Спосіб б.є.кушніра-а.є.рожило профілактики та лікування патологій опорно-рухового апарата у дітей

Винахід відноситься до медицини, зокрема, до нетрадиційної медицини та може використовуватись в неонатології, в педіатрії для діагностики, доклінічної профілактики та клінічного лікування дітей з патологіями опірно-рухового апарату. Патологіями новонароджених, що часто зустрічається, є вроджений вивих стегна (чи дисплазія), який діагностується лікарями (в основному педіатрами) на першому році життя. Діагностування базується на візуальному обстеженні та підтверджується рентгенологічним обстеженням. Дисплазія характеризується асиметрією пахових складок і забрудненням рухів в к ульшовому суглобі при розведенні ніжок дитини за рахунок блокування рухів кульшового суглобу ("Травматология и ортопедия" Г.С.Юмашев и др. "Медицина", Москва, 1977). Дітей, яким візуальним та рентгенологічним обстеженнями встановлювали діагноз вродженого вивиху стегна, лікують широким пеленанням або стрім’янцем. При цьому зміщення тазової кістки у крижово-клубовому з'єднанні у них залишається. В подальшому через різницю навантаження на суглоби це призводить до укорочення кінцівки, до деструкції голівки стегнової кістки, трофічних розладів у суглобі і з часом (через кілька десятків років) - до розвитку деформуючого артрозу з послідуючим анкілозуванням. Як відомо, такий процес при пізній діагностиці приводить до потреби оперативного втручання з імплантацією штучного суглобу. Дана патологія, як правило, не є безпосередньо вивихом в кульшовому суглобі, а є зміщенням тазової кістки в крижово-клубовому з'єднанні. При цьому тазова кістка обертаючись змінює кут і площину розміщення кульшової западини і відповідно кульшового суглобу, що призводить до обмеження рухів в цьому кульшовому суглобі і асиметрії складок. На рентгенівському знімку голівка стегнової кістки виглядає недорозвинутою і ви ще розміщеною по відношенню до протилежної через різницю площини розміщення цих суглобів, стосовно до напрямку і фокусу рентгенівських променів. Ця різниця непомітна через те, що рентгенівський знімок є плоский, а не об’ємний. Єдиними вторинними ознаками зміщення тазової кістки є зміна кута між лінією хребта і лінією тазової кістки, а також різна величина і конфігурація лівого і правого затульних отворів. Постава починає формуватись в перший рік життя. Шийний лордоз формується, коли дитина лягає на живіт і піднімає голову. Грудний кіфоз формується, коли дитина сідає. Поперековий формується, коли дитина встає на ноги. Якщо є зміщення хребта, то розміщення осі його змінюється, рухи відбуваються не в фізіологічній площині. Власне це і обумовлює зміну постави дитини. Постава формується в залежності і від того, як розміщені хребці. Якщо корекцію зміщених хребців не проводити, то відбувається збій в планомірному формуванні постави і включення м'язів іде з порушенням, що сприймається, аналізується, запам'ятовується мозком як норма. А це, в свою чергу, завдяки рефлекторним зв'язкам впливає на розвиток і роботу вегетативної нервової системи і внутрішніх органів. Діагностику цих патологій здійснюють візуально та з використанням рентгенологічного обстеження (джерело відомості те ж саме). Часто таке діагностування дає хибний результат. Найближчим аналогом є "Спосіб корекції опірно-рухового апарату пацієнта" (п. UA №54969, А61В5/04, А61 F5/00, публ. 17.03.03 ), який полягає у тому, що тактильно діагностують пацієнта, при цьому виявляють патологічні зміщення зв'язок та кісток скелета в місцях їх неперервного і перервного з'єднань, руками лікаря зчитують з них інформацію, аналізують її та визначають функціональні розлади в цих з'єднаннях, після чого плавно встановлюють кістки та зв'язки в їх анатомічне обумовлене фізіологічне положення до повного відновлення нормального рухового стереотипу, або