Спосіб оцінки тяжкості та перебігу гострого мозкового півкульового геморагічного інсульту

Спосіб оцінки тяжкості та перебігу гострого мозкового півкульового геморагічного інсульту шляхом визначення переважання загальномозкового або вогнищевого синдрому, стану свідомості, вітальних порушень, а саме акту дихання, оцінюють рухову та мовну функції, за даними комп'ютерної томографії, оцінюють локалізацію та об'єм церебрального крововиливу, тяжкість набряку мозку, який відрізняється тим, що додатково визначають темп розвитку інсульту, порушення функцій окорухових нервів, представленість понто - бульбарних дисфункцій, м'язовий тонус та менінгеальний синдром, патологічні пірамідні симптоми, а на комп'ютерній томографії додатково оцінюють представленість транстенторіального та латерального зміщення мозку, додатково проводять комп'ютерну електроенцефалографію і оцінюють фонову активність, амплітудно - частотні характеристики повільнохвильової активності, зональні відміни, міжпівкульову асиметрію ритмів, когерентність подібних амплітудно - частотних характеристик повільнохвильової активності, наявність альфа подібної активності у передніх відділах мозку, представленість гіперсинхронізованої активності, ритми у перифокальних вогнищу зонах, реакцію засвоювання нав'язаних ритмів низької частоти (4 Гц) або високої частоти (20 Гц), при цьому при гострому та блискавичному варіантах темпу розвитку інсульту, значному переважанні загальномозкового синдрому над вогнищевим у дебюті захворювання, сопорозному та коматозному стані хворого, наявності стволових типів порушення дихання, наявності синдрому між'ядерної окулоплегії з анізокорією або двобічним мідріазом, спонтанними рухами очних яблук, косоокістю по горизонталі або вертикалі, несиметричному недоведенні очних яблук у бік, протилежний вогнищу ураження, приєднанням у перші три доби хвороби понто - бульбарних дисфункцій, наявності глибокого порушення м'язового тонусу за типом паратонічної ригідності у непара A (54) СПОСІБ ОЦІНКИ ТЯЖКОСТІ ТА ПЕРЕБІГУ ГОСТРОГО МОЗКОВОГО ПІВКУЛЬОВОГО ГЕМОРАГІЧНОГО ІНСУЛЬТУ 43231 рому, який має помірну вираженість, при однобічних патологічних пірамідних симптомах, порушеннях рухової функції за типом контрлатеральної геміплегії або глибокого геміпарезу, які мають тенденцію до зменшення у перші 14 - 16 діб з моменту розвитку крововиливу, порушеннях функції мовлення за типом тотальної афазії, моторної еферентної, аферентної та сенсорної афазії, які мають тенденцію до встановлення у першу 21 добу захворювання, за даними комп'ютерної томографії при супракапсулярній, субкортикальній та змішаній локалізації вогнища ураження, об'єму вогнища ураження у межах 20-40 см куб., генералізованим або враженим перифокальним набряком мозку, транстенторіальному зміщенні середньої або легкої ступені важкості, латеральному зміщенні у межах 3 - 5 мм; також за даними комп'ютерної електроенцефалографії при низькій амплітуді альфа - ритму в межах 30-50 мкВ на фоновій електроенцефалограмі, амплітуди повільнохвильової активності у межах 50 - 120 мкВ та частоти у межах 5 - 6 Гц, порушенні зональних відмін, міжпівкульовій асиметрії, представленій тета - хвилями або альфа-хвилями, когерентності амплітудно-частотних характеристик повільнохвильової активності у межі однієї та двох часток мозку враженої півкулі, появі альфаподібних хвиль у передніх відділах мозку, появі регулярної гіперсинхронізації з наявністю комплексів спайк - хвилі, наявності альфа-, бета-, тета - хвиль у перифокальних вогнищу зонах, реакції засвоювання ритмів низької частоти у хвилях тетадіапазону, реакції засвоювання ритмів високої частоти у хвилях альфа-, бета-діапазону діагностують другу клініко-морфологічну форму гострого мозкового півкульового геморагічного інсульту КМФ МГІ 2, при гострому, поступовому або ступеневому варіантах темпу розвитку інсульту, значно вираженому вогнищевому синдромі у дебюті захворювання, який переважає практично невиражений загальномозковий синдром, оглушуванні або відсутності порушень свідомості, наявності у перші доби тахіпное з його регресом до нормальної кількості дихальних рухів за хвилину, відсутності окорухових дисфункцій, парезом взору у бік, протилежний осередку ураження, який має регресуючий характер у перші три доби захворювання, відсутності приєднання у перші три доби хвороби понтобульбарних дисфункцій, відсутності порушень м'язового тонусу або м'язової спастичності у паралізованих кінцівках, відсутності менінгеального синдрому, однобічних патологічних пірамідних симптомів або їх відсутності, порушеннях рухової функції за типом контрлатерального геміпарезу з об'ємом активних рухів 2-4 бали за шкалою Ю.