Спосіб видалення поліпів нижньоампулярного відділу прямої кишки

Спосіб видалення поліпів нижньоампулярного 3 ліпа з наступним його відсіченням відпадає необхідність у прошиванні та перев'язці судинної ніжки поліпа, ушиванні ложа поліпа, що дозволяє уникнути притаманних способу-аналогу інтра- та післяопераційних ускладнень. Рана ложа поліпа закривається після відторгнення коагуляційного струпу за рахунок крайової епітелізації. Спосіб виконують наступним чином: Під спинальною або місцевою інфільтраційною анестезією в положенні хворого, як для літотрипсії, проводять дивульсію анального каналу. В анальний канал вводять аноскоп, в просвіт якого виводять поліп нижньоампулярного відділу прямої кишки. З допомогою електрохірургічної системи "Erbe" (ERBE Elektromedizin, Німеччина) проводять апаратно-контрольовану біполярну електрокоагуляцію основи поліпа. З цією метою клеми затискача "BICLAMP" заводять з обох боків від поліпа, таким чином, щоб між ними перетискалася основа поліпа на межі зі здоровою слизовою оболонкою. Клеми затискача не повинні створювати надмірного тиску на прилеглі м'які тканин (не повинно бути перетиснення тканин). У випадку коли поліп має широку основу доцільно перед накладанням клем затискача "BICLAMP", попередньо на верхівку поліпа накласти затискач Люєра та з допомогою тракції за нього більш чітко контурувати основу поліпа. Проводять біполярну електрокоагуляцію затиснених між клемами тканин поліпа до появи сигналу приладу. При цьому електрокоагуляція проводиться контрольовано, оскільки прилад подає сигнал при досягненні заданого рівня електропровідності, який змінюється при коагуляції біологічних тканин (при коагуляції біологічних тканин їх опір збільшується, а електропровідність зменшується). Проведена електрокоагуляція затиснених між клемами затискача тканин достатня для досягнення надійного гемостазу, як з дрібних судин слизової оболонки та підслизової основи, так і з більш крупних за діаметром судин магістрального типу, які постачають кров'ю тканини поліпа (судинна ніжка поліпа). При широкій основі поліпа, більшої від довжини робочої частини клем затискача "BICLAMP" електрокоагуляцію основи поліпа проводять в декілька етапів, просуваючись у поздовжньому напрямку від прокоагульованих до некоагульованих тканин. Після проведення коагуляції основи поліпа його відсікають з допомогою ножиців, при чому відсічення поліпа проводять на межі між коагульованими тканинами основи поліпа та інтактними тканинами поліпа, таким чином, щоб на місці ложа поліпа залишалася ділянка надійно коагульованих тканин завтовшки не менше 0,5 см. При недостатньому гемостазі проводять повторну біполярну апаратно-контрольовану електрокоагуляцію слизової оболонки в місці кровотечі. Виконання оперативного втручання, згідно корисної моделі, має наступні переваги: - значно спрощується технічне виконання способу, оскільки відпадає необхідність у прошиванні, перев'язці судинної ніжки поліпа та ушиванні дефекту слизової оболонки ложа поліпа; - спосіб є стандартизованим, оскільки адекватність коагуляції тканин, а, отже, і ефективності гемостазу, контролюється приладом автоматично, 59809 4 і не за залежить від суб'єктивних чинників; - за рахунок утворення міцної ділянки коагульованих тканин не порушується захисний бар'єр слизової оболонки, що запобігає інфікуванню підслизової основи стінки кишки; - за рахунок відсутності необхідності прошивання слизової оболонки уникається можливість пошкодження голкою судин підслизової основи з розвитком інтрамуральної гематоми стінки прямої кишки; - після видалення поліпа зменшується ризик ранніх та пізніх післяопераційних кровотеч, що досягається за рахунок відсутності швів рани. Приклад: хворий Н., госпіталізований до проктологічного відділення 02.06.2008 року з діагнозом: тубулярно-ворсинчаста аденома нижньоампулярного відділу прямої кишки на широкій основі (3 см). Локалізація поліпа - по передньому півколу кишки на висоті 6 см від анусу. 03.06.2008 року хворому під спинальною анестезією виконано видалення поліпа за допомогою біполярної апаратно-контрольованої електрокоагуляції. Операція пройшла без ускладнень, основа поліпа коагульована в три етапи. Після відсічення поліпа кровотеча з ложа видаленого поліпа відсутня. 05.06.2008 року хворий в задовільному стані виписаний зі стаціонару. Післяопераційний період протікав гладко, післяопераційних ускладнень не було. На контрольному огляді через 1 рік місце видалення поліпа не візуалізувалося. Запропонований спосіб застосовувався у лікуванні 9 пацієнтів. В усіх пацієнтів вдалося отримати добрий результат - операція протікала практично безкровно. Прооперовані хворі простежені в строки до 1 року - післяопераційних ускладнень у вигляді ранніх та пізніх післяопераційних кровотеч, гнійно-запального процесу в ложі поліпа не спостерігалося. У чотирьох з обстежених хворих протягом 1-4 днів після видалення поліпа спостерігалася субфебрильна температура тіла, обумовлена резорбційною реакцією організму на опік тканин в місці електрокоагуляції. Рецидивів захворювання не було. Згідно способу-аналогу прооперовано 14 пацієнтів. У одного хворого під час операції виникла інтрамуральна підслизова гематома стінки кишки, яка обумовлена пошкодженням судини підслизової основи при прошиванні ложа видаленого поліпа. Кровотеча зупинена шляхом повторного прошивання ложа поліпа Z-подібним швом. У 4 хворих виникли післяопераційні кровотечі: рання післяопераційна кровотеча внаслідок недостатнього затягування лігатури (1), пізня післяопераційна кровотеча внаслідок прорізання швів рани (1), пізня арозивна кровотеча обумовлена хронічним запаленням в ложі видаленого поліпа (2). В усіх випадках післяопераційних кровотеч хворі потребували повторного оперативного втручання. Рецидиву захворювання не було. Спосіб, що заявляється апробований на базі відділенні загальної та онкологічної колопроктології Головного військово-медичного клінічного центру МО України та кафедри хірургії № 4 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України. Отримані позитивні результати дають підстави рекомендувати цей спосіб в 5 59809 широку медичну практику. Література: 1. Клиническая оперативная колопроктология: Комп’ютерна верстка А. Крулевський 6 Руководство для врачей / Под редакцией Федорова В.Д., Воробьева Г.И., Ривкина В.Л. - М.: ГНЦ проктологии, 1994. - 432. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601