максимально наближеного до нормального. При цьому враховують суб'єктивн у реакцію пацієнта та підтверджують вплив об'єктивними даними апаратних методів діагностики. У дорослої людини організм вже сформований і епіфезарна зона росту закрита. В ранньому дитинстві місця з'єднання кісток скелета являють собою хрящову тканину. Це значно ускладнює діагностику за допомогою рентгенологічного обстеження і відповідне встановлення діагнозу в разі наявності патологій в опірно-руховому апараті дитини. Крім того, на достовірну суб'єктивну реакцію дитини, особливо раннього віку, розраховувати не можливо. В основу винаходу поставлено технічну задачу створення такого способу, який дозволив би проводити достовірну діагностику, ефективну профілактику та здійснювати нешкідливу, безболісну, атравматичну корекцію опірно-рухового апарату у дітей різного віку, що забезпечить своєчасне усунення функціональних розладів, що і є очікуваним технічним результатом. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб профілактики та лікування патологій опірно-рухо вого апарату у дітей, який полягає у тому, що біоенергетиком тактильно діагностують дитину, результати діагностики аналізують і при необхідності здійснюють анатомічно-обумовлену корекцію патологічних зміщень до повного відновлення нормального рухового стереотипу, а також застосовують апаратні методи обстеження, згідно з винаходом, апаратні методи обстеження застосовують для контролю після здійснення корекції, при цьому тактильно діагностують та проводять корекцію до завершення періоду росту дитини. Рання профілактична тактильна діагностика дозволяє виявити патологічні зміщення в суглобах, хребтоворухових сегментах, чи зміщення зв’язок, які з часом приводять до морфологічних змін і клінічних проявів. Ранню діагностику проводить біоенергетик, який відчуває пальцями рук (тактильним шляхом) патологічні зміщення у дитини і саме так визначає руховий стереотип організму, аналізує, до яких функціональних, а потім морфологічних і клінічних змін може призвести дане зміщення, таким шляхом прогнозує, до яких наслідків призведе дане патологічне зміщення. Якщо діагностику провести вчасно, тобто до завершення росту дитини, то, наприклад, різниця довжини нижніх кінцівок зникає, тобто укорочена кінцівка доростає. Для правильного проведення апаратних методів обстеження, зокрема, рентгенологічного, потрібно спочатку встановити в фізіологічно-анатомічно обумовлене положення кістки та зв'язки, наприклад, тазові кістки. Після цього проводити апаратні обстеження, що дозволяє виключити помилки у встановленні істинної патології опірнорухового апарату, наприклад, кульшового суглобу, і тактиці лікування. Отже сукупність перелічених ознак дозволяє одержати технічний результат. Спосіб здійснюється так. Після попереднього збору анамнезу і об'єктивних обстежень (включаючи рентгенологічне), оцінивши покази і протипокази лікар (біоенергетик) приступає до тактильної діагностики. Спочатку обстежується і коригується таз, як основа для хребта і нижніх кінцівок, в позиції лежачи на боку з зігнутими ногами в кульшових і колінних суглоба х (поза ембріона). Визначається позиція тазових кісток по відношенню до крижової кістки в клубово-крижовому з'єднанні і при наявності патологічного зміщення за допомогою пальців рук лікаря, використовуючи сте гно як важіль, проводиться анатомічне обумовлена корекція з відновленням фізіологічних р ухів. Потім обстежується та коригується хребет. Дитина стає у позицію з легко зігнутими ногами в колінних суглоба х, нахилившись вперед, спираючись передпліччями на кушетку так, щоб утворилась дуга хребта, або в сидячому положенні, спираючись передпліччями на коліна і похиленою вниз головою. Немовлята знаходяться в зігнутому положенні животом на колінах у помічника з фіксованими руками, ногами і головою. Діагностика