Спосіб імплантації штучного клапана серця за допомогою манжети зазначеного клапана

Винахід відноситься до кардіохірургії. В хірургічному лікуванні ускладнень інфекційного ендокардита (ІЕ) нативних та штучних клапанів серця складним питанням є корекція абсцесів фіброзного клапанного кільця (ФКК). Згідно дослідження Ergin М. A. et al. Annual destruction m acute bacterial endocarditis. // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 1989; 97: 755-63/ внутрішньосерцеві дефекти, після видалення інфікованих тканин до 2 мм незмінних навколишніх тканин, повинні підвергатися корекції за допомогою реконструктивої техніки. Для корегування невеликих полостей дефектів тканин, що утворюються після видалення інфікованих тканин, найкраще придатна проста плікація. Полості дефектів, що дорівнюють 2 см, особливо локалізовані в зонах ФКК, мають бути коригованими методом вшивання заплати. По мірі зростання зони враження ФКК від 1+ до 3+ згідно даних С. Rocchioccioli et al. Prosthetic valve endocarditis.// J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 1986; 92: 784-89/, що відповідно відносится від однієї до трьох третин кола ФКК, питання адекватної корекції, тим більш імплантації штучного клапана серця (ШКС), стає дуже складним. Для вирішення цього питання запропоновано спосіб імплантації ШКС в позицію вище ураженного мітрального ФКК на 1,5-2 см за допомогою дакрона, з якого вироблений своєрідний комір, який пришивають до манжети ШКС. Але при цій методиці використовується: по-перше - мальпозиція при імплантації ШКС (зовнішній край дакронового коміра пришивають до стінок лівого передсердя), по-друге - використовується синтетичний матеріал, що не відповідає логіці лікування абсцеса ФКК. Доцільність використання синтетичного матеріалу, з якого вироблені манжети ШКС, є другою стороною проблеми корекції абсцесів ФКК. Це не є бажаним у хір ургічному лікуванні ускладнень ІЕ відносно високої (20-30%) імовірності рецидиву даного захворювання. Згідно даних дослідження Yao Zhi - t'a et al. Application of autogenous pericardial patches in cardiac surgery. // The Royal society of medicine. J. Heart valve disease. V. 5, N.5: 76-77/ аутоперикард (АП) більше гістологічно сумісний, більше стійкий до інфікування, більше здатний для використання у випадках хір ургічного лікування ІЕ, коли використання штучного (синтетичного) матеріала треба уникати. Оброблений глютаральдегідом (ГА) АП, більше міцний в контексті витривалості ростяжіння в зонах значного гідродинамічного навантаження, зручний для заміщення дефектів тканин, не піддається руйнуванню та кальцифікації у віддаленому періоді. Простежений період доброго гемодинамічного ефекту після використання АП, обробленого ГА, склав по С. М. G. Duran et al. Aortic valve reconstruction with free-hand pericardium.// The Royal society of medicine. J. Heart valve disease. V. 5, N. 5: 20-21/ сім років, навіть у популяції молодих пацієнтів (середній вік дорівнював 29,5 років), без ознак прогресування руйнування внутрішньосерцевих тканин. В основу винаходу поставлена задача використання АП, обробленого ГА, для створення манжети ШКС та заміщення видалених внутрішньосерцевих тканин, що забезпечує відсутність використання синтетичного матеріалу, з якого виготовлена манжета механічного ШКС. Зазначена задача вирішується тим, що в способі імплантації штучного клапана серця за допомогою манжети зазначеного клапана в позицію ураженого мітрального фіброзного клапанного кільця, згідно з винаходом, для утворення манжети механічного протеза висікають стрічку з аутоперикарда та проводять її обробку фіксуючим розчином протягом 7 -10 хвилин, обгортають цією стрічкою каркас штучного клапана серця, зшивають краї аутоперикарда, та фіксують стрічку з аутоперикарда з можливістю закриття аутоперикардом порожнини, що утворилася при видаленні інфікованих тканин абсцеса фіброзного клапанного кільця. При цьому стрічку з аутоперикарда висікають розмірами 3х10 см. Крім того, в якості фіксуючого розчину