Спосіб лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних, що страждають на дисимінований туберкульоз легень

Винахід відноситься до медицини, зокрема до акушерства і гінекології, та може бути застосований при лікуванні хронічної фето-плацентарної недостатності у вагітни х, страждаючих дисимінованим туберкульозом легень. Відомий спосіб лікування невиношування вагітності з використанням озонотерапії на фоні традиційного лікування [1]. Однак, застосування 0,9% озонованого фізіологічного розчину для лікування хронічної фетоплацентарної недостатності вагітних не відоме. Найбільш близьким до запропонованого технічного рішення є спосіб лікування хронічної фетоплацентарної недостатності у вагітних з туберкульозом легень, що включає вазоактивні препарати - трентал по 100 мл 2 рази на добу протягом 4-6 тижнів; b -миметики - ритордин; низькомолекулярні декстрани - реополіглюкин [2]. Проте введення великих доз препаратів може викликати алергічні реакції, прояви дизбактеріозу кишечника, а також індивідуальну нестерпність. В основу винаходу поставлена задача вдосконалення способу лікування хронічної фето-плацентарної недостатності шляхом додаткового застосування озонотерапії, яка володіє антитигіпоксичною, бактеріцидною, бактеріостатичною, імуномодулюючою, знеболюючою і дезінтоксикаційною властивостями, а також використання обмінних препаратів, антигіпоксантів, що дозволить покращити стан материнсько-плодового комплеку, поліпшити перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду, зменшити гіпоксію та гіпотрофію плоду. Поставлена задача вирішується тим, що згідно винаходу, додатково призначають озонотерапію внутрішньовенне, шляхом введення озонованого 0,9% фізіологічного розчину з насичуючою концентрацією озона 2,8-3,0мг/л, краплинне, через день курсом 8-10 днів на фоні використання антигіпоксанта убіхінон по 2 капсули 3 рази на день, щодня, курсом 10-14 днів та препарата, поліпшуючого обмінні процеси - солкосеріл внутрішньовенно краплинно по 5-10мл в 250мл 5% розчину глюкози, щодня одноразово курсом 10-12 днів, а також гепатопротектора хофітол по 2 пігулки 3 рази на день за 15 хвилин до їжі, щодня, загальним курсом 8-15 днів. Сутність даного способу пояснюється наступними прикладами. Приклад 1. Хвора Ш., 32 роки, історія хвороби №566/324 від 26.04.01. Поступила в обсерваційне відділення пологового будинку №2 з діагнозом: Вагітність III, 33-34 тижнів. Подовжнє положення, головне передлежання, І позиція, передній вид. Хронічна фето-плацентарна недостатність. Дисимінований туберкульоз легень. Діагноз туберкульозу легень підтверджений в Одеському Обласному протитуберкульозному диспансері на підставі даних рентгенологічних, бактеріологічних, бактеріоскопічних та інших методів дослідження. Давність захворювання складає 5 років. В анамнезі один мимовільний аборт в строці 8-9 тижнів та переривання вагітності за медичними показниками в строці 22-23 тижнів. При проведенні зовнішнього акушерського дослідження встановлено: окружність черева - 95см, висота стояння дна матки 28см. Розміри тазу: Distantia spinarum - 25см; Distantia cristarum - 28см; Distantia trochanterica - 31см; Conjugata extema - 20см. Окружність променево-зап'ясного суглобу - 16см. Положення плоду подовжнє, головне передлежання. Голівка рухли ва над входом в малий таз, спинка плоду зліва, спереду. Тонус матки не підвищений. Серцебиття плоду ясне, ритмічне, 162уд/хв. Одночасно із загальноклінічними методами дослідження проведено дослідження фето-плацентарного комплексу: визначення гормонів (естріола, прогестерона, плацентарного лактогена, кортизола); показників кислотно-лужного стану крові (концентрація водородних іонів - рН; напруга кисню - рО2; напруга вуглекислого газу -рСО2, буферні основи - BE), а також проведена кардіотокографія і ультразвукове дослідження плоду. Зміст гормонів у обстеженої жінки до лікування наступний: естріол - 5,1нмоль/л; прогестерон - 226,0нмоль/л; плацентарній лактоген - 173,0нмоль/л; кортизол - 920,5нмоль/л. Показники кислотно-основного стану крові складали: рН - 7,3320lg/моль/л/H+; рО2 - 17,7 ммоль/л; рСО2 - 44,8мм рт.ст. і BE - 8,5ммоль/л. За даними кардіотокографії та ультразвукового дослідження плоду біофізичний профіль плоду по Manning F.J. складав 7. Враховуючи наявність фето-плацентарної недостатності, хворої запропонованим способом поряд із загальноприйнятою терапією, проводили лікування фето-плацентарної недостатності, використовуючи одноразове введення 0,9% фізіологічного розчину з насичуючою концентрацією 3,0мг/л, краплинно, через день курсом 10 днів на фоні використання антигіпоксанта убіхінон по 2 капсули 3 рази на день, щодня, курсом 14 днів та метаболічного препарата солкосеріл внутрішньовенно краплинне по 10мл в 250мл 5% розчину глюкози щодня, одноразово курсом 12 днів, а також гепатопротектора хофітол по 2 пігулки 3 рази на день за 15 хвилин до їжі, щодня, загальним курсом 8 днів. Після лікування поліпшився загальний стан матері та плоду, нормалізувався стан фе то-плацентарного комплексу, поліпшилися досліджені показники. Зміст гормонів: естріол - 8,4нмоль/л; прогестерон - 379,0нмоль/л; плацентарній лактоген - 284,0нмоль/л; кортизол - 1180,0нмоль/л. Показники кислотно-лужного стану крові складали: рН - 7,3390lg/моль/л/Н+; рО2 - 21,2ммоль/л; рСО2 - 41,6мм рт.