Спосіб лікування хронічного больового синдрому

Винахід відноситься до медицини, а саме - анестезіології і може бути використаний для купіювання хронічного больового синдрому у онкологічних хвори х. Одним із способів лікування больового синдрому у пацієнтів з розповсюдженою формою онкологічного процесу, є епідуральне введення знеболюючих препаратів, нейролітичніх засобів, завдяки котрим відбувається зменшення проведення імпульсів по чуттєвим нервовим волокнах, за рахунок розвитку в них дегенеративних змін. Відомий спосіб [1], узятий нами за прототип, як співпадаючий у більшості ознак, відповідно до якого хворому надається горизонтальне, бокове, або фовлеровське положення для розповсюдження препарату в потрібному напрямку, після чого проводять пункцію і катетеризацію епідурального простору на рівні ThI-LIII (в залежності від локалізації болю), вводять анестетики - лідокаїн 2%, анекаїн 0,5%; ненаркотичні аналгетики - трамадол; гормональні препарати - дексаметазон або наркотичні аналгетики - морфін 1%; нейролітики - спирт 96°, охолоджений гіпертонічний або ізотонічний розчин хлористого натрію. Недоліки способу: 1. Епідуральний катетер виходить безпосередньо на шкіру в зоні проекції міжосного відростка і фіксується лейкопластирем, що визиває дискомфорт у хворого. 2. Знаходження лейкопластиру на протязі 3-4 діб, провокує розвиток мацерації шкіри, розвиток інфекції. 3. Дислокація і випадання катетера при руха х тулуба. В основу винаходу поставлена задача підвищення ефективності лікування хронічного больового синдрому і зниження частоти ускладнень за рахунок підшкірної фіксації епідурального катетеру. Поставлена задача вирішується тим, що у способі лікування хронічного больового синдрому, що включає пункцію і катетеризацію епідурального простору, згідно винаходу, катетер проводять під шкірою з послідовним виведенням його на шкіру живота або грудної клітки, за допомогою спиці Кіршнера. Спосіб здійснюють таким чином. Хворого укладають у положенні лежачи на боці (бажано хворою стороною вниз). Шкіру спини обробляють тричі розчином спирту. Анестезія шкіри 1,0мл 2% лідокаїном. На підставі болі, порушення чуттєвої або рухової сфери, проводять пункцію і катетеризацію епідурального простору. Проводять катетер до крайньої риски, що гарантує його знаходження в епідуральному просторі на глибині 57см. Вводять 5,0мл 2% лідокаїну для досягнення попереднього знеболювання і ідентифікації епідурального простору. Безпосередньо у зоні пункції роблять горизонтальну насічку шкіри і підшкірної клітковини скальпелем на глибину до 1см. Проводять спицю Кіршнера (на одному кінці мається вушко для фіксації катетера) під шкірою з наступним виведенням на шкіру живота або грудної клітки. Підшивають бактеріальний фільтр на шкіру хворого. Накладають асептичну пов'язку. Приклад №1. Хвора П. Історія хвороби №13357, 1962р. народження. Поступила у відділення інтенсивного сестринського догляду 13.01.03р. Діагноз при надходженні: меланобластома шкіри лівого плеча, стан після комбінованого лікування, продовження захворювання, mts у легені, хронічний больовий синдром, дихальна недостатність ІІБ стадії. Скарги на болісний біль в області живота, грудній клітці, задишку. У положенні сидячи зроблена пункція і катетеризація епідурального простору на рівні ThVI-ThVII. Після ідентифікації епідурального простору введено 4,0мл 2% лідокаїну. Насічка шкіри скальпелем з послідовним проведенням модифікованої спиці Кіршнера підшкірне на відстані 30см на шкіру передньої стінки брюшної полості. Підключення бактеріального фільтру з фіксацією шовком до шкіри живота. Асептична пов'язка. З метою знеболювання ведений трамадол 2,0мл, 4,0мл вода для ін'єкції, 4мг дексаметазон. Знеболюючий ефект протягом 14-16 годин. Через 3 доби пов'язка знята, заживления первинним натягненням. Хвора продовжує одержувати знеболювання 2 рази на добу через 12 годин. Больовий синдром не турбує, задишка значно зменшилася. Побічний реакцій і ускладнень немає. Приклад №2. Хворий Б, 55 років. Історія хвороби №22355, поступив у відділення інтенсивного сестринського догляду 19.12.02р. Діагноз при надходженні: Са верхньої і нижньої губи II стадія, хронічний больовий синдром протягом 5 місяців. Скарги на сильний біль в полості роту, вер хньої і нижньої губи, язика. Хворий не розмовляє, приймає тільки рідку їжу через трубку. У положенні сидячи проведена пункція і катетеризація епідурального простору на рівні ТhII-ТhIII. Проведення спиці під шкірою на відстані 25см. з послідовною фіксацією на шкірі грудей. Асептична пов'язка. Після введення 2,0мл 2% лідокаїну, трамадолу 1,0мл, хворий вперше за 5 місяців зміг прийняти тверду їжу, не випробуючи біль, почав говорити. Через 5 діб выписаний додому у задовільному стані. Спостереження за пацієнтом на протязі місяця. Реакцій і ускладнень немає. Переваги: 1. Проведення катетера під шкірою дозволяє зняти асептичну пов'язку через 2-3 доби. 2. Заживления первинним натягом без накладення швів. 3. Створення комфорту при введенні знеболюючих препаратів. "Вростання" катетера під шкірою робить його непомітним для навколишніх і не турбує хворого при русі. 4. Забезпечення відсутності міграції катетера. 5. Відсутність вхідних воріт для інфекції, мацерації шкіри, пролежнів. 6. Збільшення термінів експлуатації катетера до 7-8 місяців і більше на фоні корекції дози аналгетиків. По заявленому способу проліковано 12 хворих з хронічним больовим синдромом. Реакцій і ускладнень не було. Джерела інформації, прийняті до уваги: 1. Лечение болевого синдрома у онкологических больных. З.В.Павлова, М.Е.Исакова - Медицина 1980, стр.53-57.