В. Гольдблата, котрі мають регресуючий характер у перші 14-16 діб крововиливу, порушеннях функції мовлення за типом моторної еферентної, аферентної та сенсорної афазії помірного ступеня виразності, які мають регресуючий характер у першу 21 добу з моменту розвитку хвороби, за даними комп'ютерної томографії лобарна або лобарно-латеральна локалізація вогнища ураження, об'єм вогнища ураження у межах 20-25 см куб., перифокальний набряк мозку, відсутність ознак транстенторіального та латерального зміщення, на підставі даних комп'ютерної електроенцефалографії амплітуда альфа-ритму в межах 30-100 мкВ на фоновій електроенцефалограмі, низька та середня амплітуда повільнохвильової активності у межах 50-120 мкВ та частота у межах 6-7 Гц, згладженість або відсутність порушень зональних відмін, міжпівкульова асиметрія, представлена тета-хвилями, когерентність амплітудно-частотних характеристик повільнохвильової активності у межі однієї частки мозку враженої півкулі, поява нерегулярних альфа -подібних хвиль у передніх відділах мозку, поява нерегулярної гіперсинхронізації, наявність альфа-, бета-хвиль у перифокальних вогнищу зонах, реакція засвоювання ритмів низької частоти у хвилях тета-діапазону, реакція засвоювання ритмів високої частоти у хвилях альфа-, та бета-діапазону діагностують третю клініко-морфологічну форму гострого мозкового півкульового геморагічного інсульту КМФ МГІ 3. Винахід відноситься до медицини, а саме, до неврології і може бути використаним в оцінці тяжкості та перебігу гострого періоду мозкового півкульового геморагічного інсульту. Проблема судинних захворювань нервової системи має глобальний медико-соціальний аспект. У структурі цього класу хвороб церебральний інсульт у теперішній час відрізняється прогресуючим ростом. Кількість гострих церебральних геморагій постійно збільшується та відрізняється великими цифрами смертності та інвалідізації населення. Таким чином, ця проблема є глобальною у масштабах усієї медицини. Діагностика гострого періоду мозкового півкульового геморагічного інсульту базується переважно на клінічній семіотиці захворювання, а також на ознаках комп'ютерної томографії головного мозку як одного з методів обстеження морфологічних змін тканини мозку. Хотілося б відмітити, що функціональні зміни тканини мозку також є досить важливим фактором обстеження хворих з мозковим інсультом. Таким чином, комплексне обстеження хворих на церебральний ішемічний інсульт із застосуванням методу аксіальної комп'ютерної томографії, комп'ютерної електроенцефалографії, які базуються на клінічній структурі захворювання, дозволяє оцінити поліморфізм інсульту та охарактеризувати складні взаємодії між клінікою та морфофункціональними порушеннями при гострому півкульовому крововиливу. Відомий спосіб оцінки тяжкості та перебігу гострого мозкового півкульового геморагічного інсульту, який полягає у проведенні деталізованого динамічного клініко-неврологічного обстеження хворих з визначенням таких ознак в структурі загальномозкового синдрому, як стан свідомості, порушення вітальних функцій, функцій окорухових нервів, представленість краніобазальних та півкульових симптомів ураження тканини мозку, проявів вогнищевого синдрому, таких як рухова та мовна функції, функція чутливості, визначенні комп'ютерно-томографічних ознак вогнища ураження, таких як локалізація, об'єм осередку, тяжкість набряку 2 43231 мозку та латеральне зміщення серединних структур мозку від середньої лінії як ознака; тяжкості набряку мозку; також визначалися ознаки реоенцефалографії та ехо-енцефалографії (Терещенко Л.П. Дифференциально-диагностические критерии распознавания характера и прогноза острых нарушений мозгового кровообращения при гипертонической болезни и атеросклерозе: Дис. ...канд. мед. наук. - Харьков, 1991. - С. 55-174). Спільні суттєві ознаки аналогу та винаходу, що пропонується: 1) серед клінічних симптомів захворювання слід відзначити переважання загальномозкового або вогнищевого синдрому у дебюті хвороби, стан свідомості, вітальних порушень, ознаки дисфункцій окорухових нервів, які утворюють структуру загальномозкового синдрому, патологічні пірамідні симптоми; 2) за даними комп'ютерної томографії оцінюють локалізацію та об'єм вогнища ураження, ступінь латерального зміщення церебральних структур в аспекті тяжкості набряку мозку. Однак, цей спосіб дає змогу оцінити структурно-клінічні ознаки тяжкості та перебігу гострого мозкового півкульового геморагічного інсульту, але функціональні зміни у мозку залишаються поза увагою. Цей спосіб дозволяє прогнозувати перебіг крововиливу лише на підставі морфологічних змін у тканини мозку, але нейропатофізіологічні процеси зовсім не розглядаються у гострому періоді захворювання. Найбільш близьким за технічною сутністю та результатом, що досягається, є спосіб, який полягає у проведенні клінічного обстеження хворих у гострому періоді мозкового геморагічного інсульту з визначенням симптомів загальномозкового та вогнищевого синдромів, таких як стан свідомості, вітальних порушень, окорухових дисфункцій, рухових та мовних порушень, порушень функції чутливості, ознак комп'ютерної томографії, таких як локалізація та об'єм вогнища ураження, симптомів тяжкості набряку мозку та неоднорідної структури осередку ураження (Малик Н.В. Клініко-комп'ютерно-томографічна характеристика наслідків мозкових інсультів: Автореф. дис. ...