ст.; BE - 4,5ммоль/л, що свідчить про збільшення трофіки ишемізованої матки і плаценти, приводячи до зменшення гіпоксії плоду. Біофізичний профіль плоду після лікування складав - 8. Пологи у даної хворої відбулися в строк, завершилися без ускладнень. Народилася жива доношена дівчинка, вагою 3150г, довжиною 53см. Оцінка новонародженого по шкалі Апгар 7 балів. Приклад 2. Хвора П., 34 років, історія хвороби №182/101 від 26.02.01. Поступила в обсерваційне відділення пологового будинку №2 з діагнозом: Вагітність II, 32-33 тижнів. Подовжнє положення, головне передлежання, І позиція, передній вид. Хронічна фето-плацентарна недостатність. Дисимінований туберкульоз легень. Діагноз туберкульозу легень підтверджений в Одеському Обласному протитуберкульозному диспансері на підставі даних рентгенологічних, бактеріологічних, бактеріоскопічних та інших методів дослідження. Давність захворювання складає 4 років. При проведенні зовнішнього акушерського дослідження встановлено: окружність черева - 92см, висота стояння дна матки 29см. Розміри тазу: Distantia spinarum - 24см; Distantia cristarum - 27см; Distantia trochanterica - 30см; Conjugata extema - 19см. Окружність променево-зап'ясного суглобу -15см. Положення плоду подовжнє, головне передлежання. Голівка рухлива над входом в малий таз,спинка плоду зліва, спереду. Тонус матки не підвищений. Серцебиття плоду ясне, ритмічне 164уд/хв. Одночасно із загальноклінічними методами дослідження проведено дослідження фето-плацентарного комплексу: визначення гормонів (естріола, прогестерона, плацентарного лактогена, кортизола); показників кислотно-лужного стану крові (концентрація водородних іонів - рН; напруга кисню - рО2; напруга вуглекислого газу -рСО2, буферні основи - BE), а також проведена кардіотокографія і ультразвукове дослідження плоду. Зміст гормонів у обстеженої хворої до лікування наступний: естріол -4,6 нмоль/л; прогестерон - 207,0нмоль/л; плацентарній лактоген - 169,3нмоль/л; кортизол 1260,0нмоль/л. Показники кислотно-основного стану крові складали: рН - 7,3410lg/моль/л/Н+; рО2 - 18,5ммоль/л; рСО2 - 43,1мм рт.ст. і BE - 8,0ммоль/л. За даними кардіотокографії та ультразвукового дослідження плоду біофізичний профіль плоду по Manning F.J. складав 7. Враховуючи наявність фето-плацентарної недостатності, хворої запропонованим способом поряд із загальноприйнятою терапією, проводили лікування фето-плацентарної недостатності, використовуючи одноразове введення 0,9% фізіологічного розчину з насичуючою концентрацією 3,0мг/л, краплинно, через день, курсом 10 днів на фоні використання антигіпоксанта убіхінон по 2 капсули 3 рази на день, щодня, курсом 14 днів та метаболічного препарата солкосеріл внутрішньовенно краплинно по 10мл в 250мл 5% розчину глюкози щодня, одноразово курсом 12 днів, а також гепатопротектора хофітол по 2 пігулки 3 рази на день за 15 хвилин до їжі, щодня, загальним курсом 8 днів. Після лікування поліпшился загальний стан матері та плоду, нормалізовався стан фето-плацентарного комплексу, поліпшилися досліджені показники. Зміст гормонів: естріол - 9,9нмоль/л; прогестерон - 367,5нмоль/л; плацентарній лактоген - 280,0нмоль/л; кортизол - 1260,0нмоль/л. Показники кислотно-лужного стану крові складали: рН - 7,3420lg/моль/л/Н+; рО2 - 22,0 ммоль/л; рСО2 - 40,5мм рт. ст.; BE 4,0ммоль/л, що свідчить про збільшення трофіки ишемізованої матки і плаценти, приводячи до зменшення гіпоксії плоду. Біофізичний профіль плоду після лікування складав - 8. Пологи у даної хворої відбулися в строк, завершилися без ускладнень. Народився доношений живий хлопчик, вагою 3150г, довжиною 53см. Оцінка новонародженого по шкалі Апгар 8 балів. В порівнянні з прототипом запропонований спосіб дозволяє досягти більш стійкого терапевтичного ефекту за рахунок додаткового до традиційного лікування включення озонотерапії, який полягає в зниженні числа ускладнень для плоду, підвищенні відсотку народження здорових немовлят, що в сою чергу, зменшить час перебування породіль та їх новонароджених в стаціонарі. Джерела інформації 1. Качалина Т.С., Гречканёв Г.О.//Акушерство и гинекология. -2001. -№3. -С.25-29 2. Плацентарная недостаточность./Савельева Г.М., Фёдорова М.В., Клименко П.А., Сичинава Л.Г. - М.: Медицина, 1991. -С.276.