Спосіб лабораторної діагностики субхворобливих станів організму

Винахід відноситься до медицини і може бути застосований для оцінки фізичного стану організму. Відомий спосіб діагностики субхворобливих станів за даними лейкоцитограми (В.В. Сперанский, И.И. Дмитриева, P.M. Зарипова Иммунологическая информативность лейкоцитограммы. - Клиническая лабораторная диагностика, 1999. - №12. - С.6-7). У роботі С.Н. Кузьмина («Методы оценки и регуляции иммунологической реактивности в экстремальных условиях». - Автореф. дис. ... д-ра мед. наук, Москва, 1987.) проводиться оцінка імунологічної реактивності організму. У зазначених роботах для лабораторної діагностики субхворобливих станів організму необхідний забір крові, підрахунок лейкоцитарної формули або виконання складних імунологічних досліджень. У роботі Дышловой В. Д., Колесников М.М., Пилявская С.М. «Способ определения физического состояния организма» АС №161737, 1990г. оцінка проводиться по морфологічних особливостях букального епітелію. При наявності 10-20% морфологічно змінених ядер виявляють стан фізичного здоров'я. При наявності 30-60% морфологічно змінених ядер виявляють стан передхвороби, при наявності 61% та більш морфологічно змінених ядер и 0-10% ядер, що руйнуються, визначають стан хвороби, а при наявності 15% та більш визначають передсмертний фізичний стан організму. Даний спосіб є найбільш близьким до того, що заявляється, по технічній суті і результату, який може бути досягнутий, тому він вибраний нами як прототип. У даній роботі проводиться якісна та кількісна оцінка букального епітелію, що сприяє достатній точності в лабораторній діагностиці. У зв'язку з вищевикладеним, в основу винаходу покладена задача розширення арсеналу засобів діагностики субхворобливих станів організму. Задача, покладена в основу винаходу, вирішується тим, що у відомому способі діагностики субхворобливих станів організму, що включає оцінку фізичного стану організму по відсотковому вмісті нормальних, морфологічно змінених ядер і ядер, що руйнуються, шляхом мікроскопічного дослідження пофарбованих клітин букального епітелію, згідно з винаходом готують мазок із зскрібка букального епітелію, офарблюють його розчином ацетоарсеїна, проводять мікроскопічне дослідження і підраховують кількість і процентний вміст форм ядер букального епітелію п'яти типів, які відрізняються станом оболонок, а саме: І тип ядер має тонку рівну оболонку, без звивистості та пошкоджень; II тип ядер - незначно змінену оболонку, яка має звивистість, що тільки починається, або незначні стовщення; III тип ядер зі звивистістю або стовщенням оболонок, які спостерігаються чітко; IV тип ядер - ядра зі значно зміненими оболонками, звитими чи стовщеними; V тип ядер - при наявності розривів оболонки ядра; затим обчислюють індекс каріограми по формулі: КІ= -0,1ЯI+0,1ЯII+0,2ЯIII+0,3ЯIV+0,4ЯV, де КІ - каріогріфічний індекс, ЯI - відсоткова кількість ядер І типу, ЯII - відсоткова кількість ядер II типу, ЯIII відсоткова кількість ядер III тип у, ЯIV - відсоткова кількість ядер IV типу, ЯV - відсоткова кількість ядер V тип у; і при каріографічному індексі 10-25 стан організму розцінюють як субхворобливий, при цьому каріографічний індекс 1015 свідчить про легкий ступень, 16-20 - про середній ступень, 21-25 - про важкий ступень субхвороби. Спосіб виконують таким чином: Пацієнта допускають до обстеження не раніше, ніж через 1 годину після прийому їжі. Стерильним шпателем роблять зскрібок клітин букального епітелію з внутрішньої поверхні слизуватої щоки на рівні зубів шляхом руху краю шпателя до ротового отвору. Із зскрібка на знежиреному предметному склі готують мазок-відбиток, на який відразу поміщають 1-2 краплі 1%-вого розчину ацетоарсеїна. Мазок покривають знежиреним покривним склом і просвітлюють за допомогою фільтрувального папера, видаляючи зайву фарбу до одержання препарату рожевого кольору. Пофарбований протягом 2-4хв. мазок поміщають на предметний столик мікроскопа з рівномірним нижнім підсвічуванням і спостерігають, використовуючи об'єктив х8-10 і окуляр х15. Рухаючи предметний столик з мазком, роблять пошук полів зору з одношаровим розміщенням клітин букального епітелію. Візуальну оцінку морфологічних особливостей ядер (за станом оболонки) роблять при збільшенні об'єктива х40 і 90. Переглядають не менш трьох полів зору, підраховують кількість і процентний вміст форм ядер букального епітелію п'яти типів, які відрізняються станом оболонок. І тип ядер має тонку рівну оболонку, без звивистості та пошкоджень. II тип ядер визначають по незначно зміненої оболонці, яка має звивистість, що тільки починається, або незначні стовщення. ІІІ тип ядер - це ядра зі звивистістю або стовщенням оболонок, які спостерігаються чітко. IV тип ядер - ядра зі значно зміненими оболонками, звитими чи стовщеними. V тип ядер виявляють по наявності розривів оболонки ядра. Облік результатів каріографічного тесту здійснюється за формулою: КІ= -0,1ЯI+0,1ЯII+0,2ЯIII+0,ЗЯIV+0,4ЯV, де КІ - каріогріфічний індекс, ЯI - відсоткова кількість ядер І типу, ЯII - відсоткова кількість ядер II типу, ЯIII відсоткова кількість ядер III типу, ЯIV - відсоткова кількість ядер IV типу, ЯV - відсоткова кількість ядер V типу;і сумарним індексом каріограми. Ефективність способу ілюструє наступний приклад. Клінічний приклад 1. При огляді дитини 6 років перед проведенням .планової ревакцинації проти дифтерії і правця проведене визначення його стану за допомогою пропонованого методу. При мікроскопії мазка з використанням об'єктива х40 виявлено 20% нормальних (морфологічно незмінених) ядер І типу і 80% морфологічно змінених ядер. Останні представлені: 35% ядрами II типу зі незначно звитими оболонками, 30% - ядрами III типу зі звитими оболонками, які спостерігаються чітко; 15% - ядер IV типу зі значно звитими оболонками. Ядра V тип у у мазку відсутні. Каріографічний індекс склав 12, що позволило діагностувати фізичний стан субхвороби легкого ступеню. На другий день у дитини підвищилась температура до 37,5°С, з'явилась нежить, було поставлено діагноз ОРВІ. Під час визначення стану організму за допомогою каріографічного індексу гомеостаз організму було порушено, бо дитина находилась в інкубаційному періоді хвороби. Клінічний приклад 2. При огляді дитини 7 років після перенесеної дизентерії клінічних симптомів захворювання не визначено. При мікроскопії мазка з використанням об'єктива х40 виявлено 15% нормальних (морфологічно незмінених) ядер І типу і 85% морфологічно змінених ядер. Останні представлені: 40% ядрами II типу зі незначно звитими оболонками, 25% - ядрами III типу зі звитими оболонками, які спостерігаються чітко; 15% - ядер IV типу зі значно звитими оболонками, 5% ядер V типу з розривами оболонки. Каріографічний індекс склав 14, що позволило діагностувати фізичний стан субхвороби легкого ступеню. Під час визначення стану організму за допомогою каріографічного індексу при відсутності клінічних симптомів хвороби у ди тини нормалізації гомеостазу організму ще не відбулося, бо дитина надходилась в періоді реконвалесценції хвороби.