення коефіцієнта варіації для тіолової форми 4%. Після закінчення визначення вмісту тіолової форми глутатіону в ту ж кювету додають 0,1 мл 11 мМ розчину НАДФН. Перемішують і реєструють оптичну щільність (Е4) при довжині хвилі 340 нм. Додають 0,01 мл суспензії глутатіон-редуктази (0,018 Од/мл реакційного розчину) і реєструють оптичну щільність розчину після закінчення реакції (Е5). Для вимірів використовують спектрофотометр СФ-26 і довжину хвилі 340 нм. Середнє значення коефіцієнта варіації для дисульфідної форми глутатіону - 5%. Принцип методу визначення вмісту відновленого глутатіону полягає в тому, що в результаті реакції між глутатіоном і метилгліоксалем в присутності ферменту гліоксілази відбувається утворення кон'югату S-лактоілглутатіона, який має максимум поглинання при довжині хвилі 240 нм. Принцип визначення окисненої форми глутатіону полягає в тому, що в результаті ферментативного відновлення глутатіону глутатіонредуктазою відбувається окиснення нікотінамідаденіндинуклеотидфосфату відновленого (НАДФН), спад якого реєструється спектрофотометрично при довжині хвилі 340 нм. Статистичну обробку результатів проводять за допомогою відповідних параметричних і непараметричних методів аналізу з використанням статистичного пакету (SPSS 11.0). Якщо в результаті дослідження слізної рідини визначається рівень ВГ складає від 75,60 до 68,24 мкмоль/л, ОГ від 12,86 до 14,74 мкмоль/л, то у хворого діагностують легкий ступінь тяжкості перебігу гострого бактеріального кон'юнктивіту, Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська при ВГ від 68,23 до 55,73 мкмоль/л, ОГ від 14,75 до 16,11 мкмоль/л - середній, а якщо ВГ складає від 55,72 до 43,39 мкмоль/л, ОГ від 16,12 до 17,17 мкмоль/л - важкий. Приклад 1. Хворий В.А., 57 років. Діагноз: гострий бактеріальний кон'юнктивіт. При обстеженні праве око інтактне. Ліве око: помірна гіперемія і набряклість кон'юнктиви повік, перехідних складок, мізерне слизисто-гнійне відокремлюване з кон'юнктивальної порожнини, гострота зору 1,0. Показник відновленого глутатіону 64,12 мкмоль/л, а показник окисненого глутатіону 15,32 мкмоль/л, в бак. посіві виявлений Staphylococcus epidermidis 105. Беручи до уваги характер клінічної картини і результату дослідження слізної рідини, ступінь тяжкості запалення була оцінена як середня, результат бак. посіву виявився малоінформативним. Приклад 2. Хвора К.С., 58 років. Діагноз: гострий бактеріальний кон'юнктивіт. При обстеженні обох очей: різко виражена гіперемія і виражена набряклість кон'юнктиви повік, перехідних складок, рясне слизисто-гнійне відокремлюване з кон'юнктивальної порожнини, сльозотеча, блефароспазм, гострота зору 1,0. Показник відновленого глутатіону 49,65 мкмоль/л, а показник окисненого глутатіону 16,87 мкмоль/л, в бак. посіві виявлений Staphylococcus aureus 106. На підставі особливості клінічної картини і результату дослідження слізної рідини ступінь тяжкості обох очей розцінена як важка. Запропонований новий спосіб оцінки важкості гострого бактеріального кон'юнктивіту за рівнем глутатіону в слізній рідині має високу прогностичну значимість і становить основу об'єктивізації показань до лікування та диференційованого підходу у виборі режимів комплексного лікування при гострому бактеріальному кон'юнктивіті. Джерела інформації: 1. Иванова Н. Патогенетичне обґрунтування застосування препарату Мірамістину при лікуванні хронічних кон'юнктивітів: Автореф. дис. канд. мед. наук : 14.01.18. - Одеса, 1999. - 18с. 2. Олисова И.А. Клинические исследования, актуальные для врачей поликлиник. Лечение хламидийных конъюнктивитов // Справочник поликлинического врача, 2005. - Т.3. - №2. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601