Спосіб лікування ускладнених ран і трофічних виразок

Винахід відноситься до сфери медицини, зокрема до хірургії і може бути використаний при лікуванні ускладнених ран у хворих з такими ускладненнями: нагноєння, визвані анаеробною клостридіальною і неклостридіальною інфекцією; порушення трофіки тканин, визваних цукровим діабетом та іншими порушеннями обміну речовин в організмі; порушення кровообігу тканин, визвані судинною патологією; післяопераційні нагноєння ран; термічні хімічні та радіаційні опіки з різними ускладненнями; рани ускладнені комбінованою травмою; а також рани пухлинного походження. Відомі способи лікування ускладнених ран з застосуванням антисептиків та антибіотиків, взяті за прототип (1). Недоліками лікування ускладнених ран є: токсичність; слабка бактерицидність в низьких концентраціях; пошкоджуюча дія на тканини, в більших концентраціях – некротизуюча дія; неефективність та обмеженість їх застосування при більшості інфекційних збудників, які викликають ускладнення ран, а також не мають таких позитивно діючих факторів, які має запропонований спосіб лікування. Задачею даного винаходу є збільшення ефективності лікування ускладнених ран та скорочення тривалості лікування в 1,5-2 рази. Поставлена задача досягається тим, що рани промивають струменем піноутворюючої рідини, яка утворюється при змішування розчинів 1-5% перманганату калію з 3-6% перекису водню у співвідношенні 1:8-1-16, у спеціальному пристрої, під тиском 1-1,1атм., на протязі 1-5 хвилин, з тривалістю лікування 3-5 днів (в особливо тяжких випадках – до 25 днів). В утвореній таким чином пінистій суміші цих розчинів, утворюються біологічно активні проміжні продукти – активні форми кисню та кисневмісних угруп увань (2-4, які діють позитивно як на рану так і на організм. Спосіб лікування виконується таким чином: У змішувач об’ємом 20-50мл гнучкими трубками діаметром 0,5-1,0см з двох скляних посудин ємністю до 5л кожна подаються під тиском 1-1,1атм., за допомогою компресора або самоплином (внаслідок підняття посудин на певну висоту): з одної - -5%-ний розчин перманганату калію, з другої-3-6%-ний розчин перекису водню у співвідношенні від 1:8 до 1:16, яке досягається регулюванням перекривачами – дозаторами. Узмішувачі утворюється піниста рідинна маса, яка струменем або по краплях транспортується по гнучкому шлангу у рану, яку промивають або зрошують. Маніпулюючи змішувачем зі струменем піноутворюючої рідини, можна легко досягти кишень і порожнин у рані, очистити останню і зрошувати активними складовими пінистої суміші. Відомості які підтверджують можливість здійснення винаходу: Приклад 1. Хвора Г., 45 років, № історії хвороби 808/1053 поступила в хірургічне відділення клінічної лікарні №5 м. Києва з діагнозом: гігантська защемлена середньо-серединна післяопераційна вентральна кела. В плановому порядку проведена радикальна операція кели, резекція защемленого сальника, зашивання середньо-серединного дефекту черевної стінки з утворенням поперечної апоневротичної дублікатури. На сьомий день хвора переведена в гнійне відділення в зв’язку з нагноєнням післяопераційної рани. При огляді відмічається розходження країв рани, некроз підшкірної клітковини, некроз апоневротичних лоскутів після пластики, від яких лишились диряві шмаття. Дефект в черевній стінці розміром 28х18см. Також відмічається некроз сальника. Смердючий запах відмічається на відстані. Тканини сіро-зеленого кольору, іхорозні виділення з рани. Шви розпались, рана розкрита, в черевній стінці має місце евентрація внутрішні х органів черева. Хвора стогне, неспокійна, метушиться. Вночі не спить через важкий стан та високу температуру тіла, до 39°-40°С. Свідомість хворої запаморочена, часом марить. У хворої, клінічно і із висіяних мікроорганізмів встановлена анаеробна клостридіальна і неклостридіальна інфекція, гострий сепсис. Незважаючи на проведену інтенсивну терапію і місцеве втручання в рану - стан хворої погіршився. На 10-й день проведено промивання черевної порожнини і внутрішніх органів (сальник, кишковик та ін.), а також рани в черевній стінці, струменем піноутворюючої суміші хімічно реагуючих розчинів - 1% перманганату калію та 3% перекису водню, у співвідношенні 1:8 під тиском 1атм. з допомогою спеціального пристрою. Струменем видалено некротичні тканини із апоневротичних лоскутів сальника. На 19-й день після щоденного промивання даним способом рани, стан хворої значно покращився. Нормалізувалась температура тіла, зникли явища інтоксикації, рана вичистилась від гною і некротичних тканин, з’явились добре виражені грануляції. Беручи до уваги те, що після зникнення явища запалення та очистки рани в черевній порожнині з’явився дефект стінки черевної порожнини. На лікарському консиліумі вирішено після повної