Інструмент для біопсії щитовидної залози

Винахід відноситься до медицини а саме до хірургії, та може бути використай для діагностики хворих з новоутворюванням щитовидної залози (ЩЗ). Провідне місце у діагностиці захворювань належить даним гістологічного та цитологічного дослідження. Як діагностичний метод широко поширене проведення пункційної біопсії органів. Прижиттєве гістологічне та цитологічне дослідження пунктатів тканини органів відкриває широкі можливості для відмітки характеру та степені поранення органа, динаміці патологічних змін, ефективності лікування. Проведення пункційної біопсії в час виконання операції дозволяє уточнювати діагноз, що нерідко визначає подальшу тактику хір урга. В наступний час для біопсії застосовують звичайні голки типу Монгині та Вім Сільвермана (діючи по принципу аспірації) [1]. Відомий інструмент для лікувально-діагностичної пункції запропонований А.Ю.Гливенко [2]. Голка складається з 2 голок різного діаметра - пункційної та контейнерної. Пункційна голка. Довжина якої варіює від 6 до 10см (у залежності від глибини розташування досліджуваного матеріалу об'єкта). Зовнішній діаметр 0,3см, жало відточена під кутом 45 градусів. Контейнерну частину, яка входить у жало голки, утворюють з спеціально переробленої голки повітряного фільтра, використовуємого для переливання крові, довжина та зовнішній діаметр її відповідає довжині та внутрішньому діаметру пункційної голки, жало оточене під кутом 90 градусів. На внутрішній частини кінця цієї голки на протязі 1см є гвинтова нарізка, яку наносять мітчиком відповідального діаметра. При проведенні пункції з застосуванням такої голки біопсійний матеріал, потрапивши у її просвіт, здавлюється та вгвинчується у просвіт контейнерної її частини і там утримується при витяганні голки. Найбільш близьким інструменту, який заявляється, вибраним як прототип, являється біопсійна голка "гільйотинного" типу, що випускається фірмою "MD ТЕСН" [3], яка включає металічну голку, діаметром 0,2см, внутрішній діаметр 0,9мм, довжина 12,5см. На жалі голки мається вирізка 2мм, через яку за допомогою мандрена добувається тканина пунктируемого органа. Недоліком існуючих голок є великий травматизм викликаний не стільки діаметром голки, а необхідністю проведення багаторазових пункцій, щоб одержувати інформативну пункцію, що з'являється надто негативним моментом при злоякісних новоутворюваннях. В основу винаходу покладено задачу за мінімальним травматизмом одержувати найбільшу інформативність пунктуємого органа. Поставлена задача виконується таким чином: призводиться пункція новоутворювання запропонованою голкою, яка включає металічну голку діаметром 0,2см, на кінці голки два отвори 0,6мм у діаметрі, два отвори 0,6мм у діаметрі на бокових частинах голки з мандренами, два кільця на основі голки. За допомогою поршня призводять аспіраційну біопсію. Далі, не виймавши голки мандренами з гачками на кінці, призводять пункційну біопсію з обох сторін від міста уколу у новоутворювання. Таким чином, за допомогою одного уколу виконується 2 види біопсії: аспіраційної та пункційної, що підвищує діагностичну цінність при значно зниженому числі травматизму. Інструмент складається (див. креслення Фіг.) з голки (1) довжиною 12,5см, з зовнішнім діаметром - 2мм, на боковій поверхні якої узнаходяться два кільця для пальців руки (2). Жало голки має вид списа, по боковій поверхні якого знаходяться два отвори (3) діаметром 0,6мм з відточеним під кутом 45 градусів краями та ріжучими боковими частинами. Відступивши на 2мм від вищевказаних мається два отвору з діаметром - 0.6мм, котрі як і перші з'єднуються з внутрішньопрохідними полими трубками. Причому у ніжній вводиться мандрени з зацепками, за допомогою котрих здійснюється пункційна біопсія тканини новоутворювання. У середній трубці знаходиться чітко підігнаний поршень (П) за допомогою котрого здійснюється аспіраційна біопсія. Таким чином за допомогою пропонованого інструмента виконується одразу два види біопсії: аспіраційна та пункційна, при мінімальному травматизмі так як немає необхідності по декілька разів пунктирувати новоутворення. У практиці інструмент використовувався на 25 хворих, при пункції у яких одномоментно одержана достатня кількість матеріалу що дозволяє верифіцірувати природу новоутворювання. Джерела інформації 1. Аве тисян И.Л., Гульчий Н.В. и др. Дооперационная и интраоперационная диагностика хирургических заболеваний щитовидной железы: морфологические аспекты // Клин. Хирургия.-1999.-№5.-С.2527. 2. Гливенко А.Ю. Универсальная лечебно-диагностическая игла // Клин. Хир ургия. - 2001.-№12.-С34. 3. Кочетов Г.П., Рожкова Н.И., Чикордин Э.Г. Специальные инструменты для инвазивных вмешательств на молочной железе // Мендте хника.-2001.-№2.-С.1822.