Спосіб лікування ендотеліальної дисфункції у пацієнтів на перитонеальному діалізі

Спосіб лікування ендотеліальної дисфункції у пацієнтів на перитонеальному діалізі, що включає пероральне використання лікарського засобу небіволол, який відрізняється тим, що додатково призначають лікарський препарат глутаргін дозою 3,0 г на добу впродовж 3-х місяців. (19) (21) u201100905 (22) 27.01.2011 (24) 25.07.2011 (46) 25.07.2011, Бюл.№ 14, 2011 р. (72) МОГИЛЬНИК АНТОН ІГОРОВИЧ (73) МОГИЛЬНИК АНТОН ІГОРОВИЧ 3 61769 токсичного метаболіту азотистого обміну - аміаку. Гіпоамоніемічні ефекти препарату реалізуються в результаті активації знешкодження аміаку в орнітиновому циклі синтезу сечовини, зв'язування аміаку в нетоксичний глутамін, а також в результаті посилення виведення аміаку з центральної нервової системи та його екскреції з організму. Завдяки цим властивостям препарату знижуються загальнотоксичні, в тому числі нейротоксичні, ефекти аміаку. Глутаргін має гепатопротекторні і антитоксичні властивості, надаючи антиоксидантний антигіпоксичний і мембраностабілізуючий ефекти. Глутаргін є потенційним донатором оксиду азоту, відновлює та попереджає ендотеліальну дисфункцію, пов'язану з порушенням гемодинаміки, мікроциркуляції та гемостазу, і тим самим запобігаючи зниженню резидуальної функції нирок та погіршенню функції перитонеальної мембрани у хворих на перитонеальному діалізі [Бабак О.Я. Глутаргин - фармакологическое действие и клиническое применение / О.Я. Бабак, В.М. Фролов, Н.В. Харченко: Монография. - Харьков - Луганск: Элтон-2. 2005. - 456 с. - ISBN 966-7588-91-2]. Глутаргін не має ембріотоксичних, гонадотоксичних і мутагенних ефектів, не володіє імунотоксичною дією. Запропонований спосіб здійснюють наступним чином. Після проведення всебічного обстеження пацієнтів: оцінки загального стану, вимірювання артеріального тиску, ультразвукового дослідження плечової артерії та виконання пальцевої фотоплетизмографії, призначають пероральне використання лікарських засобів: небіволол (небілет) по 5,0 мг на добу та глутаргін по 3,0 г на добу протягом 3-х місяців, що дозволяє зменшити тривалість коригуючої терапії та підвищити її ефективність через покращення вазомоторної функції ендотелію. Приклад конкретного виконання: пацієнт P., чоловічої статі, 26.03.1958 року народження знаходився на лікуванні в нефрологічному центрі Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського з 6.09.2007 року по 9.12.2007 року. Історія хвороби №12261. Хворий був прийнятий із діагнозом: хронічна хвороба нирок V стадії, Комп’ютерна верстка А. Рябко 4 хронічний гломерулонефрит, пролонгована постійним амбулаторним перитонеальним діалізом (з 23.06.2006 року). Нефрогенна артеріальна гіпертензія II ступеня. Вторинна нормохромна анемія І ступеня. У хворого діагностовані прояви вираженої ендотеліальної дисфункції у вигляді артеріальної гіпертензії (AT - 180/100 мм.рт.ст.), протеїнурії 0,9 г/л, зниження ендотелійзалежної вазодилятації до 7%. Розпочата коригуюча терапія: небіволол 5 мг/добу, постійний амбулаторний перитонеальний діаліз (Dianeal PD4 glucose 2,27% - 5 разів на добу). На фоні лікування протягом 2-х місяців функціональний стан ендотелію дещо покращився: AT стабілізувався в межах 150/95 мм.рт.ст., протеїнурія зменшилась до 0,6 г/л, ендотелійзалежна вазодилятація збільшилась до 11%. Але, не зважаючи на це, у пацієнта розвинулась гіпергідратація через неспроможність перитонеального діалізу забезпечити адекватну ультрафільтрацію на фоні ендотеліальної дисфункції, що призвело до неефективності методики та переводу пацієнта на ниркову замісну терапію методом бікарбонатного гемодіалізу й продовженню стаціонарного лікування до трьох місяців. Використана методика призвела до помірного покращення функціонального стану ендотелію, але це не дозволило зберегти методику перитонеального діалізу для даного пацієнта. Додатково хворому було призначено лікування запропонованим способом: пероральне використання препаратів небіволол (небілет) по 5 мг на добу та глутаргін по 3,0 г на добу. На 12-й день від початку лікування ендотелійзалежна вазодилятація склала 26%, тобто зросла більш ніж удвічі, що дозволило зберегти ефективність перитонеального діалізу і зменшити тривалість перебування хворого в стаціонарі. Використання запропонованого способу дозволяє зменшити тривалість корегуючої терапії, підвищити її ефективність завдяки збільшенню ендотелійзалежної вазодилятації до 47,3% та сприяє покращенню вазомоторної функції ендотелію майже втричі. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ,МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601