очистки рани зробити пластику дефекту тканини в черевній стінці з застосуванням штучного матеріалу але вирішили відкласти пластику в зв’язку з тяжким станом хворої. Продовжувалось промивання рани вищевказаним способом. Дефект в черевній стінці на 21-й день зменшився в два рази, до розміру 8х12см. На 25-й день стан хворої задовільний, дефект в черевній стінці зменшився до розміру 3х5см., некротичних тканин не знайдено, черевна порожнина чиста. З рани патогенних мікроорганізмів не висіяно. На 28-й дань стан хворої значно поліпшився, рана загоїлася самостійно, без пластики штучним матеріалом і без хірургічного втр учання. На 30-й день у задовільному стані хвора виписана додому. Приклад 2. Хворий Б., 53 роки, історія хвороби №2168/12475, перевезений з терапевтичного відділення Київської клінічної лікарні №15, де знаходився на лікуванні сім днів з приводу обмінно-дистрофічного поліартриту, в хірургічне відділення потрапив з діагнозом: гострий пельвіоректальний парапроктит. Стан хворого при переведенні до хірургічного відділення вкрай тяжкий, виражена інтоксикація організму, температура тіла досягала 40°С, запаморочення. Швидко проводилась інтенсивна консервативна терапія, підготовка до операції. На другий день проведена операція розкриття гнійного анаеробного пельвіоректального парапрентиту, зроблено 9 розрізів в дільниці промежини. При розкритті виділась велика кількість смердючого газу та іхорзного виділення. Клітковина та м’язи сірого кольору, некротизовані, некроз розповсюджується на тазово-прямокишечну дільницю. Незважаючи на проведену інтенсивну терапію і хірургічне втручання, стан хворого погіршився, хворий прикутий до ліжка, кахектичний, загальмований, часом марить. Проведено мікробіологічне дослідження, мікрофлори не знайдено, що вказує на гнійний процес, викликаний неклостридіальною анаеробною інфекцією. Пізніше проведено спеціальне мікробіологічне дослідження, яке підтвердило анаеробну гнійну інфекцію. Аналіз крові на другий день після операції: Н6-96г/л, Л-16,3.109 /л, П-8, Л-11, М-5, ШОЕ-58; аналіз сечі: білок0,99г/л, пит. вага-1011, Л-суцільне поле зору, еритр. - незм. 8-10 в п/зору. На сьомий день після операції почато промивання і зрошення струменем та крапельно пінистою сумішшю 5% розчину перманганату калію з 3% перекису водню за допомогою спеціального пристрою під тиском 1атм. і співвідношенні розчинів 1:16, порожнини гнійника по дренажам, а також маніпулюючи змішувачем. Гнійно запальний процес на 5 день після початку промивань припинився в дільниці тазової порожнини, але швидко розповсюджувався на дільницю лівого стегна і досяг підколінної ямки. Швидко виконані попереджуючі розрізи області підколінної ямки, контрапертурні розрізи в області сідниць, проведені трубчасті резинові дренажі, через які продовжено промивання хімічно реагуючою сумішшю. В результаті лікування гнійно-запальний процес зупинився на 12-й день після операції в дільниці промежини, рани очистились від гнійно-некротичних тканин заявились грануляції і швидко загоїлись вторинним натягом. Стан хворого значно покращився, нормалізувались показники крові, температура тіла, але відмічено слабкість, кахексія у хворого. Аналіз крові на 12-й день: Н6-100г/л, Л-9,6.109/л, еретр.-4,1.1012/л, ШОЕ-15мм/год; аналіз сечі: білок0,033г/л, пит. вага-1007, Л-8-10 в полі зору, еритр. - змін. 1-2 в п/зору. Мікробіологічні дослідження на двадцять п’ятий день - мікрофлори не знайденою. Через місяць хворий в задовільному стані виписаний додому. Лікування ускладнених ран способом промивання і зрошення їх піноутворюючою рідиною при змішуванні розчинів перманганату калію і перекису водню і хімічної реакції останніх проводилось у 19 хворих. У всі х хвори х отримані позитивні наслідки лікування, відмічено відсутність токсичної дії як на тканини, так і на весь організм, пришвидшено видужання 1,5-2 рази, а в деяких випадках врятоване життя хворим коли інші методи лікування виявились безрезультатними. Таким чином, рекомендований спосіб лікування сприяє швидкому одужанню хворих та скороченню терміну лікування, що вказує на його переваги порівняно з відомими способами. Ме ханізм дії: рано очищувача, бактерицидна, дезодоруюча, знеболююча, регенераторна, екзотермічна, гемостатична, гемоциркуляторна, імуностимулююча, протипухлинна. ЛІТЕРАТУРА 1. Афиногенов Г.Е., Елинов И.П. - Антисептики в хирургии. - Л.: Медицина, 1987г. - 144с. 2. Fouinat-Walch F. Decomposition de l'eau oxygenee par le permanganate milieu basique. - j.chim. biol., 1953, vol. 50, №10, p.527-544. 3. Abel Ε. Uber das wechelvolle Bild der Kinetik bei Umsetzung von Permanganat mit Uber schiissigem wasserstoffsuperoxyd. - Monatsh Chem., 1955, vol. 86, №6, s.952-957. 4. У. Пратер. Свободные радикалы. М.: Атомиздат. - 1970, с.130-135.