Спосіб агломераційної переробки замасленої прокатної окалини

Корисна модель відноситься до області металургії, зокрема до підготовки залізовмісних матеріалів до доменного процесу методом агломерації, і може бути використана для введення замасленої прокатної окалини в агломераційний процес з корисним використанням компонентів, що містяться в замасленій прокатній окалині. Найбільш близьким технічним рішенням, обраним як прототип, є спосіб переробки замасленої прокатної окалини [див. наприклад, Брехунов О.В., Донсков Д.Є., Донсков Є.Г., та ін. "Спосіб переробки замасленої прокатної окалини" //Патент України №58388 А від 15.07.2003, бюл. №7, 2003р., МПК7 С22В1/16]. Спосіб включає змішування вихідної замасленої прокатної окалини з добавкою, що підвищує ступінь вигоряння мастил при агломерації, у якості якої використовують матеріали, що мають температуру загоряння, більш низьку чим температура випару мастил, наприклад торф і/або деревні обпилювання, витримування суміші з наступним введенням отриманого матеріалу в агломераційну шихту і спікання агломерату, при цьому змішування замасленої прокатної окалини і торфу роблять у масовому співвідношенні 4 частини замасленої прокатної окалини до (0,70-1,5) частин торфу, а змішування замасленої прокатної окалини і деревних обпилювань роблять у масовому співвідношенні 4 частини замасленої прокатної окалини до (1,20-1,80) частин деревних обпилювань. Даний спосіб переробки замасленої прокатної окалини по технічній суті і по ефекту, що досягається, є найбільш близьким до способу агломераційної переробки замасленої прокатної окалини, що заявляється. Недоліком відомого способу переробки замасленої прокатної окалини є малий ступінь використання замасленої прокатної окалини в аглодоменному переділі, обумовлений випаром мастил із замасленої прокатної окалини в тракт газоочищення агломераційних машин, що веде до забивання тракту газоочищення і скорочення терміну служби роторів ексгаустерів агломашин. В основу корисної моделі поставлена задача в способі агломераційної переробки замасленої прокатної окалини шляхом підвищення ступеня вигоряння мастил при агломерації за рахунок зниження температури спалаху і запалення пар мастил забезпечити підвищення ступеня використання замасленої прокатної окалини в аглодоменному переділі. Очікуваним технічним результатом пропонованої корисної моделі є скорочення витрати концентрату і коксового дріб'язку при виробництві агломерату шляхом збільшення ступеня використання замасленої прокатної окалини в аглодоменному переділі за рахунок підвищення ступеня вигоряння мастил при агломерації. Зазначений технічний результат досягається тим, що в способі агломераційної переробки замасленої прокатної окалини, що включає змішування вихідної замасленої прокатної окалини з добавкою, що підвищує ступінь вигоряння мастил при агломерації, у якості якої використовують торф активований, витримування суміші з наступним введенням отриманого матеріалу в агломераційну шихту і спікання агломерату, - дестр укцію мастил під дією торфу активованого перед спіканням агломерату роблять протягом 20-40 діб. Унаслідок розвитої поверхні і наявності углеводородоокислюючих мікроорганізмів, представлених в основному мезофільними бацилами, актиноміцетами і проактиноміцетами, торф є не тільки сорбентом нафтових компонентів, але і їхнім деструктором. Після фізико-хімічної активації торфу (одержання торфу активованого) кількість вищевказаних мікроорганізмів зростає в 20-100 разів. Мікроорганізми, що містяться в тор фі активованому, сприяють розриву й укороченню довголанцюгових молекул у стр уктурі нафтопродуктів, що веде до зміни фізико-хімічних властивостей мастил, що містяться в замасленій прокатній окалині. Проведеними дослідженнями встановлено, що температура спалаху для замасленої прокатної окалини, що складає 275-280°С, при деструкції мастил під дією торфу активованого перед спіканням агломерату, виробленої протягом 20-40 доби, знижується до 220-226°С, а температура запалення - з 293-305°С знижується до 244-250°С (див. табл.1). При влученні в зону горіння агломашин нафтопродукти, уведені разом з агломераційною шихтою, практично цілком вигорають, тому що під дією торфу активованого, що знижує температури спалаху і запалення деструктурованих мастил, останні вигорають практично цілком. Тепло, що виділяється при горінні