Спосіб лікування гіперактивного сечового міхура при доброякісній гіперплазії передміхурової залози

Спосіб лікування гіперактивного сечового міхура при доброякісній гіперплазії передміхурової залози шляхом медикаментозної стабілізації рецепторної його збудливості, який відрізняється тим, що призначають комбіновану терапію антидіабетичним біґуанідом Метформін у дозі 0,5 г двічі на добу, безпосередньо після споживання їжі, і альфа-адреноблокатором Тамсулозин по 0,4 мг одноразово, після сніданку протягом 5-5,5 місяців. (19) (21) u201102933 (22) 14.03.2011 (24) 25.06.2011 (46) 25.06.2011, Бюл.№ 12, 2011 р. (72) КОСТЄВ ФЕДІР ІВАНОВИЧ, ДЕХТЯР ЮРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, КВАША ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ (73) ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 3 60929 місяців. Під час лікування щомісячно оцінюють стан хворого на підставі суб'єктивної оцінки самих хворих, результатів повторного анкетування, а також аналізу щоденників сечовипускання, заповнених протягом 3 діб. Третім, основним етапом, проводять оцінку ефективності лікування на момент його завершення на підставі зміни середнього числа мікцій за добу, здійснюють контроль показників функціональної ємності сечового міхура, кількості епізодів ургентності й ургентної інконтиненції, частоти нічних сечовипускань, ураховують динаміку нозоформозалежних характеристик якості життя. З урахуванням динаміки змін об'єктивних та суб'єктивних симптомів захворювання роблять висновок відносно ефективності терапії симптомів гіперактивного сечового міхура та доцільності пролонгації комбінованої терапії на необхідний термін. Приклади конкретного використання способу. 1. Хворий Б., 61 років. Поступив у клініку для лікування з приводу гіперактивного сечового міхура на тлі ДГПЗ. Прогресивне погіршення свого стану відзначає протягом останніх декількох років. При обстеженні у клініці, за даними щоденника сечовипускань, середня кількість мікцій протягом доби складала 22, кількість імперативних позивів 15 та епізодів ургентного нетримання сечі - 5. Дослідження осаду сечі та посіву її на стерильність не виявило патологічних змін. Хворому запропоновано та проведено лікування з використанням комбінованої терапії антидіабетичного біґуаніду Метформіну у дозі 0,5 г двічі на добу, безпосередньо після споживання їжі, і альфа-адреноблокатора Тамсулозину по 0,4 мг одноразово, після сніданку протягом 5 місяців. Ефективність лікування демонструє позитивна динаміка добового ритму сечовипускань та показників комплексного уродинамічного обстеження, покращення соціальної адаптації та якості життя хворого, нормалізація кількості сечовипускань, істотне зменшення кількості і інтенсивності ургентних позивів та усунення ургентної інконтіненції. 2. Хворий Т., 75 років. Звернувся до уролога у зв'язку з полакіурією протягом останніх двох років. Початок захворювання пов'язує з появою ДГПЗ. На підставі об'єктивного, клініко-лабораторного та інструментального досліджень хворого підтверджений діагноз гіперактивного сечового міхура. Комп’ютерна верстка М. Мацело 4 При дослідженні якості життя хворого виявлені суттєві зміни опитувальників якості життя, що характеризує глибокі зміни всіх сфер активності пацієнта. Хворому проведене поєднане медикаментозне лікування з використанням комбінованої терапії антидіабетичного біґуаніду Метформіну у дозі 0,5 г двічі на добу, безпосередньо після споживання їжі, і альфа-адреноблокатора Тамсулозину по 0,4 мг одноразово, після сніданку протягом 5,5 місяців. Встановлена висока ефективність лікування, що підтверджується позитивною динамікою добового ритму сечовипускань, показниками якості сечовипускання та якості життя хворого, нормалізацією кількості сечовипускань, істотним зменшенням кількості та інтенсивності ургентних позивів. В порівнянні з прототипом запропонований спосіб дозволяє запобігти у разі негативних проявів використання холінолітичних засобів, таких як сухість слизових, сухість та гіркий смак у роті, нудота, затримка калу та сечі, головна біль, та досягти суттєво більш вираженого клінічного ефекту при добрій переносимості лікувальних засобів хворими, запобігти необхідності постійного використання препаратів при проведенні циклічної терапії, покращити якість життя хворих та забезпечити більш ефективне усунення основних об'єктивних та суб'єктивних симптомів захворювання. Запропонований спосіб дозволяє застосовувати ефективне лікування гіперактивного сечового міхура при ДГПЗ на суттєво новому рівні з використанням отриманих даних щодо препаратів з групи геропротекторів при таких віковозалежних патологіях, як ДГПЗ і ГАСМ. Література: 1. Возианов А.Ф., Люлько А.В. Атласруководство по урологии: В 3 т. - К.: Дніпро-VAL, 2001. - Т. 3. - с. 15-505. 2. Abrams P., Wein A.J. Introduction: Overactive bladder and its treatment // Urology. - 2000. - Vol. 55. - Suppl. - P. 1-2. 3. Лоран О.Б., Вишневский Е.Л., Вишневский А.Е. Лечение расстройств мочеиспускания у больных доброкачественной гиперплазией простаты альфа-адреноблокаторами. Монография. М., 1998. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601