Спосіб реанімації тварини після фібриляції шлуночків серця

Спосіб реанімації тварини після фібриляції шлуночків серця, що передбачає штучне відновлення системної гемодинаміки після зупинки кровообігу, який відрізняється тим, що оксигеновану артеріальну кров від здорової тварини (тварини 3 корпоральної оксигенації та детоксикації виконує тварина-донор, яка з'єднана з твариноюреципієнтом (реанімованою твариною) в замкненому контурі. Суть корисної моделі полягає у тому, що реанімація тварини-реципієнта проводять за допомогою насосної функції серця тварини-донора, а оксигенація крові здійснюється в легенях тваринидонора, що контролюється фізіологічними регуляторними механізмами, які дозволяють досягти адекватний рівень сатурації артеріальної крові тварини-реципієнта. Крім того, печінка тваринидонора виконує функцію детоксикації крові від накопичених під час клінічної смерті твариниреципієнта недоокислених продуктів анаеробного гліколізу, що забезпечує більш адекватну оксигенацію крові. Спосіб виконують наступним чином: Відповідно до тварини, реанімацію якої планується змоделювати в експерименті (тваринареципієнт), підбирається тварина-донор, що за вагою тіла перевищує тварину-реципієнта. Вага тіла тварини-донора розраховується виходячи з маси, зросту та статі тварини-реципієнта за спеціальною формулою [2]. При підборі тварини-донора враховують антигенну сумісність крові тварин шляхом проведення реакцій перехресної аглютинації крові підібраних тварин. У тварини-донора катетеризують через сонну артерію аорту та велику вену задніх кінцівок, таким чином, щоб катетер своїм діаметром не заважав руху крові в катетеризованих судинах. У тварини реципієнта катетеризують через яремну вену порожнину правого передсердя, а через сонну артерію катетер уводять до аорти (над напівмісяцевими клапанами). Діаметр катетерів підбирається таким чином, щоб вони не заважали вільному руху крові в судинах тварини-реципієнта після успішної реанімації. Тварину-донора вкладають вище, порівняно з твариною-реципієнтом, з метою створення додаткового гідростатичного тиску стовпця крові, що підсилює насосну функцію лівого шлуночка тварини-донора. Розрахунок необхідної висоти стовпця крові проводять виходячи з величини систолічного та діастолічного артеріального тиску тварини-реципієнта до реанімації за спеціальною формулою [3]. Катетер з аорти тварини-донора через систему для внутрішньовенних вливань з'єднують з катетером в аорті тварини-реципієнта, а катетер з правого передсердя тварини-реципієнта через систему з інжектором з'єднується з катетером в периферичній вені задньої кінцівки тварини-донора. Проводиться моделювання зупинки серцевої гемодинаміки – фібриляція шлуночків серця. Після заданого в експерименті часу після початку фібриляції шлуночків серця розпочинають реанімацію – включається інжектор, який з правого передсердя тварини-реципієнта відсмоктує венозну кров по контуру в вену задньої кінцівки тварини-донора. Потім кров по венозній системі великого кола кровообігу тварини-донора потрапляє в мале коло кровообігу, де відбувається її інтракорпоральна фізіологічна оксигенація. При цьому кров від тварини реципієнта проходить через печінку, де відбувається її детоксикація від недоокислених продуктів анаеробного 59811 4 гліколізу. З малого кола кровообігу тваринидонора оксигенована кров через катетер в аорті потрапляє по замкненому контуру під дією гідростатичного тиску та скоротливої функції лівого шлуночка по катетеру в аорту тварини-реципієнта. При цьому аортальний клапан тварини-реципієнта закритий і оксигенована кров в першу чергу потрапляє до коронарних артерій та в артерії великого кола кровообігу реанімованої тварини. Доставивши кисень в життєво важливі органи твариниреципієнта, венозна кров (через вени великого колу кровообігу та мале коло кровообігу) потрапляє в праве передсердя тварини-реципієнта де знову засмоктується інжектором і потрапляє в венозну систему тварини-донора. Таким чином, досягається постійна циркуляція крові в замкненому контурі між твариною-донором і твариноюреципієнтом. При цьому відбувається оксигенація венозної крові тварини-реципієнта в легенях тварини донора фізіологічна її детоксикація від недоокислених продуктів в печінці тварини-донора. Виконання реанімації тварини згідно корисної