деструктурованих під дією торфу активованого нафтопродуктів, дозволяє заощаджувати паливо, що вводиться в агломераційну шихту, а очищена від мастил окалина, що утворюється при цьому, заощаджувати концентрат. Таким чином, деструкція мастил під дією торфу активованого перед спіканням агломерату, вироблена протягом 20-40 діб, веде до підвищення ступеня використання замасленої прокатної окалини в аглодоменному переділі, і, відповідно, до скорочення витрати палива і концентрату при виробництві агломерату, тобто до досягнення технічного результату, зазначеного у корисної моделі. Таблиця 1 Матеріали Час витримки, діби Температура спалаху, °С Температура запалення, °С Замаслена прокатна окалина 0 275-280 293-305 ОТС 0 265-268 280-286 ОТС 10 250-255 272-278 ОТС 20 224-228 253-258 ОТС 30 225-228 250-257 ОТС 40 220-226 244-250 ОТС 50 222-225 245-253 ОТС 60 220-228 240-250 Примітка: ОТС - окалино-торфяна суміш при співвідношенні замасленої прокатної окалини до торфу активованого 80:20. Застосування технічного рішення, що заявляється, ілюструється наступними прикладами конкретного здійснення способу агломераційної переробки замасленої прокатної окалини. Приклад №1 Замаслену прокатну окалину з горизонтальних відстійників прокатного виробництва грейферним краном завантажують у 4 вагони і доставляють на рудний двір агломераційного цеху. Усього доставляють по 4 вагони замасленої прокатної окалини в кожний з формованих тут штабелів обсягом близько 100тис.т (приблизно 900т/місяць вихідної замасленої прокатної окалини). Доставлену на рудний двір замаслену прокатну окалину вивантажують у траншею на попередньо підготовлену подушку, наприклад з аглоруди. Зверху на кожну партію з 4 вагонів замасленої прокатної окалини вивантажують 100т торфу (2 вагони). Утворений тришаровий пиріг витримують протягом 10 діб. Після витримки тришаровий пиріг рудногрейферним краном разом з іншими компонентами вводять у штабель. Формування штабелю з введеними в нього прокатною окалиною і торфом активованим здійснюють протягом 10 днів. Протягом наступних 10 днів існуючим способом сформований штабель переробляють на агломераційних машинах. Приклад №2 Замаслену прокатну окалину з горизонтальних відстійників прокатного виробництва доставляють на ділянку підготовки замасленої прокатної окалини шламового цеху. У спеціально призначеному для цього відсіку горизонтального відстійника готують суміш замасленої прокатної окалини і торфу активованого. Приготовлену суміш витримують протягом 2-5 доби й у кількості 360т грейферним краном завантажують у 7 вагонів і доставляють на рудний двір агломераційного цеху. Доставлену на рудний двір суміш замасленої прокатної окалини і торфу активованого вивантажують у траншею на попередньо підготовлену подушку, наприклад з аглоруди. Утворений у траншеї рудного двору пиріг витримують протягом 10 діб. Після витримки пиріг рудно-грейферним краном разом з іншими компонентами вводять у штабель. Формування штабеля з введеними в нього прокатною окалиною і торфом активованим здійснюють протягом 10 діб. Протягом наступних 10 діб існуючим способом сформований штабель переробляють на агломераційних машинах. У таблиці 2 приведені характеристики ефективності одержання агломерату відомим способом і заявляємим в порівнянні з існуючим. Таблиця 2 Спосіб 1. Відомий 2. Заявляємий Продуктивність по готовій шихті, т/година 370,34 371,25 Витрата замасленої прокатної окалини, т/година 0,34 1,25 Економія коксового дріб'язку, т/година Витрата торфу, т/година Економія концентрату, т/година Економічний ефект, грн 0,061 0,224 0,067 0,182 1,016 242827 1098811 У порівнянні з відомим способом, використаним як прототип, спосіб агломераційної переробки замасленої прокатної окалини, що заявляється, при практично однаковій продуктивності по вихідній шихті дозволяє збільшити ступінь використання замасленої прокатної окалини в агломераційному процесі в 3-4 рази (з 0,34т/година до 1,25т/година), у 3-4 рази (з 0,061т/година до 0,224т/година) скоротити витрату коксового дріб'язку й у 5-6 раз збільшити економію залізорудного концентрату (з 0,182т/година до 1,016т/година). У результаті промислового використання способу агломераційної переробки замасленої прокатної окалини, що заявляється, економічна ефективність у порівнянні з існуючим способом (без обліку екологічного аспекту) складає близько 1,1млн. гривень.