з корекцією проводиться одночасно. Біоенерготерапевт пальцями зчитує інформацію з хребта і усуває всі патологічні зміщення, тим самим відновлює анатомічну вісь хребта. Після цього проводиться діагностика і корекція плечевого поясу. Обстежуються лопатки, ключиці та верхні кінцівки. При наявності патологічних зміщень проводиться анатомічно-обумовлена корекція кісток і зв'язок плечевого поясу. І, нарешті, обстежуються суглоби ступней і колін. При наявності патологічних зміщень здійснюється корекція кісток і зв'язок нижньої кінцівки. Таким чином, після анатомічно-обумовленої корекції кісток скелета відновлюється фізіологічна функція міжкісткових з'єднань і організм дитини має змогу самостійно відновлювати нормальний, або максимально наближений до норми (раціональний) рухо вий стереотип. Приклад 1. Пацієнтка М. 2р. (з двійні) діагноз ДЦП із затримкою фізичного розвитку. Хвора самостійно не ходила. Була обстежена і проходила лікування в дитячому відділенні неодноразово. Тактильним обстеженням було виявлено зміщення правого надколінника, обох тазових кісток в крижово-клубових з'єднаннях, зміщення хребців у всі х відділах, зміщення обох лопаток. Після анатомічно-обумовленої корекції опірно-рухового апарату через місяць пацієнтка почала ходити. Приклад 2. Пацієнт А. 13р. звернувся із скаргами на біль в поперековій ділянці, кульгавість. Маючи на руках рентгенологічні дослідження хребта і тазу. В заключенні S-подібний сколіоз 2-го ступеня, патології з боку тазових кісток і кульшових суглобів не виявлено. Хворий був на диспансерному ортопедичному обліку. При обстеженні тактильним способом у хворого виявлено зміщення тазових кісток в крижово-клубовидних з'єднаннях, укорочення правої нижньої кінцівки на 3,5 см, зміщення хребців у всіх відділах, зміщення обох лопаток з опущеним правим надпліччям. Після корекції, пацієнту було рекомендовано проводити витяжку правої нижньої кінцівки щоденно протягом двох годин для стимуляції зон росту. Раз в місяць пацієнт проходив контрольний огляд. Через 10 місяців довжина правої нижньої кінцівки вирівнялася, зникло сколіозування хребта в поперековому відділі, частково залишилось сколіозування в грудному відділі за рахунок деформації ребер. Сколіоз з 2 го-ступеня перейшов в 1-й ступінь, пройшла кульгавість, припинились болі. Приклад 3. Було оглянуто ряд немовлят у віці до 4-х місяців тактильним способом, які народились шляхом кесаревого розтину. У немовлят, в яких були патологічні зміщення кісток скелета, мами також мали патологічні зміщення тазових кісток і хребта. Отже, наявність патологічних зміщень тазових кісток і хребта у вагітної жінки має вплив на скелет плода, шляхом зміни площини ложа (позиції тазових кісток) тонусу матки і тонусу м'язів черевної стінки. Приклад 4. Пацієнт Г. 10р. звернувся із скаргами на біль в голові, періодичні втрати свідомості. Хворів на протязі 4-х років. За цей період неодноразово обстежувався. Постійно приймав протисудомні препарати. Рентгенографія шийного відділу хребта показала згладженість шийного лордозу. В процесі тактильного обстеження у хворого було виявлено зміщення хребців у шийно-грудному відділі і зміщення обох лопаток. Після анатомічно-обумовленої корекції хребта і лопаток через тиждень припинились головні болі і судоми. Ще через тиждень поступово були відмінені протисудомні препарати, приступи не повторювались. Протягом трьох років хворий проходить контрольне обстеження способом тактильної діагностики. За цей період клінічних симптомів даної патології не спостерігалось. Отже, запропонований спосіб дозволяє мануальним впливом біоенергетика на дитину проводити профілактичне обстеження, коли ще не існує клінічних проявів, проводити доклінічне лікування і лікування при наявності клінічних проявів хвороби, крім того, мінімально піддавати дитину рентгенологічним впливам.