канд. мед. наук. Харків, 1994. - С. 5-15). Спільні суттєві ознаки прототипу та винаходу, що пропонується: 1) серед клінічних симптомів мозкового інсульту слід відзначити переважання загальномозкового або вогнищевого синдрому, стан свідомості, вітальні порушення, а саме акт дихання, оцінюють рухову та мовну функції; 2) за даними комп'ютерної томографії оцінюють локалізацію та об'єм церебрального крововиливу, тяжкість набряку мозку. Однак, цей спосіб не дає змоги оцінити весь комплекс морфо-функціональних порушень, який розвинений при мозковому геморагічному інсульті у його гострому періоді. Також ми не маємо змоги більш детальніше розглянути стан тяжкості хворого у гострому періоді захворювання. При виконанні цього способу оцінки тяжкості та перебігу гострого мозкового півкульового геморагічного інсульту не дуже повно охарактеризовано загальномозковий синдром, також наявність краніобазальних симптомів ураження мозку. Дані комп'ютерної томогра фії неповно характеризують таку ознаку як транстенторіальне зміщення мозку, що, на наш погляд, є дуже інформативною прикметою тяжкості стану хворих та перебігу мозкового крововиливу. Цей спосіб не дозволяє розглянути різноманітні варіанти комплексної діагностики гострих церебральних геморагій з метою як найбільш прискореного та адекватного лікування таких хворих. В основу винаходу поставлено задачу удосконалення способу оцінки тяжкості та перебігу гострого мозкового півкульового геморагічного інсульту шляхом проведення додаткових етапів клінічного та комп'ютерно-томографічного обстежень, додаткового виконання комп'ютерної електроенцефалографії та виділення трьох клінікоморфологічних форм гострого мозкового півкульового геморагічного інсульту, що підвищить ефективність боротьби з набряком головного мозку у першу добу захворювання та дозволить провести адекватне лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який включає визначення переважання загальномозкового або вогнищевого синдрому у дебюті захворювання, функції свідомості, порушення акту дихання у структурі вітальних дисфункцій, оцінки рухових та мовних функцій, оцінки за даними комп'ютерної томографії локалізації та об'єму вогнища ураження, тяжкості набряку мозку, новим є те, що нами додатково визначалися темп розвитку інсульту, порушення функцій окорухових нервів, представленість понто-бульбарних дисфункцій, м'язовий тонус та менінгеальний синдром, патологічні пірамідні симптоми, а на комп'ютерній томографії додатково оцінювалась представленість транстенторіального та латерального зміщення мозку, додатково проводили комп'ютерну електроенцефалографію і оцінювали фонову активність, амплітудно-частотні характеристики повільнохвильової активності, зональні відміни, міжпівкульову асиметрію ритмів, когерентність подібних амплітудно-частотних характеристик повільнохвильової активності, наявність альфа-подібної активності у передніх відділах мозку, представленість гіперсинхронізованої активності, ритми у перифокальних вогнищу зонах, реакцію засвоювання нав'язаних ритмів низької частоти (4 Гц) або високої частоти (20 Гц). При гострому та блискавичному варіантах темпу розвитку інсульту, значному переважанні загальномозкового синдрому над вогнищевим у дебюті захворювання, сопорозному та коматозному стані хворого, наявності стволових типів порушення дихання, наявності синдрому між'ядерної окулоплегії з анізокорією або двобічним мідріазом, спонтанними рухами очних яблук, косоокістю по горизонталі або вертикалі, несиметричному недоведенні очних яблук у бік, протилежний вогнищу ураження, приєднанням у перші три доби хвороби понто-бульбарних дисфункцій, наявності глибокого порушення м'язового тонусу за типом паратонічної ригідності у непаралізованих кінцівках, гіпотонії в паралізованих кінцівках та синдрому децеребраційної ригідності, наявності вираженого менінгеального синдрому з його швидким протягом 3-5 діб зникненням двобічних патологічних пірамідних симптомів ми маємо змогу констатувати наявність вираженого загальномозкового синдрому. При тривалих порушеннях рухо 3 43231 вої функції за типом контрлатеральної геміплегії та глибокого геміпарезу більше 14-16 діб з моменту розвитку крововиливу, тривалих порушеннях функції мовлення за типом тотальної афазії та сенсорної афазії більше 21 доби з моменту розвитку інсульту ми маємо змогу констатувати, що у хворих має місце глибоко вражений вогнищевий синдром. При проведенні комп'ютерної томографії визначалася змішана або медіальна локалізація вогнища ураження з крововиливом у шлуночкову систему, об'єм вогнища ураження більше ніж 40 см куб., тотальний або генералізований набряк мозку, виражене транстенторіальне зміщення та латеральне зміщення більше 5 мм, за даними комп'ютерної електроенцефалографії відзначалася низька амплітуда альфа-ритму на фоновій електроенцефалограмі у межах 10-15 мкВ з прогресуючим зниженням цього показника до появи ізолінії, низька амплітуда повільнохвильової активності у межах 50-70 мкВ та частота у межах 3-4 Гц, порушення зональних відмін, міжпівкульова асиметрія, представлена переважно дельта-хвилями, когерентність амплітудно-частотних характеристик повільнохвильової активності у межі трьох часток мозку враженої півкулі, поява альфа-подібних хвиль у передніх відділах мозку, поява нерегулярної гіперсинхронізації, наявність дельта-, тетахвиль у перифокальних вогнищу зонах, відсутність реакції