Спосіб профілактики демпінг-синдрому після резекції шлунка

Винахід відноситься до медицини, а саме, до хірургії і може бути використаним для профілактики демпінгсиндрому після резекції шлунка. Відомою є операція Захарова (Захаров Е.И., Захаров А.Е. Еюногастропластика при болезнях оперированного желудка. - М.: Медицина, 19870. - 165с.). Після мобілізації шлунка розсікають безсудомну частину брижі поперекової ободової кишки., в отвір виводять початкову петлю худої кишки довжиною 20см і укладають ізоперистальтично стосовно шлунка. По наміченій для резекції лінії шлунок перетинають між клемами, частину, що видаляється, відвертають вправо. Верхню половину просвіту кукси шлунка з боку малої кривизни зашивають дворядним швом. Брижу намічену для вставки петлі кишки розсікають у напрямку до кореня і мобілізують настільки, щоб можна було підвести початкову частин у трансплантата до кукси шлунка без натягу. Кишкову петлю розсікають без натягу. Початковий кінець утвореного трансплантата зашивають, занурюють у кисетний шов і підшивають до верхньої частини кукси шлунка. Між незашитою частиною кукси шлунка і підведеною кишкою дворядними швами накладають анастомоз по типі кінець у бік. Перетинають дванадцятипалу кишку і видаляють частина шлунка. Потім перетинають відвідну петлю худої кишки і відвідний кінець трансплантата вшивають у куксу 12-палої кишки по типі кінець у кінець. Зшиту петлю худої кишки переміщають через щілину в брижах поперекової ободової кишки у вільну черевну порожнину. Брижу трансплантата праворуч і ліворуч зшивають із залишками шлунково-ободової зв'язки і фіксують до країв розрізу брижі поперекової ободової кишки. Недоліки способу пов’язані з тим, що кишка перевертається на 180° і може виникнути відмирання трансплантату, що викликає появу перитоніту і післяопераційних ускладнень. Найбільш близьким та обраним за прототип є операція Пота (А.А.Шалимов, В.Ф.Саенко. Хир ургия пищеварительного тракта. Киев. - 1985. - 167с.). Після резекції необхідної частини шлунка й ушивання дванадцятипалої кишки, на відстані 25-30см від дуоденоєюнального переходу перетинають тонку кишку. Привідну петлю ушивають і через вікно брижі поперекової ободової кишки підводять до кукси шлунка. Накладають гастроентероанастомоз по типу кінець у бік. Відступивши 5-7см від дуоденоєюнального переходу, накладають єюноєюноанастомоз по типу бік у кінець, відновлюючи тим самим прохідність шлунково-кишкового тракту. Недоліки цієї операції пов'язані з накладанням широкого анастомозу, що призводить до розвитку демпінгсиндрому. В основу винаходу поставлено задачу удосконалення способу профілактики демпінг-синдрому після резекції шлунка, в якому за рахунок зміни характеру накладання анастомозу, досягається уповільнення пасажу їжі з кукси шлунка, за рахунок чого уникаються післяопераційні ускладнення. Поставлена задача вирішується в способі профілактики демпінг-синдрому після резекції шлунка, який містить ушивання культі дванадцятипалої кишки, накладання гастроентероанастомозу та єюноєюноанастомозу, згідно з винаходом, гастроентероанастомоз і єюноєюноанастомоз накладають у малої кривизни по типу бік в бік, шириною 3-4см. При формуванні сполучення між шлунком і кишкою бік в бік зберігається резервуарна функція шлунка, виникає уповільнення їжі між гастро- та ентероанас-томозом, що являється профілактикою демпінг-синдрому. Дана методика застосовна для реконструктивних операцій при наявному демпінг-синдромі після перенесеної резекції шлунка по одному з відомих способів, а також у хворих з виявленою схильністю до демпінг-синдрому до операції в який спосіб Бильрот-І технічно неможливий. Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. Після резекції необхідної частини шлунка й ушивання кукси 12-перстной кишки знаходять худу кишку в дуоденоєюнальному переході й відступивши від нього 25-30см перетинають її з зануренням обох кукс двома кисетними швами. Через вікно брижі поперечної ободової кишки проводять привідний кінець тонкої кишки і формують гастроентероанастомоз по типу кінець у бік між верхньою частиною кукси шлунка (у малої кривизни), формуючи тим самим резервуар кукси шлунка. Потім відступивши 5см від дуоденоєюнального переходу накладають ентероентероанастомоз по типі бік у бік, шириною 3-4см. У даній ситуації ми маємо уповільнення пасажу їжі з кукси шлунка за рахунок формування гастроентероанастомозу у малої кривизни і наявності антиперистальтичної ділянки між гастроентеро- і ентероентероанастомозами. Перевагами даної операції є простота виконання, наявність двох анастомозів на відміну від операції Захарова, де є три анастомози, а також відсутність пере-круту судинної ніжки, що найчастіше є причиною ускладнень. На відміну від операції запропонованої Poth у нашому випадку зберігається резервуарна функція кукси шлунка і формується ентероентероанастомоз по типу бік у бік, що на відміну від анастомозу по типі кінець у бік менше піддається стенозуванню. Приклад 1. Хворий С. 48 років надійшов у лікарню з діагнозом виразкова хвороба 12-палої кишки. Страждає даним захворюванням останні 14 років, регулярно проводив планові курси комплексної противиразкової терапії. Однак з часом періоди загострення участилися, збільшилася їхня тривалість. При обстеженні виявлена груба рубцева деформація 12-палої кишки, а також схильність до демпінг-синдрому. З огляду на вищевикладене, хворий після предопераційної підготовки оперований. Інтраопераційно виявлена груба рубцева деформація 12палої кишки, що з'явилося перешкодою до накладення анастомозу по Бильрот І. Виконано операцію запропонованою методикою. Післяопераційний період протікав гладко, на 3-4 добу вилучені дренажі, на 10 добу зняті шви. Хворий спостерігався протягом 6 місяців з моменту виписки. Проявів демпінг-синдрому виявлено не було. Приклад 2. Хворий К. 56 років надійшов у хір ургічне відділення із клінікою постгастрорезекційного демпінгсиндрому II ступеня. За 11 місяців до надходження хворий оперований у плановому порядку в одній з лікарень Воронежа, де була виконана резекція 2/3 шлунка по Бильрот II, Гофмейстеру - Фінстереру. У клініці хворий обстежений і в плановому порядку, після передопераційної підготовки, виконана операція: лапаротомія, ентероліз, висцероліз. За допомогою УО-60 резекція гастроентероанастомозу з відновлювальним етапом по запропонованій нами методиці. Дренування черевної порожнини перчаточно-трубковим дренажем. Післяопераційний період протікав задовільно, дренажі вилучені на 3-4 добу. На 10 добу зняті шви з післяопераційної рани. Хворий спостерігався протягом 6 місяців після виписки - проявів демпінг - синдрому виявлено не було. Таким чином, запропонований спосіб дозволяє запобігти виникненню проявів демпінг-синдрому після резекції шлунку.