використовують 0,6% розчин глютарового альдегіду. Спосіб ілюструється малюнками, де На фіг. 1 - представлена стадія обгортання стрічкою з АП каркаса механічного ШКС. На фіг. 2 - наведена стадія сшивания країв АП. На фіг. 3 - представлена стадія імплантації механічного ШКС з манжетою, яку виготовили з АП, з одночасним закриттям дефекта мітрального ФКК. Спосіб здійснюють наступним чином. Оперативне лікування абсцеса мітрального ФКК виконують під час штучного кровообігу в умовах поглибленого гіпотермічного захиста міокарда. Розкривають ліве передсердя, візуалізують абсцес мітрального ФКК, після чого виконують корекцію ураження в наступній послідовності. 1. Проводять висікання стрічки з АП розмірами 3 х 10 см та обробку її 0,6% розчином ГА протягом 10 хвилин, з наступним промиванням цієї стрічки в фізіологічному розчині. 2. Обгортають цією стрічкою з АП каркас механічного ШКС, який не має синтетичної манжети, зшивають краї АП, та закріплюють стрічку з АП дротом по оточенню каркаса ШКС. 3. Видаляють уражений ІЕ мітральний клапан та інфіковані тканини ФКК. 4. Проводять обробку внутрішньосерцевих тканин антисептиком (розчин первомура) з наступним промиванням фізіологічним розчином. 5. Виконують імплантацію механічного ШКС з манжетою, яку виготовили з АП, обвивальним швом за допомогою монофіламентної нитки (пролен 2-0). Цим же АП водночас закривають дефект морального ФКК. Виконують контроль руху диска протеза клапана - рух повинен бути вільним. Після герметизації лівого передсердя відновлюють серцеву діяльність. Спосіб ілюструється конкретним прикладом його здійснення. Приклад. Хворий У., 55 років, історія хвороби № 1203. Поступив в Інститут серцево-судинної хір ургії АМН України 24.03.2003 р. зі скаргами на періодичне підвищення температури тіла до 39°С, задишку та серцебиття при невеликих фізичних навантаженнях, а також болі в серці, набряки на нижніх кінцівках. Хворіє 10 років на ревматизм. В 2000 р. з приводу мітральної вади виконане протезування мітрального клапана (ПМК), та в 21.10.2002 р. - повторне ПМК з приводу протезного ендокардиту (ПЕ). Виражене погіршення стану відмічає з 01.2003 р., коли виявилися ознаки рецидива ПЕ. Посів крові виявив полірезистентні до антибіотикив грамнегативні бактерії (Е. соli). Хворому проводилося ехокардіографічне дослідження, при якому була виявлена дисфункція протеза мітрального клапана (МК): зворотній витік був 1,5+, градіент тиску дорівнював 25 мм рт.ст. на протезі МК, виявлялися два утворення середньої ехогенності діаметром до 5 мм (вегетації). Хворому виконувалось 15.04.2003 р. повторне репротезування мітрального клапана. Операція виконана із правого передньобокового торакотомічного доступу по IV межребір'ю, під глибоким гіпотермічним захистом (Т = 23°С), штучною фібріляцією протягом 76 хвилин. Після розтину лівого передсердя по міжпередсердній борозні виявлено; на мітральному протезі - параклапанна недостатність на 18 годинах умовного циферблата з вегетаціями на манжеті протезу; в саме цій зоні на мітральному ФКК локалізувався абсцес діаметром до 1,5 см. Протез клапана з некротичними та інфікованими тканинами ФКК був видалений. Проводилась обробка внутрішньосерцевих структур антисептиками. Імплантація одностулкового дискового протеза ШКС (МГКС-27) з манжетою, виготовленою з АП обробленого ГА, виконувалася по описаній методиці із застосуванням обвивальних швів (пролен 20), якими водночас проводилось закриття дефекта ФКК. Після контролю руху затворювального елемента протеза виконували герметизацію лівого передсердя та відновлювали серцеву діяльність. В післяопераційному періоді відзначались добрі гемодинамічні показники імплантованого протеза. Пацієнт був екстубований через 8 годин. Використовувались такі антибіотики: цефтазидим по 1,0 х 2 рази, максіпім по 1,0 х 2 рази, меронем по 500 мг х 2 рази на добу. Таким чином, винахід дозволяє збільшити арсенал хірургічних можливостей лікування абсцесів мітрального фіброзного клапанного кільця та знизити ризик рецидива IE.