засвоювання ритмів низької та високої частоти нами діагностована перша клініко-морфологічна форма гострого мозкового півкульового геморагічного інсульту - КМФ МГІ 1. При гострому або підгострому варіанті темпу розвитку інсульту, переважанні вогнищевого синдрому над загальномозковим у дебюті захворювання, оглушуванні, сомноленції або психо-продуктивному варіанті порушення стану свідомості за типом психомоторного збудження, наявності тахіпное, дихання за типом Чейн-Стокса або відсутності порушень акту дихання, наявності нетривалої анізокорії протягом 3-5 діб хвороби, poзбіжною косоокістю з подальшим її регресом, парезом взору у бік, протилежний осередку ураження, відсутності приєднання у перші три доби хвороби понто-бульбарних дисфункцій, порушенні м'язового тонусу за типом спастичності або гіпотонії в паралізованих кінцівках, наявності менінгеального синдрому, який має помірну вираженість, нами було констатовано невиражений загальномозковий синдром. При однобічних патологічних пірамідних симптомах, порушеннях рухової функції за типом контрлатеральної геміплегії або глибокого геміпарезу, які мають тенденцію до зменшення у перші 14-16 діб з моменту розвитку крововиливу, порушеннях функції мовлення за типом тотальної афазії, моторної еферентної, аферентної та сенсорної афазії, які мають тенденцію до встановлення у першу 21 добу захворювання нами було констатовано вогнищевий синдром, який був набагато більш представленим ніж загальномозковий синдром. На підставі комп'ютерної томографії - при супракапсулярній, субкортикальній та змішаній локалізації вогнища ураження, об'єму вогнища ураження у межах 20-40 см куб., генералізованим або враженим перифокальним набряком мозку, транстенторіальному зміщенні середнього або легкого ступеня важкості, латеральному зміщенні у межах 3-5 мм; також за даними комп'ютерної електроенцефалографії: при низькій амплітуді альфа-ритму в межах 30-50 мкВ на фоновій електроенцефалограмі, амплітуди повільнохвильової активності у межах 50-120 мкВ та частоти у межах 5-6 Гц, порушенні зональних відмін, міжпівкульовій асиметрії, представленій тета-хвилями або альфа-хвилями, когерентності амплітудно-частотних характеристик повільнохвильової активності у межі однієї та двох часток мозку враженої півкулі, появі альфаподібних хвиль у передніх відділах мозку, появі регулярної гіперсинхронізації з наявністю комплексів спайк-хвилі, наявності альфа-, бета-, тета-хвиль у перифокальних вогнищу зонах, реакції засвоювання ритмів низької частоти у хвилях тета-діапазону, реакції засвоювання ритмів високої частоти у хвилях альфа-, бета-діапазону нами була діагностована друга клініко-морфологічна форма гострого мозкового півкульового геморагічного інсульту КМФ МГІ 2. При гострому, поступовому або ступеневому варіантах темпу розвитку інсульту, значно вираженому вогнищевому синдромі у дебюті захворювання, який переважає практично невиражений загальномозковий синдром, оглушуванні або відсутності порушень свідомості, наявності у перші доби тахіпное з його регресом до нормальної кількості дихальних рухів за хвилину, відсутності окорухових дисфункцій, парезом взору у бік, протилежний осередку ураження, який має регресуючий характер у перші три доби захворювання, відсутності приєднання у перші три доби хвороби понто-бульбарних дисфункцій, відсутності порушень м'язового тонусу або м'язової спастичності у паралізованих кінцівках, відсутності менінгеального синдрому, однобічних патологічних пірамідних симптомів або їх відсутності, порушеннях рухової функції за типом контрлатерального геміпарезу з об'ємом активних рухів 2-4 бали за шкалою Ю.В. Гольдблата, котрі мають регресуючий характер у перші 14-16 діб крововиливу, порушеннях функції мовлення за типом моторної еферентної, аферентної та сенсорної афазії помірного ступеня виразності, які мають регресуючий характер у першу 21 добу з моменту розвитку хвороби. На підставі даних комп'ютерної томографії: лобарна або лобарно-латеральна локалізація вогнища ураження, об'єм вогнища ураження у межах 20-25 см куб., перифокальний набряк мозку, відсутність ознак транстенторіального та латерального зміщення, на підставі даних комп'ютерної електроенцефалографії: амплітуда альфа-ритму в межах 30-100 мкВ на фоновій електроенцефалограмі, низька та середня амплітуда повільнохвильової активності у межах 50-120 мкВ та частота у межах 6-7 Гц, згладженість або відсутність порушень зональних відмін, міжпівкульова асиметрія, представлена тета-хвилями, когерентність амплітудночастотних характеристик повільнохвильової активності у межі однієї частки мозку враженої півкулі, поява нерегулярних альфа-подібних хвиль у передніх відділах мозку, поява нерегулярної гіперсинхронізації, наявність альфа-, бета-хвиль у перифокальних вогнищу зонах, реакція засвоювання ритмів низької частоти у хвилях тета-діапазону, реакція засвоювання ритмів високої частоти у хвилях альфа-, та бета-діапазону нами діагностована 4 43231 третя клініко-морфологічна форма гострого мозкового півкульового геморагічного інсульту - КМФ МГІ 3. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що пропонуються, за технічним результатом полягає у тому, що за наявності використання таких клінічних ознак, як темп розвитку хвороби, переважання загальномозкового або вогнищевого синдромів, стан свідомості та вітальних функцій, функцій окорухових нервів, представленість понтобульбарних дисфункцій, стану м'язового тонусу та менінгеального синдрому, патологічних пірамідних симптомів; параметрів комп'ютерної томографії: локалізації та об'єму вогнища ураження, представленості транстенторіального та латерального зміщень мозку; критеріїв комп'ютерної електроенцефалографії: фонова активність, амплітудночастотна характеристика повільнохвильової активності, зональні відміни, міжпівкульова асиметрія ритмів, когерентність подібних амплітудно-частотних характеристик повільнохвильової активності, наявність альфа-подібних хвиль у передніх відділах мозку, представленість гіперсинхронізованої активності, ритми у перифокальних вогнищу зонах, реакція засвоювання нав'язаних ритмів низької частоти (4 Гц) або високої частоти (20 Гц) нами виділено три клініко-морфологічні форми гострого мозкового півкульового геморагічного інсульту. 3авдяки цьому комплексному обстеженню хворих з мозковим півкульовим геморагічним інсультом у його гострому періоді ми маємо можливість оцінити комплекс клініко-структурно-функціональних змін у тканині мозку та у перші доби прогнозувати перебіг та вихід з мозкового інсульту, що має велике значення у подальшій працездатності хворих. Спосіб здійснюють таким чином. Хворому оцінюють клінічні критерії хвороби, такі. як темп розвитку, переважання загальномозкового або вогнищевого синдромів у дебюті захворювання, функцію свідомості, порушення акту дихання у структурі вітальних дисфункцій, функції окорухових нервів, представленість понто-бульбарних дисфункцій, м'язовий тонус, менінгеальний синдром, патологічні пірамідні симптоми, рухову та мовну функції; параметри комп'ютерної томографії: локалізація та об'єм вогнища ураження, транстенторіальне та латеральне зміщення мозку; ознаки комп'ютерної електроенцефалографії: фонова активність, амплітудно-частотні характеристики повільнохвильової активності, зональні відміни, міжпівкульова асиметрія ритмів, когерентність подібних амплітудно-частотних характеристик повільнохвильової активності, наявність альфа-подібних хвиль у передніх відділах мозку, представленість гіперсинхронізованої активності, ритми у перифокальних вогнищу зонах, реакція засвоювання нав'язаних ритмів низької частоти (4 Гц) або високої частоти (20 Гц). При цьому при гострому та блискавичному варіантах темпу розвитку інсульту, значному переважанні загальномозкового синдрому над вогнищевим у дебюті захворювання, сопорозному та коматозному стані хворого, наявності стволових типів порушення дихання, наявності синдрому між'ядерної окулоплегії з анізокорією або двобічним мідріазом, спонтанними рухами очних яблук, косоокістю по горизонталі або вертикалі, несиметричному недоведенні очних яблук у бік, протилеж ний вогнищу ураження, приєднанням у перші три доби хвороби понто-бульбарних дисфункцій, наявності глибокого порушення м'язового тонусу за типом паратонічної ригідності у непаралізованих кінцівках, гіпотонії в паралізованих кінцівках та синдрому децеребраційної ригідності, наявності вираженого менінгеального синдрому з його швидким протягом 3-5 діб зникненням, двобічних патологічних пірамідних симптомів, при тривалих порушеннях рухової функції за типом контрлатеральної геміплегії та глибокого геміпарезу більше 14-16 діб з моменту розвитку крововиливу, тривалих порушеннях функції мовлення за типом тотальної афазії та сенсорної афазії більше 21 доби з моменту розвитку інсульту, при проведенні комп'ютерної томографії визначалася змішана або медіальна локалізація вогнища ураження з крововиливом у шлуночкову систему, об'єм вогнища ураження більше ніж 40 см куб., тотальний або генералізований набряк мозку, виражене транстенторіальне зміщення та латеральне зміщення більше 5 мм, за даними комп'ютерної електроенцефалографії відзначалася низька амплітуда альфа-ритму на фоновій електроенцефалограмі у межах 10-15 мкВ з прогресуючим зниженням цього показника до появи ізолінії, низька амплітуда повільнохвильової активності у межах 50-70 мкВ та частота у межах 3-4 Гц, порушення зональних відмін, міжпівкульова асиметрія, представлена переважно дельтахвилями, когерентність амплітудно-частотних характеристик повільнохвильової активності у межі трьох часток мозку враженої півкулі, поява альфаподібних хвиль у передніх відділах мозку, поява нерегулярної гіперсинхронізації, наявність дельта-, тета-хвиль у перифокальних вогнищу зонах, відсутність реакції засвоювання ритмів низької та високої частоти нами діагностована перша клінікоморфологічна форма гострого мозкового півкульового геморагічного інсульту - КМФ МГІ 1. При гострому або підгострому варіанті темпу розвитку інсульту, переважанні вогнищевого синдрому над загальномозковим у дебюті захворювання, оглушуванні, сомноленції або психо-продуктивному варіанті порушення стану свідомості за типом психо-моторного збудження, наявності тахіпное, дихання за типом Чейн-Стокса або відсутності порушень акту дихання, наявності