Спосіб індивідуального підбору антиепілептичних препаратів для лікування епілепсій

Спосіб індивідуального підбору антиепілептичних препаратів (АЕП) для лікування епілепсій шляхом визначення їх впливу на зразок клітин хворого, який відрізняється тим, що перед призначенням АЕП проводять культивацію клітин хворого в тканинних культурах, які містять можливі для призначення АЕП та їх комбінації, і порівняння цитологічних характеристик культур з контролем та між собою. (19) (21) u201011481 (22) 27.09.2010 (24) 10.06.2011 (46) 10.06.2011, Бюл.№ 11, 2011 р. (72) ТАНЦУРА ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА, ШАТІЛЛО АНДРІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ, ГРОХОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ, ПИЛИПЕЦЬ ОЛЕНА ЮРІЇВНА, САЛО СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ, ТРЕТЬЯКОВ ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ, ЛУК'ЯНЦЕВА ОЛЬГА ЮРІЇВНА (73) ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ НЕВРО 3 59907 значити, керуючись традиційними принципами, що забезпечить підвищення ймовірності досягнення лікувального ефекту з першої спроби та/або покращить переносимість АЕП під час подальшого тривалого прийому. Суть корисної моделі полягає в тому, що визначення індивідуального впливу АЕП на рецепторні, метаболічні та геномні структури хворого досягається шляхом культивації клітин, які походять від хворого в культуральних середах, що містять терапевтичні концентрації АЕП, з подальшою оцінкою функціональних якостей цих клітин у порівнянні з контролем. Для вирішення питання про перевагу того чи іншого АЕП можуть аналізуватися, у залежності від типу клітин та клінічної ситуації, токсикологічна дія, вплив на проліферативний потенціал, синтез визначених речовин, реактивність на гуморальні або інші стимули, здатність до адгезії або таксису та ін. Така реалізація способу підбору АЕП дозволяє не ризикуючи станом хворого, за короткий проміжок часу (до 2-3 днів), виявляти індивідуальну несумісність хворого з визначеним АЕП, наприклад, при наявності ознак підвищеної цитотоксичності в клітинній культурі. Або навпаки, у визначеного хворого швидко надати перевагу АЕП з додатковими (крім антиепілептичних) бажаними якостями, наприклад, імуносупресивними або імуностимулюючими. В деяких випадках, при використанні для тестування тканин, що володіють якостями збудження спосіб, що описується, може бути використано для оцінки основної, антиепілептичної дії АЕП. Спосіб підбору АЕП здійснюється таким чином: Перед початком лікування, до призначення АЕП у хворого виконується забір клітинного матеріалу. Таким матеріалом можуть бути клітини які походять з будь-якої тканини - наприклад, фібробласти або міоцити. Вибір тканини обумовлено в першу чергу, характеристиками, які планується досліджувати та ступінню травматичності/ризикованості їх виділення та такими супутніми факторами як наявність технічної можливості для їх культивації. При обранні типу клітин, також, слід передбачити можливість отримання достатньої кількості клітин для проведення контрольного тесту та тестів з усіма АЕП та їх комбінаціями. Зважаючи на перелічені вимоги найбільш привабливим є використання мононуклеарних клітин периферійної крові, але спосіб, що описується не Комп’ютерна верстка А. Крулевський 4 обмежений тільки їх використанням. Зразок клітин, що отримано слід внести в середовище для культивування та розділити на рівні частини, кількість яких відповідає кількості АЕП, що тестуються, плюс контроль. Потім до кожного зразку, крім контрольного, додається визначений АЕП або їх комбінація. Тривалість культивування та подальша послідовність дій визначається стандартними методиками, що використовуються. Приклад. Хвора Н., 5 років, звернулася за медичною допомогою з приводу другого вторинногенералізованого епілептичного нападу протягом 5 діб. В анамнезі, у віці  1,5 роки, мали місце фебрильні судоми, в родинному анамнезі вказівок на епілептичні стани немає. При обстежені за даними ЕЕГ зафіксовані загально-мозкові порушення електричної активності та розряди Ө-хвиль великої амплітуди, переважно у проекції правої скроні. Дослідження титрів антитіл до вірусів герпесу виявило достовірне підвищення титрів до HSV VI та CMV, як імуноглобулінів класу G так і М. На підставі наведених даних перед лікарем постає завдання обрати оптимальний АЕП для старт-терапії. Перелік найбільш виправданих препаратів включає карбамазепіни, топірамат та, за деякими рекомендаціями, вальпроати, ламотриджин, леветірацетам. У хворої відібрано зразок венозної крові, з якої виділено лейкоцитарну фракцію та виконано реакцію гальмування міграції лімфоцитів (РГМЛ) з додаванням до культурального середовища перелічених АЕП та АЕП+ФГА. При аналізі отриманих результатів було виявлено, що проба з карбамазепіном показала найбільше гальмування спонтанної міграції лімфоцитів у порівнянні з контролем та іншими АЕП. У пробі на стимульовану РГМЛ у присутності карбамазепіна зона міграції була дещо більша ніж в аналогічних пробах з іншими АЕП та майже не відрізнялася від проби без мітогена. На підставі отриманих результатів тестів, які свідчать про більш виразну імуносупресивну дію карбамазепіна та дані, які вказують на імовірну вірусну етіологію епілепсії, у гострому періоді, призначенню карбамазепіну можна надати перевагу. При наявності додаткових даних, які виключають роль герпетичної інфекції у цієї хворої, для довготривалого прийому можна обрати ламотріджин, який майже не впливав на показники РГМЛ. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601