Спосіб профілактики лімфореї при хірургічному лікуванні пацієнтів із великими післяопераційними вентральними грижами

Спосіб профілактики лімфореї при хірургічному лікуванні пацієнтів із великими післяоперацій 3 62184 висікання грижового мішка, у разі потреби - виконання адгезіолізісу, резекцій тих чи інших ділянок тонкої кишки та закінчувалося санацією і дренуванням черевної порожнини та підшкірноклітинного простору. Лімфатичні судини поверхневого шару відводять лімфу від верхньої половини черевної стінки в пахвові лімфатичні вузли, nodi Jymphatici axillares, від нижньої - у пахові лімфатичні вузли, nodi limphatici inguinales superficialis. Крім того, лімфатичні судини поверхневого шару анастомозують із лімфатичними судинами середнього (м'язового) і глибокого шару. Тому, вказана методика є більш оптимальною, оскільки за умов перпендикулярного виконання горизонтальної частини Т-доступу, не відбувається пошкодження поперечно-спрямованих сегментарних лімфатичних судин передньої черевної стінки. Завдяки цьому запобігається розвиток набряків тканин передньої черевної стінки та тривалої лімфореї у підшкірній клітковині. На етапі виконання герніолапаротомії, згідно з корисною моделлю, з метою профілактики тривалої лімфореї у підшкірній клітковині, виконували Тподібний розтин таким чином, щоб поперечний сегмент доступу був строго перпендикулярним до вертикальної осьової лінії тіла. Завдяки вказаній тактиці, у післяопераційному періоді у таких хворих розмір ексудації лімфи у підшкірному просторі був значно меншим, ніж у пацієнтів, оперованих традиційним способом, досягалося на 7-10 діб скоріше можливість видалення дренажів та запобігання виникнення запальних процесів післяопераційних ран. Середній строк перебування хворих у стаціонарі складав 18±1 день. Усі хворі виписані у задовільному стані. При контрольному обстеженні через 1 місяць скарг нема. Приклад конкретного застосування способу. Хвора X., 64 років, звернулася у клініку зі скаргами на значну деформацію передньої черевної стінки за рахунок наявності гігантської післяопераційної вентральної грижі (раніше хвора перенесла п'ять лапаротомних операцій). Також у хворої мали місце ознаки субкомпенсованої кишкової непрохідності. Об'єктивно: стан хворої на момент надходження до стаціонару важкий. Живіт значно збільшений у розмірах, нерівномірно здутий, деформований за рахунок великого розміру вентральної грижі. Стул та гази відходять незадовільно. У лабораторному дослідженні крові - лейкоцитоз до 14,3 Г/л. На рентгенограмі черевної порожнини встановлено наявність нерівномірного здуття ділянок тонкої кишки, поодинокі горизонтальні рівні Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 4 рідини. У зв'язку з клінікою гігантської післяопераційної вентральної грижі, частковою кишковою непрохідністю, після обстеження та передопераційно) медикаментозної підготовки, хвору було оперовано в ургентному порядку. Виконано герніолапаротомію, адгезіолізис із резекцією ділянки тонкої кишки. Згідно корисної моделі, на етапі герніолапаротомії, з метою запобігання тривалої лімфореї та набряку передньої черевної стінки, виконали Т-подібний розтин таким чином, щоб поперечний сегмент доступу був строго перпендикулярним до вертикальної осьової лінії тіла. Після операції хворій призначено голод у перші 2 доби. Встановлено назогастральний зонд. Призначено цефуроксим, метрогіл, церукал за загально прийнятними дозами, а також інфузіонна терапія (гемодез, глюкоза, фізіологічний розчин). Місцево проводилися щоденні зміни пов'язок із обробкою ран антисептиками. Завдяки запропонованій методиці, тривалість дренування підшкірної клітковини становила 9 діб, набряку черевної стінки не спостерігалося, шкірна рана загоїлася шляхом первинного натягу. Хвору виписано з одужанням на 17 добу, у задовільному стані. При контрольному обстеженні через 1 рік - скарг нема. У порівнянні з найближчим аналогом, запропонований спосіб надає можливість запобігти тривалої лімфореї та набряку передньої черевної стінки у післяопераційному періоді, оскільки зберігаються цілими лімфатичні судини, що виконують відтік тканинної рідини. Таким чином, запропонована методика профілактики лімфореї при хірургічному лікуванні пацієнтів із великими післяопераційними вентральними грижами, є більш надійною і практично доступною, що прискорює загоєння післяопераційних ран та надає можливість профілактики ускладнень у післяопераційному періоді. Література 1. Тоскин К. Д., Жебровский В.В. Грыжи живота. М: Медицина 1983; 179-207. 2. Топузов Э.Г. Перспективы лечения послеоперационной вентральной грыжи /Э.Г. Топузов, Н.А.Пострелов, Ю.В.Плотников, А.В. Растегаев //Современные методы лечения послеоперационных грыж и эвентраций. Материалы научнопрактич. конференции с международным участием. Алушта, 2006. - С. 168-169. 3. Давыдов Ю.А., Ларичев А.Б., Абрамов А.Ю. Заживление ран в условиях вакуумного дренирования. //Хирургия.- 1992. - № 7-8.- 21-26. 4. Андреев С.Д., Адамян А.А. Принципы хирургического лечения послеоперационных вентральных грыж. Хирургия 1991; 10: 114-120. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601