Глибинний пробовідбірник

Глибинний пробовідбірник, що включає елемент орієнтування у вигляді шахти, до якої в верхній частині за допомогою стрижнів жорстко приєд 3 конструкція знижує вірогідність перекидання пробовідбірника при падінні на дно. Стабілізуючі крила 5 виконані у вигляді клина, одночасно виконуючи роль баласту, що дозволяє знизити центр ваги, та сприяє заглибленню пробовідбірника у шельф. Всередині шахти 1 колонкова труба 6, що має можливість переміщення вздовж неї, обмежується упором 7, виконаним у вигляді кільцевого бурта, а знизу центрується конусами 2, 8. На верхньому торці колонкової труби 6 розміщена петля 9, за допомогою якої через канат виконується підйом усього пристрою. На нижньому розташовано запірний механізм, що являє собою дросельну заслінку, виконану з двох пелюстків 10, які рухомо установлені на осі 11, та двох обмежувачів 12 та 13. У піднятому положенні колонкової труби 6, дросельна заслінка 10 приймає горизонтальне положення, спираючись на обвідне кільце 12 під дією маси, яку добувають, тим самим упереджує витік проби. Кут розкриття заслінок обмежує упор 13. Прилад працює наступним чином. Пробовідбірник занурюється під власною вагою на дно при допомозі петлі 9, до якої кріпиться канат. Орієнтування під час занурення здійснюється за допомогою шахти 1, оснащеної знизу крилами 5, які дозволяють встановлювати параметри занурення конструкції завдяки підбору оптимальних характеристик та форм крил, що вирівнюють її, знижуючи центр ваги пробовідбірника до максимально можливого рівня, та придають пробовідбірнику стійкості. При досяганні дна пробовідбірник фіксується на дні анкерами 4, які попереджують зміщення пробовідбірника по площі дна. Під час різкого зме Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 62280 4 ншення швидкості пробовідбірника, колонкова труба 6 продовжує зниження за рахунок власних інерційних властивостей та занурюється у товщу дна. В процесі занурення у товщу дна, запірний механізм вільно пропускає пробу всередину колонкової труби 6 за рахунок переміщення маси забірного пристрою. Витіснена вода виходить через отвори 14 на кришці 15. Після повного зупинення виконується підйом конструкції за петлю 9, яка закріплена на кришці 15. При підйомі проба, за рахунок інерції, приводить у дію запірний механізм. Запірний вузол складається з двох пелюстків 10, шарнірно закріплених відносно нерухомої осі 11, що можуть вільно повертатися на необхідний кут, що обмежується упорами 12, 13. В разі підйому, під натиском ваги відібраної проби пелюстки закриваються. Закриття та ущільнення запірного пристрою відбувається за рахунок кільця 12. Підйом пробовідбірника здійснюється колонковою трубою 6, яка упирається у обмежувач 7. Після підйому на поверхню колонкова труба 6 виймається шляхом підняття шахти 1 за петлі 16 та звільняється від пристрою орієнтування. Розвантаження колонкової труби 6 відбувається з верхнього торця. В результаті впровадження нових конструктивних елементів та їх взаємодії досягається відбір проб із значних глибин з гарантовано орієнтовним зануренням пристрою, високий показник екологічної безпеки, зменшується вимивання проби при підйомі на поверхню. Дану конструкцію можливо використовувати при промисловій розробці. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601