нетривалої анізокорії протягом 3-5 діб хвороби, poзбіжною косоокістю з подальшим його регресом, парезом взору у бік, протилежний осередку ураження, відсутності приєднання у перші три доби хвороби понто-бульбарних дисфункцій, порушенні м'язового тонусу за типом спастичності або гіпотонії в паралізованих кінцівках, наявності менінгеального синдрому, який має помірну вираженість, однобічних патологічних пірамідних симптомах, порушеннях рухової функції за типом контрлатеральної геміплегії або глибокого геміпарезу, які мають тенденцію до зменшення у перші 14-16 діб з моменту розвитку крововиливу, порушеннях функції мовлення за типом тотальної афазії, моторної еферентної, аферентної та сенсорної афазії, які мають тенденцію до встановлення у першу 21 добу захворювання, на підставі даних комп'ютерної томографії - при супракапсулярній, субкортикальній та змішаній локалізації вогнища ураження, об'єму вогнища ураження у межах 20-40 см куб., генералізованим або 5 43231 враженим перифокальним набряком мозку, транстенторіальному зміщенні середнього або легкого ступеня важкості, латеральному зміщенні у межах 3-5 мм; також за даними комп'ютерної електроенцефалографії: при низькій амплітуді альфа-ритму в межах 30-50 мкВ на фоновій електроенцефалограмі, амплітуди повільнохвильової активності у межах 50-120 мкВ та частоти у межах 5-6 Гц, порушенні зональних відмін, міжпівкульовій асиметрії, представленій тета-хвилями або альфахвилями, когерентності амплітудно-частотних характеристик повільнохвильової активності у межі однієї та двох часток мозку враженої півкулі, появі альфа-подібних хвиль у передніх відділах мозку, появі регулярної гіперсинхронізації з наявністю комплексів спайк-хвилі, наявності альфа-, бета-, тета-хвиль у перифокальних вогнищу зонах, реакції засвоювання ритмів низької частоти у хвилях тета-діапазону, реакції засвоювання ритмів високої частоти у хвилях альфа-, бета-діапазону нами була діагностована друга клініко-морфологічна форма гострого мозкового півкульового геморагічного інсульту - КМФ МГІ 2. При гострому, поступовому або ступеневому варіантах темпу розвитку інсульту, значно вираженому вогнищевому синдромі у дебюті захворювання, який переважає практично невиражений загальномозковий синдром, оглушуванні або відсутності порушень свідомості, наявності у перші доби тахіпное з його регресом до нормальної кількості дихальних рухів за хвилину, відсутності окорухових дисфункцій, парезом взору у бік, протилежний осередку ураження, який має регресуючий характер у перші три доби захворювання, відсутності приєднання у перші три доби хвороби понто-бульбарних дисфункцій, відсутності порушень м'язового тонусу або м'язової спастичності у паралізованих кінцівках, відсутності менінгеального синдрому, однобічних патологічних пірамідних симптомів або їх відсутності, порушеннях рухової функції за типом контрлатерального геміпарезу з об'ємом активних рухів 2-4 бали за шкалою Ю.В. Гольдблата, котрі мають регресуючий характер у перші 14-16 діб крововиливу, порушеннях функції мовлення за типом моторної еферентної, аферентної та сенсорної афазії помірного ступеня виразності, які мають регресуючий характер у першу 21 добу з моменту розвитку хвороби. На підставі даних комп'ютерної томографії: лобарна або лобарно-латеральна локалізація вогнища ураження, об'єм вогнища ураження у межах 20-25 см куб., перифокальний набряк мозку, відсутність ознак транстенторіального та латерального зміщення, на підставі даних комп'ютерної електроенцефалографії: амплітуда альфа-ритму в межах 30-100 мкВ на фоновій електроенцефалограмі, низька та середня амплітуда повільнохвильової активності у межах 50-120 мкВ та частота у межах 6-7 Гц, згладженість або відсутність порушень зональних відмін, міжпівкульова асиметрія, представлена тета-хвилями, когерентність амплітудночастотних характеристик повільнохвильової активності у межі однієї частки мозку враженої півкулі, поява нерегулярних альфа-подібних хвиль у передніх відділах мозку, поява нерегулярної гіперсинхронізації, наявність альфа-, бета-хвиль у перифокальних вогнищу зонах, реакція засвоювання ритмів низької частоти у хвилях тета-діапазону, реакція засвоювання ритмів високої частоти у хвилях альфа-, та бета-діапазону нами діагностована третя клініко-морфологічна форма гострого мозкового півкульового геморагічного інсульту - КМФ МГІ 3. Приклад Хвора К., 58 років, знаходилась на лікуванні у відділенні гострих порушень мозкового кровообігу міського ангіоневрологічного центру з 18.03.1999 по 14.04.1999 рр. з клінічним діагнозом - мозковий геморагічний інсульт у правій півкулі головного мозку, у басейні правої середньомозкової артерії, лівобічний геміпарез, вторинний стволовий синдром. Гіпертонічна хвороба III ст., церебральний атеросклероз III ст. Супутні хвороби - бронхогенна кіста, правобічне верхньочасткове запалення легень. З анамнезу - хвора страждає гіпертонічною хворобою протягом 12 років, лікувалась нерегулярно. Розвиток інсульту у пацієнтки відбувся гостро, після психо-емоційного перенапруження, у активний час доби. З'явилась інтенсивна головна біль, багатократна рвота, різко вражена слабкість