моделі, має наступні переваги: - через невелику ємність контуру циркуляції крові між твариною-донорам та твариноюреципієнтом об'єм циркулюючої крові зменшується незначно, що суттєво не впливає на системну гемодинаміку реанімованої тварини; - апарат забезпечує інтракорпоральну оксигенацію крові, яка відбувається фізіологічним шляхом в легенях тварини-донора і піддається фізіологічним регуляторним механізмам, а тому в повній мірі забезпечити необхідний рівень сатурації кисню крові в реанімованої тварини; - враховуючи, що в запропонованому способі використовується лише один інжектор, значно зменшується руйнування еритроцитів крові при проходженні через клапанні системи інжекторів; - проходження крові реанімованої тварини через велике коло кровообігу тварини-донора забезпечує фізіологічну детоксикацію крові від продуктів анаеробного гліколізу, що утворилися в ішемізованих тканинах під час клінічної смерті твариниреципієнта. Приклад: при проведенні експериментального дослідження необхідно реанімувати з допомогою методу донорського штучного кровообігу згідно корисної моделі собаку (кабель) з вихідним рівнем систолічного артеріального тиску 108 мм рт. ст. та діастолічного артеріального тиску 54 мм рт. ст. після 13-хвилинної клінічної смерті внаслідок фібриляції шлуночків серця. Маса тварини-реципієнта 2 5,1 кг, висота у холці 11,3 см (площа тіла 0,29 м ). Підібрана тварина-донор масою 37,6 кг укладена на висоту 1 м вище тварини-реципієнта. Реанімація тварини-реципієнта пройшла успішно – через одну хвилину від початку реанімації відновилася продуктивна серцева діяльність та спонтанне дихання тварини-реципієнта. В постреанімаційному періоді проявів інтоксикаційного синдрому у тварини-реципієнта не було, тоді як у тварини-донора був помірно виражений інтоксикаційний синдром. У реанімованої тварини збереглися всі раніше вироблені умовні рефлекси. Реанімована тварина прожила більше 30 діб після реанімації. 5 59811 За запропонованим способом проведена реанімація 18 тварин (безпородних собак) після перенесеної 10-15-хвилинної клінічної смерті внаслідок фібриляції шлуночків серця. В усіх випадках вдалося досягти адекватного рівня об'ємної швидкості реанімаційної реперфузії та оксигенації крові, достатніх для успішної реанімації тварини-реципієнта. В жодної тварини-реципієнта не спостерігалося вираженого інтоксикаційного синдрому, проте у тварини-донора, як правило, мав місце помірно виражений синдром постішемічного ушкодження. Одна тварина-донор померла від недостатності кровообігу на фоні вираженого інтоксикаційного синдрому. У 16 реанімованих тварин збереглися всі раніше вироблені умовні рефлекси. З них 3 тварини не пережили 30 діб після реанімації. За способом-аналогом проведена реанімація 11 тварин (безпородних собак) після 10-15-хвилинної клінічної смерті внаслідок фібриляції шлуночків серця з використанням апарату штучного кровообігу. У 2 тварин під час реанімації не вдалося досягти адекватної сатурації кисню крові, тому реанімація виявилася неуспішною. 2 тварини померли від масивного гемолізу еритроцитів та гемолітичної анемії на протязі 1-3 діб після реанімації. 2 тварини померли від проявів інтоксикаційного син Комп’ютерна верстка А. Крулевський 6 дрому після підключення апарату штучного кровообігу (постішемічне ушкодження тканин). З 3 тварин, що пережили більше 30 діб після реанімації лише у однієї тварини в повному обсязі збереглася умовно-рефлекторна діяльність. Спосіб, що заявляється був апробований на базі кафедри патоморфології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України. Отримані позитивні результати дають підстави рекомендувати цей спосіб в широку медичну практику. Джерела інформації: 1. Савицкий Н.Н. Биофизические основы кровообращения и клинические методы изучения гемодинамики // Ленинград: «Медицина», 1974. 312 с. 2. Патент на корисну модель № 47991 Україна, МПК G01N 5/00, А61В 5/00. Спосіб визначення маси тварини-донора при реанімації / В.А. Діброва, Є.В. Цема; заявл. 19.11.09 ; опубл. 25.02.10, Бюл. № 4. 3. Патент на корисну модель № 48419 Україна, МПК G01N 5/00, А61В 5/00. Спосіб визначення стандартизованої висоти стовпця крові при реанімації тварини / В.А. Діброва, Є.В. Цема ; заявл. 24.12.09; опубл. 10.03.10, Бюл. №5. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601