у лівих кінцівках за типом геміплегії, що поєднувалось з порушенням свідомості за типом різко враженої загальмованості. Бригадою швидкої медичної допомоги був зареєстрований артеріальний тиск 200/100 мм рт. ст. Було введено 10,0 мл 2,4% розчину еуфіліну, 1,0 мл 0,025% розчину строфантіну, 40 мг лазексу, 5,0 мл 1,0% розчину дібазоллу, 2,0 мл 2% розчину папаверіну. Через 2 години після розвитку захворювання пацієнтка була доставлена у відділення гострих порушень мозкового кровообігу. При первинному огляді стан хворої оцінювався як тяжкий. Стан вітальних функцій засвідчив, що артеріальний тиск становив 160/80 мм рт. ст., частота серцевих скорочень - 92 у хвилину, частота дихальних рухів - 20 у хвилину. Серце ліва границя розширена на 2 см, вершинний поштовх зміщений вліво на 2 см. Аускультативно відмічався акцент другого тону над аортою та верхівкою серця. Легені - аускультативно дихання послаблене. Органи черевної порожнини без особливостей. Фізіологічні відправлення не змінені. При обстеженні неврологічного статусу виявлено порушення стану свідомості за типом загальмування, рівномірність зрачків, направленість взору вправо (парез взору вліво), лівобічний центральний прозомонопарез та глосопарез, нерізко вражені симптоми орального автоматизму. Лівобічний руховий дефіцит проявлявся верхньою в'ялою моноплегією та нижнім в'ялим монопарезом з об'ємом активних рухів 0,5 балів за шкалою Ю.В. Гольдблата (1973), відмічалося підвищення глибоких рефлексів на паралізованих кінцівках у поєднанні з двобічними патологічними пірамідними симптомами. В непаралізованих кінцівках відмічалась м'язова гіпертонія 1 ст. за шкалою Д.К. Луньова (1974). Також нами було виявлено нерізко вражений менінгеальний синдром. Зліва відмічалась лівобічна гемігіпостезія. У гострому періоді хворій була проведена аксіально комп'ютерна томографія головного мозку (АКТГ) та топоселективне картування (ТСК) ЕЕГ. На АКТГ були виявлені гіперденсивні зміни тканини мозку у правій півкулі, які були розміщені латеральніше внутрішньої капсули з утягненням в патологічний процес базальних гангліїв, підкоркової білої речовини тім'яної та скроневої 6 43231 часток мозку. Розміри вогнища крововиливу у зв'язку з навколишнім до його перифокальним набряком мозку оцінювалися 48 см куб. Спостерігалось зміщення прозорої перегородки у правий бік на 5 мм. Дослідження ЕЕГ-патерну виявило, що фонова активність носила високовольтний характер. Гіперсинхронізовані розряди альфа-подібних хвиль були зареєстровані у правій півкулі мозку; когерентність підтверджувала патологічний характер ЕЕГ у правій півкулі мозку. Параметри ЕЕГ-патерну засвідчували про глибоку часткову дезорганізацію, яка мала місце переважно у задніх та центральних утвореннях правої півкулі мозку. Зональні відміни були порушені. Реакція засвоювання ритмів низької частоти була представлена у хвилях тетадіапазону. Таким чином, ЕЕГ-патерн підтвердив дифузні зміни біоелектричної активності мозку, котрі мали частково дезорганізований та гіперсинхронізований характер, спостерігалось зміщення могутності спектру амплітуди у бік повільнохвильової активності переважно тета-, дельта-діапазону. Обстеження хворої в динаміці перебігу захворювання дозволило констатувати, що загальномозковий синдром у гострому періоді трансформувався з появою ознак мезенцефало-діенцефальних дисфункцій (розбіжна косоокість), але стан свідомості покращився, також мав місце регрес менінгеального синдрому. При цьому вогнищевий синдром залишався таким же. ЕЕГ-патерн, виконаний на 8 добу хвороби засвідчив про певне зменшення дифузних змін біоелектричної активності мозку і появі фокусу патологічної активності переважно в тім'яноскроневих частках мозку, було відмічено приєднання білатерально-синхронних повільнохвильових коливань, було виявлено зростання спектру альфа-, та бета-активності з збільшенням їх амплітуди та частоти. У передніх та задніх відділах мозку з'явився бета-подібний ритм (амплітуда у середньому 12,4 мкВ, частота до 20 Гц). Також спостерігалась зміна такого показника, як когерентність - вона зменшила свою представленість для повільнохвильової активності і збільшила для представленості альфа-, бета-ритм. Обстеження хворої на 20 добу захворювання виявило регрес загальномозкового синдрому з наявністю розбіжної косоокості. Вогнищевий синдром також претерпів позитивну динаміку - з'явились активні рухи у лівих кінцівках (об'єм активних рухів 1 бал), також спостерігалась трансформація м'язової гіпотонії у м'язову спастичність І ст. ЕЕГ-патерн на 20 добу хвороби виявив зниження біоелектричної активності мозку переважно у правій півкулі мозку, з'явилась трансформація альфа-ритму, котрий мав синусообразну форму, так званий повільний варіант альфа-ритму. Мав місце фокус патологічної активності найбільш чітко вражений у тім'яно-скроневих частках мозку. Когерентність подібних амплітудно-частотних характеристик повільнохвильової активності була менш вражена. Дезорганізована альфа-активність (при першому обстеженні) у третьому практично не з'являлась. Альфа-ритм змінив свою форму на варіант повільного альфа-ритму, що було відмічено раніше. Таким чином, виявлені при третьому обстеженні альфа- та бета-ритмі чергувались з нерегулярною повільнохвильовою активністю, але зонально представленою менше, ніж у другому обстеженні. Гіперсинхронізована активність була практично відсутньою. Реакція засвоювання нав'язаних ритмів низької та високої частоти була виявлена в альфа- та бета-діапазоні. Коментар. Хвора, у якої протягом останніх років мала місце артеріальна гіпертензія, яка лікувалась нерегулярно та неадекватно, через 15 років переносить мозковий півкульовий крововилив найбільш вірогідно з аневризми, яка з’явилась як наслідок багаторічної мікроангіопатії. Клінічна структура гострішого періоду захворювання засвідчила про незначно вражений загальномозковий синдром та про переважання вогнищевого синдрому. Дані АКТГ - нейровізуалізації виявили вогнище крововиливу (гіперденсивні зміни щільності речовини мозку) об'ємом 48 см куб. з незначним зміщенням серединних структур мозку на 5 мм, вірогідно також транстенторіальним зміщенням, яке також було виражене незначно. Ці факти корелюють з нерізко враженим загальномозковим синдромом (не було вітальних порушень, м'язоводистонічного синдрому та інших мезенцефалодіенцефальних дисфункцій). В той же самий час, показники ЕЕГ-патерну, вивченого в динаміці, мали дісоціацію з клініко-АКТГ характеристикою. ЕЕГ-патерн, вивчений протягом перших діб хвороби відображав різко виражені порушення біоелектричної активності мозку у хворої з мозковим півкульовим крововиливом. Виявлена практично повна дезорганізація альфа-активності, яка засвідчувала про значно вражену нейрофізіологічну декомпенсацію правої півкулі мозку. 3 певною долею вірогідності можна зв'язати ці зміни зі значними розмірами об'єму крововиливу (48 см куб.), також з утягненням в патологічний процес базальних структур тім'яної та скроневої часток мозку. Більш значним фактором описаної дезорганізації, інших вражених змін біоелектричної активності мозку, на наш погляд, треба вважати утягнення в патологічний процес медіобазальних структур скроневої частки мозку, більш з усіх реалізуючою неспецифічні ефекти, у тому числі і ефекти, пов'язані з генерацією потенціалів. У той же самий час, значно вражена позитивна динаміка, яка мала місце при повторних обстеженнях хворої на 8-му, 20-ту доби крововиливу, засвідчувала про достатньо високі його компенсаторні функціональні можливості. На користь цього факту засвідчує поява повільного бета-ритму, що за даними різних авторів, відображає достатньо високий рівень репаративних процесів у мозку. На користь цього також засвідчує повне зникнення дезорганізованої активності (на 20-ту добу захворювання), значне зменшення когерентності подібних амплітудно-частотних характеристик повільнохвильової активності і появі нормальної реакції засвоювання ритмів низької та високої частоти. Ця значно вражена позитивна динаміка ЕЕГ-патерну дуже мінімально корелювала з регресом вогнищевого півкульового дефіциту, що дозволяє виказати думку про значні морфо-функціональні розбіжності специфічних та неспецифічних систем мозку. Ушкодження специфічних систем мозку (еферент 7 43231 них систем правої півкулі мозку), яке призвело до стійкого клінічного дефіциту, незважаючи на значний регрес порушених функцій неспецифічних систем мозку, зберегло свою стабільність внаслідок значно вираженого і стійкого морфологічного дефекту. Таким чином, гострий варіант темпу розвитку інсульту, переважання вогнищевого синдрому над загальномозковим у дебюті захворювання, оглушування, наявність тахіпное, розбіжна косоокість з подальшим її регресом, парез взору у бік, протилежний осередку ураження, відсутність приєднання у перші три доби хвороби понто-бульбарних дисфункцій, порушення м'язового тонусу за типом гіпотонії в паралізованих кінцівках з його трансформацією в м'язову спастичність, наявність менінгеального синдрому, який має помірну вираженість, однобічні патологічні пірамідні симптоми, порушення рухової функції за типом глибокого геміпарезу, які мають тенденцію до зменшення у перші 14-16 діб з моменту розвитку крововиливу, на підставі даних комп'ютерної томографії - супракапсулярно-субкортикальна локалізація вогнища ураження, об'єм вогнища ураження 48 см куб., перифокальний набряк мозку, транстенторіальне зміщення легкого ступеня важкості, латеральне зміщення 5 мм; також за даними комп'ютерної електроенцефалографіі: дезорганізований тип ЕЕГ, висока амплітуда повільнохвильової активності, порушення зональних відмін, міжпівкульовій асиметрії, представлена тета-хвилями, когерентність амплітудно-частотних характеристик повільнохвильової активності у межі двох часток мозку враженої півкулі, поява альфа-подібних хвиль у передніх відділах мозку, поява регулярної гіперсинхронізації з наявністю комплексів спайк-хвилі, реакція засвоювання ритмів низької та високої частоти у хвилях тета-діапазону була діагностована друга клініко-морфологічна форма гострого мозкового півкульового геморагічного інсульту - КМФ МГІ 2. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ __________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 __________________________________________________________ 8